Сухий рік. Чому інвестори йдуть із країни

партнерський матеріал
British American Tobacco

Відтік інвестицій з України в I кварталі 2020 року склав $1,6 млрд. Причиною, як не дивно, є не стільки карантин, скільки дедалі сильніший тиск на бізнес із боку державних органів.

The Page вирішило розібратися, із чим пов'язана криза інвестування в країну, з якими проблемами стикаються поважні міжнародні компанії та хто є основним джерелом цих проблем.

Стрімке занурення

Фото: Chandler Cruttenden / Unsplash

Фото: Chandler Cruttenden / Unsplash

Бізнес-клімат в Україні стрімко погіршується. Про це говорить президент Американської торговельної палати в Україні Енді Гундер: 35% компаній скоротили інвестиції в країну за останні пів року.

Telegram Logo

Згідно з опитуванням Американської торговельної палати, 87% бізнесу очікують продовження потужної програми реформ. Це забезпечення верховенства права, міцність правової і судової систем, боротьба з корупцією, належний захист прав інвесторів і кредиторів, припинення олігархічних привілеїв і монополій.

63% підприємців чекають на продовження співпраці з МВФ для забезпечення макроекономічної стабільності. 50% очікують створення економічних стимулів і заохочень для збереження зайнятості та залучення інвестицій.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

За словами глави Американської торговельної палати, Україні доведеться багато попрацювати, щоб інвестори захотіли сюди прийти й почати бізнес. «Інвестклімат погіршився. Компаніям, які працюють прозоро, роблять «непристойні пропозиції» — простими словами, говорять про те, скільки коштує та чи інша послуга, що, звісно ж, відлякує інвесторів», — погоджується виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Анна Дерев'янко.

Співвласник компанії «Нова пошта» В'ячеслав Климов також підтверджує негативні тенденції щодо інвестиційного клімату: «Загалом це пов'язано з тим, що впродовж останнього року було ухвалено низку законодавчих ініціатив, пов'язаних із тотальною фіскалізацією бізнесу. Це й закони щодо ФОПів, і пакет так званих «фіскальних законів», і сумнозвісний закон 466 про КІК (контрольовані іноземні компанії)».

За його словами, у бізнес-спільноти складається враження, що реальна політика держави в економічній сфері диктується людьми з фіскальним стилем мислення, а не з ліберальним. «Це вдвічі насторожує на тлі заяв бізнесу про повернення корупції, зокрема на митниці й у податковій, які звучать усе частіше», — пояснює підприємець.

До цього додаються ініціативи, пов'язані з додатковим регулюванням. «Усе частіше ми чуємо від законодавців думку про необхідність створення якогось нового регулятора, нового органу державної влади, який спостерігатиме, регулюватиме, забезпечуватиме тощо», — говорить він.

Усі перераховані чинники створюють відчуття погіршення бізнес-клімату, проте це жодним чином не пов'язано ні з економічною ситуацією у світі, ні з пандемією, підкреслює співвласник «Нової пошти».

Правильною реакцією будь-якої держави, на його думку, має бути тотальна лібералізація економічних відносин, а не «закручування гайок» або заливання економіки порожніми грошима. «А ми зараз, на жаль, бачимо протилежне», — констатує Климов.

Верховна зрада

Фото: Michal Mancewicz / Unsplash

Фото: Michal Mancewicz / Unsplash

В'ячеслав Климов впевнений: найбільше проблем підприємцям сьогодні своїми законодавчими ініціативами створює Верховна Рада. На його думку, найгірші для підприємців ініціативи виходять від комітету Верховної Ради з податків і фінансів.

Це передусім пакет «фіскальних законів» і сумнозвісний закон про КІК. «Найяскравішим прикладом є неухвалення впродовж уже декількох років закону про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Для мене це є ілюстрацією причин для неприходу сюди капіталу. Водночас, наприклад, Естонія й подібні країни є суперпривабливими для інвесторів завдяки такій формі оподаткування, — зазначає Климов. — І ми розуміємо, що всі заводи, які будуються в тій же Естонії, теоретично могли б бути в нас. Інвестор просто вибирає привабливішу пропозицію. Увесь світ зараз перебуває в стані конкурентної боротьби за інвестора. І ми поки цю боротьбу безнадійно програємо».

