Багато шуму і нічого. Як депутати знищують легальний ринок тютюнових виробів

партнерський матеріал
British American Tobacco

2020 року Верховна Рада України вирішила завдати серйозного удару по легальному тютюновому бізнесу. Кількість необґрунтованих, волюнтаристських і просто небезпечних законодавчих норм перейшла всі можливі рамки (докладніше тут).

Дійшло до того, що абсолютна більшість тютюнових компаній стали просити про одне: щоб парламент просто повністю ухвалив директиву Євросоюзу 2014/40. Бо навіть суворі правила Євросоюзу є набагато передбачуванішими, зрозумілішими і прозорішими, ніж варіанти регулювання ринку, які подали українські депутати.

Суть проблеми

Фото: Eva Elijas / Pexels

Фото: Eva Elijas / Pexels

Довгий час від активістів можна було чути, що в Україні не вживаються заходи щодо зменшення куріння серед населення. «У реальності парламент б'є рекорди з регулювання у сфері тютюну. Зміна акцизів, збільшення акцизів на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання, заборона на придбання електронних сигарет особами до 18 років — усе це ухвалено впродовж одного року», — говорить експерт компанії «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Telegram Logo

«Чорні легені бувають передусім через дим, а не через сам нікотин. Тому мене, наприклад, обурила соціальна реклама організації «Життя», коли вони намалювали електронні сигарети із чорними легенями — це просто обман. Бо під час куріння електронних сигарет не може бути чорних легенів — там просто немає диму», — говорить Дубровський, наголошуючи, що сам не палить.

На думку експерта, споживачі сигарет, які піклуються про своє здоров'я, але не можуть кинути палити, переходять на електронні сигарети. «Звісно, було б краще, щоб вони взагалі припинили. Але з-поміж моїх знайомих буквально одна людина змогла повністю припинити. До того ж цей чоловік курив дуже небагато. З тих, хто палить, я не знаю таких, хто зміг би повністю припинити. Вони припиняють, а потім знову починають. Тому тут менше зло — вживання електронних сигарет», — упевнений Дубровський.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Проблема полягає в тому, що електронні сигарети та пристрої для нагрівання тютюну досить дорогі, зазначає він. Звичайні ж сигарети — найдешевший спосіб задовольнити нікотинову залежність. «Правильна економічна політика була б у тому, щоб зробити це найдорожчим способом. Не підвищувати або ввести невеликі обмеження на електронні сигарети та стіки, але водночас неухильно підвищувати акцизи на звичайні сигарети. Бо ці акцизи й бюджет наповнюють, і є ефективним способом боротьби з курінням. Але тоді виникає інше питання: підвищувати акцизи можна лише тоді, коли немає небезпеки, що замість легального товару в нас буде контрабанда», — упевнений експерт. Але, на жаль, підвищення акцизів в Україні останніми роками супроводжується зростанням контрабанди з Молдови та Росії. І це дуже насторожує.

Ще один приклад неадекватних ініціатив народних депутатів — введення єдиного формату пачки сигарет. Відповідно до цієї ініціативи, сигарети мають продаватися тільки в пачках із прямими кутами, до того ж перейти на новий формат потрібно за дванадцять місяців.

Вочевидь випуск нової упаковки вимагає повного переобладнання виробничих потужностей, на що необхідно не менше ніж два роки. Складно зрозуміти, як це вплине на боротьбу з курінням в Україні, але легко порахувати, у скільки обійдеться кожен день простою всіх тютюнових фабрик.

Наприклад, три тижні простою фабрики в Прилуках через ухвалення поправки про маржу для оптових і роздрібних торговців обійшлися бюджету приблизно в мільярд гривень. Очевидно, що технічне зупинення всієї індустрії хоча б на місяць призведе до втрат 4-5 млрд грн на місяць.

