Згідно з дослідженням DHR Global, 82% із 1500 опитаних працівників у Північній Америці, Азії та Європі у 2024 році відчули вигорання. Speka розповідає, що серед причин можуть бути надмірне робоче навантаження, відсутність балансу між роботою і життям, а в Україні ще й фактори, пов’язані з війною.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) класифікує вигорання як професійний синдром, викликаний хронічним стресом на роботі.
«Емоційне вигорання – це процес виснаження ресурсів людини: енергії, емоційної стійкості та мотивації. Коли ці ресурси вичерпуються, стає неможливо виконувати навіть звичні професійні завдання», – каже психолог-практик, юнгіанський консультант Владислав Зубченко.
Що ж робити?
Як виник термін «вигорання»
Концепція burnout, або вигорання українською, з’явилася у 1974 році завдяки психологу Герберту Фрейденбергеру, який спостерігав за волонтерами у клініці для наркозалежних. Він зазначав, що вони виглядали виснаженими та емоційно спустошеними.
Згодом дослідження продовжили Крістіна Маслач, Аяла Пайнс, Елліот Аронсон. Маслач розробила шкалу Maslach Burnout Inventory (MBI), яка використовується для діагностики вигорання й до сьогодні.
Чому вигорання – це саме «емоційне» явище
У багатьох мовах термін «burnout» використовується без уточнення «емоційне», однак в українській та інших європейських мовах наголошується саме на цьому аспекті.
За словами Владислава Зубченка, це пояснюється тим, що синдром вигорання насамперед зачіпає емоційну сферу, викликаючи втому, байдужість та зниження мотивації.
Американська психологічна асоціація (APA) також відзначає, що вигорання може проявлятися не лише у професійному середовищі, а й у батьків, подружніх стосунках або інших сферах із високими очікуваннями.
Концепція burnout, або вигорання українською, з’явилася у 1974 році. Фото: depositphotos
Як розпізнати вигорання
Основні симптоми вигорання за визначенням ВООЗ такі:
- Фізичне та емоційне виснаження – постійна втома, відсутність енергії.
- Відстороненість від роботи – цинічне або байдуже ставлення до професійних обов’язків.
- Зниження ефективності – труднощі з концентрацією, уповільнення продуктивності.
Які ще тривожні дзвіночки можуть бути
- Постійна втома, яка не зникає навіть після відпочинку.
- Часті перепади настрою, підвищена дратівливість.
- Втрата інтересу до роботи, прокрастинація, зменшення мотивації.
- Порушення сну, підвищене споживання кофеїну, алкоголю чи нікотину.
Організаційна психологиня Марія Карпілянська зазначає: «Якщо людина повертається з відпустки і все одно почувається втомленою та не має бажання працювати – це серйозний сигнал про наближення вигорання».
Чому виникає вигорання
Зовнішні чинники:
- Надмірне навантаження, відсутність часу на відновлення.
- Відсутність автономії у прийнятті рішень.
- Постійні зміни вимог та нечіткість посадових обов’язків.
- Недостатнє визнання досягнень.
Внутрішні чинники:
- Перфекціонізм, високі очікування від себе.
- Хронічний стрес, тривожність.
- Низька самооцінка.
Ганс Сельє, розробник концепції стресу, наголошував: «Стрес – це не те, що з вами сталося, а те, як ви це сприймаєте».
Як впоратися з вигоранням
Профілактика вигорання:
- Встановіть чіткі межі між роботою та особистим життям.
- Забезпечте якісний сон, фізичну активність та здорове харчування.
- Регулярно аналізуйте своє емоційне самопочуття.
- Спілкуйтеся з колегами, друзями та шукайте підтримку.
Що робити, якщо ви вже вигоріли
1. Переключення уваги
- Займіться діяльністю, що відволікає: спорт, мистецтво, хобі.
2. Встановлення чітких меж
- Навчіться казати «ні» додатковим завданням.
3. Метод «дирефлексії» Віктора Франкла
- Якщо ви зациклилися на проблемі, необхідно навмисно перемкнути увагу на іншу діяльність.
4. Звернення до фахівця
- Якщо стан триває довго і самостійно вийти з нього не вдається, варто звернутися до психолога.
Владислав Зубченко додає: «Коли вигорання вже настало, важливо зрозуміти, що без перезавантаження неможливо відновити продуктивність. Іноді варто діяти на «автопілоті», але цей режим не може бути постійним».
Що можуть зробити роботодавці
- Відкрито обговорювати тему вигорання.
- Навчати керівників розпізнавати симптоми у співробітників.
- Контролювати рівень навантаження.
- Запровадити регулярні зустрічі для обговорення стану працівників.
Емоційне вигорання – це серйозний синдром, який може призвести до фізичних та психічних проблем. Проте вчасне розпізнавання симптомів та правильні методи відновлення допомагають уникнути довгострокових наслідків.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
