У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів — у 20 сторіччі українці пережили три. У 2021 році ця дата випадає на 27 листопада.
Наймасштабнішим за кількістю людських жертв був голодомор 1932-1933 років, саме його вважають називають геноцидом українського народу. За різними даними його жертвами стали близько 4,5 млн українців. 
Style зібрало добірку книг, які варто прочитать, щоб дізнатися більше про цю сторінку історії українського народу.
«Марія»
Роман Уласа Самчука «Марія». Фото: видавництво «Смолоскип»
Роман Уласа Самчука «Марія» став першим художнім твором в українській літературі, який розповідає про масовий голод в Україні, влаштований радянською владою. Твір починається з посвяти: «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933».
Самчук написав роман живучи у Чехословаччині. Вперше роман видали у 1934 році у Львові, однак до читачів в Україні він не потрапив. У наступні ж роки «Марію» видавали у різних країнах світу, а в Україні книгу офіційно надрукували лише після відновлення незалежності.
Роман-хроніка описує трагедію України після 1871-го року — через трагедію однієї жінки. Зокрема, його вважають одним з найкращих творів про історію українського народу у 20 сторіччі.
«Жовтий Князь»
Роман Василя Барки «Жовтий князь». Фото: видавництво «Фоліо»
Василь Барка написав роман «Жовтий князь» у 1958-1961 роках. Він також став одним із перших у світовій літературі професійним прозовим твором, присвяченим Голодомору 1932-1933 років. Роман є лiтописом сiмейного життя родини Катранникiв, які стали жертвами радянського терору.
Однак у основу ідеї лягли власні спогади автора, який у молодості опинився на межі голодної смерті. Барка почав записувати свідчення очевидців голоду в Україні і свої власні спогади у 1943 році, перебуваючи у таборі для переселених людей.
Роботу ж над романом автор почав вже у Нью-Йорку, у 1950 році. Французька газета «Ле Монд» у 1967 році визнала її «найкращим твором у повоєнній Європі на одну з найважчих тем».
Роман екранізував Олесь Янчук, у 1991 році вийшов фільм «Голод-33».
«Пам'ять роду»
Обкладинка книги «Пам'ять роду». Фото: Національний інститут пам'яті
Книга «Пам'ть роду» – це 16 історій родин, які пережили геноцид 1932-1933 років. До видання зокрема увійшли історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника та письменника і публіциста Сергія Плачинди, які самі дивом вижили в роки Голодомору. А такожрозповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей.
Свої родинні історії також розповіли поетеса Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша тощо. Видання містить фрагменти з книги Олеся Бердника «Пітьма вогнища не розпалює» та оповідання Оксани Шалак «Торбинка».
«Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам'яті та історії (1980-ті — 2000-ні)»
Книга «Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам'яті та історії». Фото: видавництво «Фоліо»
Книга «Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам'яті та історії (1980-ті — 2000-ні)» професора, доктора історичних наук, історика Георгія Касьянова це видання не про події минулого, а про сучасну репрезентацію та інтерпретацію цих подій.
Автор у трьох частинах описав історію забуття та реконструкцію подій 30-х років, а також про появу Голодомору як специфічного дискурсу та особливої форми культурної реальності. Зокрема, праця торкається й наукової деконструкції Голодомору.
«Чорні дошки» України. Чернігівська область»
Книга «Чорні дошки». Фото: пресслужба Чернігівської ОДА
Книга «Чорні дошки» України. Чернігівська область» містить майже тисячу сторінок, 50 архівних документів та 610 матеріалів періодичної преси, які описують процес запровадження режиму «чорних дошок» на теренах Чернігівщини.
У часи тоталітарного режиму потрапити до «чорної дошки» означало бути приреченим на голодну смерть. Проте не тільки люди ставали жертвами цього виду репресій, а й установи, колгоспи, населені пункти та навіть райони.
Ідея створення книги виникла ще в 2019 році. Окрім матеріалів книга містить і картосхеми, для створення яких використано оригінальні картографічні матеріали 1930-х років, які доводять, що «чорні дошки» використовувалися як інструмент морально-психологічного тиску, спрямованого на знищення українців.
Книга вийшла у світ за підтримки Українського інституту національної пам'яті, Чернігівської обласної державної адміністрації та Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