Президент Американської торговельної палати Енді Гундер у своєму листі голові парламенту Дмитру Разумкову пише, що найнебезпечніша ініціатива із запропонованих цього року — це законопроєкт № 4358. Документ подала нардепка Лада Булах, і його активно просуває громадська організація «Життя». За словами Гундера, попри обіцянку погодити ініціативу з учасниками ринку Булах цього так і не зробила. Документ потрапив на розгляд у тому вигляді, який сприятиме зниженню доходів бюджету, погіршенню інвестиційного клімату, зростанню тіньового сегмента ринку тютюну. І найголовніше — який іде всупереч вимогам Євросоюзу.

«На жаль, пропозиції бізнесу взагалі не були враховані. Представники індустрії навіть не мали можливості ознайомитися з текстом законопроєкту, зареєстрованого за результатами роботи робочої групи комітету, до появи тексту на сайті Верховної Ради», — розповідає голова правління Національної організації роздрібної торгівлі Микола Ганул.

За його словами, саме тоді, коли малий бізнес страждає через карантин, а більшість підприємців ледь «тримаються на плаву», зареєстрований проєкт закону пропонує введення додаткових обмежень діяльності у сфері торгівлі, що не входить до компетенції народних депутатів і матиме негативний вплив на галузь роздрібної торгівлі та надходження до бюджету країни».

Проти європейської практики

Фото: Eva Elijas / Pexels

Фото: Eva Elijas / Pexels

За словами виконавчої директорки Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Анни Дерев'янко, запропонований Булах законопроєкт абсолютно суперечить європейському законодавству. Зокрема, термінологія законопроєкту (поняття «тютюнові вироби», «викиди», «упаковка») не відповідає значенням, встановленим директивою ЄС 2014/40.

За даними ЄБА, у законопроєкті також відсутні положення щодо адаптації законодавства України до вимог директиви, які стосуються правил маркування бездимних тютюнових виробів, регулювання транскордонного дистанційного продажу тютюнових виробів, порядку визначення наявності характерного смаку та аромату в тому чи іншому тютюновому виробі.

«Сама модель регулювання ринку тютюнових виробів, яка пропонується законопроєктом, істотно відрізняється від моделі регулювання ЄС і не забезпечує виконання зобов'язань, взятих на себе Україною», — зазначає Дерев'янко.

За даними ЄБА, робочу групу з підготовки законопроєкту було створено формально, а її члени брали участь тільки в обговоренні, а не в розробленні документа. І не були знайомі з текстом до його реєстрації у Верховній Раді.

У проєкті закону, наприклад, виявилася заборона на продаж сигарет особам, які не досягли 21-річного віку, чого не вимагає жодна європейська директива й навіть рамкова Конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну. «Цікаво, що раніше Булах запропонувала дозволити окремим законом робити операцію зі зміни статі з 14 років. В Україні також дозволяється купувати алкоголь із 18 років. У чому сенс дозволити купувати сигарети з 21 року, незрозуміло, — говорить Володимир Дубровський. — Можна й до 48 років обмежити — і що? Й однаково продаватимуть нелегально. Здається, що ми зараз намалюємо закон на папері й він одразу запрацює. А він працювати не буде. Тому потрібно виходити з реальних можливостей нашої держави, з того, що в цьому разі є меншим злом, і того, чи можливо домогтися ідеалу або все-таки погодитися на менше зло».

Голова ради Українського експертного центру Борис Кушнірук називає підвищення вікового цензу під час продажу сигарет необґрунтованим. «Основне питання: якою мірою це відповідає Конституції. Будь-яка людина набуває права та обов'язки з 18 років. Наприклад, йти до армії й захищати Батьківщину з 18 років. Я взагалі противник паління, негативно ставлюся до цієї не дуже хорошої звички. Але коли роблять дурниці, то в такий спосіб тільки провокують тінізацію, а не подолання тютюнопаління», — упевнений Кушнірук.