Ще одним кричущим прикладом є діяльність нардепа Андрія Холодова, відомого вкрай одіозними законопроєктами й тим, що він є кумом проросійського політика Віктора Медведчука. Згідно з розслідуванням програми «Схеми», для забезпечення гарантованої прибутковості роздрібного сигаретного бізнесу Холодова (журналісти-розслідувачі стверджують, що він контролює найбільші мережі тютюнових кіосків у Києві — «Т-Кіоск» і «А8») нардепи Олександр Юрченко та Олександр Дубінський внесли поправки до законопроєкту про введення єдиного рахунку для сплати податків і зборів. Цією поправкою на рівні закону було зафіксовано націнку для роздрібних торгових мереж і оптовиків. За оцінками фахівців, запропонована маржа вдвічі перевищує ринковий показник, що б'є по економіці підприємств-виробників.

Найсмішнішим є те, що в порушення всіляких процедур текст правки Олександра Юрченка з'являється в законопроєкті 3 жовтня, а вже 4 жовтня парламент ухвалює документ як закон. Проти правки виступило безліч депутатів, зокрема Антон Яценко. «Правка, яку внесли, на парламентському сленгу називається «паровоз», оскільки вона фактично не відповідає змісту закону. Вона не могла з'явитися в документі без візи глави комітету Данила Гетманцева. До речі, дуже цікаво запитати пана Гетманцева, як взагалі цей «паровозик» з'явився в тілі соціального закону, — розповідав тоді Яценко. — Внаслідок цієї правки буде завдано шкоди інвестиційному клімату країни. Дуже хотілося б почути позицію профільного комітету, що в них там взагалі відбувається і хто там у темі та в частці».

Набуття законом чинності означало колосальні збитки для виробників сигарет. А також різке підвищення цін на продукцію з вибуховим зростанням нелегальної торгівлі. Деякі тютюнові виробники зупинили випуск продукції, що призвело до втрат державного бюджету в розмірі 1,5 млрд грн. Зрештою правка була скасована президентом — він застосував право вето.

Цікаво, що ідейні натхненники правки про маржу цього не пробачили, тому систематично вдавалися до зриву засідань робочої групи, створеної для забезпечення стабільності на ринку тютюнових виробів і підтримки конкурентного середовища. Дійшло до того, що в липні 2020-го група народних депутатів (Андрій Холодов, Олександр Юрченко, Олександр Качура) не дали можливості розглянути жодного питання порядку денного, ба більше, закликали націоналізувати фабрику компанії British American Tobacco, про що на своїй сторінці у Facebook написала заступниця міністра економіки Світлана Панаіотіді. «Зрозуміло, що такі заклики до націоналізації навряд чи посприяють інвестиційній привабливості України», — впевнений Енді Гундер.

У парламенті сьогодні зареєстровано понад десяток законопроєктів про тютюнову індустрію, у яких пан Юрченко виступає співавтором із таким депутатом, як Холодов, і які викликають обурення міжнародних інвесторів.

Климов упевнений, що змінити ситуацію можна тільки одним способом — висловлювати свою позицію голосуванням на парламентських і місцевих виборах: «Тактично бізнесу необхідно шукати інструменти впливу на владу. Передусім це об'єднання бізнесів, які будуть жорсткіше, а іноді навіть агресивніше вказувати державі на неприйнятність якихось її ініціатив. Бо ми багато в чому опиняємося заручниками або людей, які мислять фіскально, або просто некомпетентних людей, які легко стають інструментами в руках корумпованих чиновників або представників монопольного капіталу».

Уряд проблем

Фото: Johannes Plenio / Unsplash

Фото: Johannes Plenio / Unsplash

Непрозорість ухвалення рішень є властивою й Кабінету міністрів. Наведемо два приклади. Перший із них — ухвалення спочатку розпорядження, а потім постанови Кабміну про пілотний проєкт «Національний оператор на ринку тютюнових виробів».

На початку вересня на засідання уряду без попереднього включення до порядку денного було винесено проєкт розпорядження про створення «національного оператора» на ринку тютюнових виробів. Напевно, в уряду не було великого бажання проводити публічний аналіз наслідків ухвалення такого рішення, тому щоб уникнути публічного обговорення документ розглядався як проєкт акта в розділі «Розпорядження КМУ». Уже після засідання КМУ цей документ було опубліковано, але не як розпорядження, а як постанову.