У більшості країн ЄС (як, власне, й у самій директиві) немає заборони на виробництво пачок сигарет із закругленими або скошеними краями. Україна експортує такі пачки й до ЄС, і до десятків інших країн світу. Якщо раніше Булах обіцяла заборонити тільки продаж таких пачок в Україні, то в новому проєкті закону з'явилася заборона й на їхнє виробництво, що призведе до втрати частини експорту.

Нарешті, спроба заборонити видиме викладення сигарет у вітринах торгових точок уже відхилялася в сесійній залі Верховної Ради. І причина була така сама: немає жодного міжнародного документа, який змушував би так вчиняти.

Сама Булах та її співробітники на проведеній пресконференції почали стверджувати, що учасників ринку не можна питати й допускати до ухвалення рішень про те, які саме законопроєкти мають бути ухвалені. Утім, жодного закону, що зобов'язує так вчиняти, в Україні просто немає.

Дивний законопроєкт

Фото: Eva Elijas / Pexels

Фото: Eva Elijas / Pexels

Свій перший законопроєкт, який фактично знищує тютюнову галузь в Україні, Лада Булах зареєструвала ще в січні 2020 року. «Це документ, який давав змогу відпрацювати виділені на боротьбу з курінням гранти й домогтися нового фінансування», — пояснює голова ради Українського експертного центру Борис Кушнірук.

Після публікації проєкту закону піднялася хвиля обурення з боку бізнес-спільноти. З протестами виступили Американська торговельна палата, Європейська бізнес-асоціація, Союз українських підприємців, Національна організація роздрібної торгівлі, асоціація «Укртютюн». Профільні асоціації підрахували: якщо закон буде ухвалений, то впродовж 2020-2025 рр. тільки місцеві громади можуть втратити 1,2 млрд гривень, з яких 987 млн грн акцизного збору.

Опоненти запропонованих заборон, спираючись на досвід нечисленних країн, де такі жорсткі обмеження були введені, зазначили, що заборона на викладення призведе не до зменшення куріння, а до перерозподілу торгівлі між дрібними точками продажу та великими торговими мережами. Останні отримали б перевагу.

Виробництво пачок зі скошеними краями також не відіграло б суттєвої ролі в поліпшенні здоров'я нації. Ба більше, у ЄС такої заборони немає, адже зовнішній вигляд упаковки не є визначальним під час ухвалення рішення щодо паління. Нарешті, заборона на брендування теж є в лічених країнах світу, а в Україні цей захід, найімовірніше, дасть фору виробникам підробок і контрабанді.

Врешті-решт Булах відкликала законопроєкт для його повторного розгляду робочою групою. Утім, уся робота цієї групи виявилася фікцією — ніхто не збирався слухати експертів.

Єдине, що відрізняє новий законопроєкт від старого, — це те, що дозволили чинне обмеження на продаж алкоголю з 18 років. А от продаж тютюну буде можливим тільки з 21 року.

Проєкт закону пропонує заборонити розміщення тютюнових виробів, упаковок тютюнових виробів у місцях роздрібної торгівлі в такий спосіб, щоб їх було видно за межами місця роздрібної торгівлі або споживачам усередині місця роздрібної торгівлі. «На думку компаній-членів організації, такі зміни призведуть до необхідності переобладнання торгових кіосків і місць реалізації тютюнових виробів на закриті павільйони та повної заміни торгового обладнання, що потребуватиме суттєвих витрат магазинів. Це негативно позначиться на їхніх показниках роботи», — говорить глава Національної організації роздрібної торгівлі Микола Ганул.

Представники бізнесу також стурбовані тим, що в разі ухвалення проєкту закону в поточній редакції нововведення можуть призвести до істотного зростання обсягу нелегальної торгівлі тютюновими виробами через неофіційні роздрібні канали, а також до закриття невеликих офіційних роздрібних точок продажу тютюнових виробів, які не зможуть конкурувати з нелегальними пунктами. За цим піде значне скорочення робочих місць і, відповідно, суттєве зниження коштів, які могли б надійти до державного бюджету.

«Антитютюнові активісти діють за простою схемою: виконати власні KPI за будь-яку ціну, щоб отримати ще більше грантів від різного роду фондів, які спонсорують такого роду дії. Це давно перетворилося на бізнес», — говорить Кушнірук.

Він нагадує: якщо не вдається пролобіювати власні закони, організація Булах «Життя» приписує чужі перемоги. Наприклад, ідеться про всі зміни акцизної політики держави, до яких активісти не мають жодного стосунку.

«Виходить, що антитютюновим активістам важливий не результат, а пункти, за якими можна відзвітувати. Але часто результат виходить зовсім інший, аніж той, на який можна було розраховувати. Це складна проблема, бо вона стосується й роз'яснень нашим західним партнерам, щоб вони розуміли, що грантова допомога не завжди є вдалою, — говорить Борис Кушнірук. — У нас є величезна кількість людей — громадських активістів, які десятиліттями непогано живуть на гранти. Це порушення логіки, бо насправді це не громадські активісти, а працівники — зазвичай фактично піарники, яким дають гроші на піар».

Основний висновок

Фото: Eva Elijas / Pexels

Фото: Eva Elijas / Pexels

Тютюновий ринок в Україні — це один із найбільш зарегульованих секторів економіки. Тут діє заборона на рекламу, є досить жорсткі вимоги до оформлення упаковки, зокрема щодо розміщення медичного попередження. Для порівняння: у Сполучених Штатах досі наносять медичне попередження дрібним шрифтом на боковій частині пачки, а в Німеччині все ще дозволена зовнішня реклама сигарет, тоді як в Україні вона заборонена.

У країні вже вживаються заходи щодо обмеження продажу електронних сигарет: акциз на рідини, ліцензування торгівлі ними. Попри це знов і знов виникають ініціативи щодо ще жорсткіших заборон і обмежень. Найчастіше абсолютно безглузді. «Складається враження, що в парламенті є сили, які зацікавлені в тому, щоб прозорий, легальний бізнес просто пішов із ринку, а його місце посіли контрабанда й контрафакт», — говорить віцепрезидент Союзу українських підприємців Олександр Почкун.

Але найгірше те, що у влади немає цілісної стратегії щодо питання регулювання галузі. Найчастіше ініціативи з регулювання ринку тютюну виходять від народних депутатів, які мають частку в бізнесі, пов'язаному з роздрібною торгівлею, зазначає генеральний директор ІК Concorde Capital Ігор Мазепа.

Станом на кінець року Верховна Рада пропонує розглянути понад двадцять законопроєктів, які покликані імплементувати в Україні директиву ЄС 2014/40. Якщо уважно вивчити тексти цих документів, стає очевидним, що з директивою в них мало спільного. Водночас кабмінівський законопроєкт так і не потрапив на розгляд Верховної Ради. «Тобто часто замість позиції держави є відверто лобістські закони від різних груп інтересів», — підкреслює Мазепа.

Важливо розуміти, що тютюнова індустрія щорічно формує приблизно 6-7% дохідної частини бюджету країни. Будь-який шок для ринку виливається в конкретні цифри втрат для держави. У ЄБА підкреслюють, що законопроєкти щодо регулювання тютюнової галузі мають пройти експертизу всіх причетних відомств.

Позиція представників тютюнової індустрії є простою: компанії виступають за розумне, зважене і зрозуміле регулювання за європейськими стандартами. Представникам індустрії важливо побачити експертний, професійний підхід до питання регулювання, а також стратегічний план, дорожню карту змін, а не змагання окремих депутатів за чергові міжнародні гранти або отримання тих чи інших неконкурентних переваг.

Інші матеріали проєкту

Сухий рік. Чому інвестори йдуть із країни

Усе в диму. Що відбувається на тютюновому ринку

Канонам всупереч

Усі відтінки сірого

Акциз залежності

Система перегрівається