Найбільші виробники тютюнових виробів заявили, що уряд не проводив ніяких консультацій з індустрією перед ухваленням рішення. Ба більше, формулювання постанови є настільки не вивіреними, що виконувати її, не порушуючи законодавство України, неможливо. «Багатьох виробників турбує, чому такі радикальні зміни на ринку впроваджуються підзаконним нормативним актом, а не законом. Також дивно, чому Антимонопольний комітет України пасивно спостерігає за такою нормотворчістю», — говорить експерт компанії CASE Ukraine Володимир Дубровський.

Примітно, що рішення було ухвалено попри наявність підписаного в грудні 2019 року меморандуму про наміри для забезпечення стабільності на ринку тютюнових виробів, у якому уряд зобов'язався вдаватися до консультацій з індустрією.

Тепер нам відомо, що кілька виробників звертаються до уряду, міністерств і відомств із тим, щоб з'ясувати обставини ухвалення постанови й порядок її застосування. За словами представників виробників, співробітники профільних відомств самі не можуть пояснити, як застосовувати постанову на практиці. Оптовики, які зараз оперують у деяких регіонах, оголосили про плани щодо судового оскарження постанови.

Аналогічні проблеми з'явилися й у низки інших компаній. Зокрема, від будівництва заводу відмовилася австрійська компанія Head, яка зіткнулася з порушеннями обіцянок Кабміну, що зробило проєкт непривабливим для інвестицій.

Ще один приклад: через невиконання урядом своїх зобов'язань перед інвесторами в розвиток «зеленої» генерації турецький інвестор Guris також вирішив відмовитися від проєкту.

Головною проблемою є затримка оплати з боку енергоринку компаніям, які працюють за «зеленим» тарифом. Представник компанії Guris в Україні Лоік Лерміньо заявив, що відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного з урядом, він погодився на зниження «зеленого» тарифу й розраховує, що держава також виконає свої зобов'язання за виплатами «зеленим» і щодо погашення заборгованості перед ними.

За його словами, Міністерство фінансів не зацікавлене розглядати питання про випуск ОВДП для погашення боргів перед інвесторами в «зелену» енергетику, тому в такій ситуації компанія змушена буде звернутися до міжнародного арбітражу.

Провідні асоціації виробників відновлюваної енергії написали листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю, у якому повідомили, що уряд порушує Меморандум про взаєморозуміння й не виконує зобов'язання щодо погашення боргів. Крім того, вони заявили, що більшість інвесторів у відновлювану енергетику України з листопада 2020 року прискорять підготовку до міжнародних арбітражів проти уряду України через тиск банків, які вимагають своєчасних розрахунків за надані кредити.

«Фактично з вини уряду Україна позбудеться безлічі інвесторів, які готові були побудувати виробництва в країні та інвестувати гроші в створення нових робочих місць», — робить висновок Дубровський.

Усе купою

Фото: Abdullah Ahmad / Unsplash

Фото: Abdullah Ahmad / Unsplash

Не менше за Верховну Раду та уряд інвесторам заважають і інші органи державної влади. Як розповів підприємець Сергій Ліщина (співвласник заводу мінеральної вати Izovat і концерну «Українські лісопильні»), активний розвиток галузі серйозно гальмує Державна архітектурно-будівельна інспекція. «Через неефективну роботу цього органу заморожено безліч будівельних проєктів, зокрема в Києві. Гадаю, що в масштабах держави діяльність ДАБІ сьогодні є збитковою. Ми можемо втратити до 1,5% нашого ВВП тільки через те, що комусь закортіло реформувати цю структуру», — говорить Ліщина.

І наводить ще один приклад. Він будує завод скловати (це один із різновидів теплоізоляційних матеріалів), але роботи вже пару місяців гальмуються з однієї простої причини: «Украерорух» має надати дозвіл, бо завод розташований у зоні Житомирського аеропорту. «Ми втрачаємо час. Простоюють робітники, простоюють проєктанти», — нарікає бізнесмен.

Не відстає від ДАБІ й Антимонопольний комітет. Один із найрезонансніших антимонопольних кейсів цього року — «тютюнова справа». Наприкінці 2019 року учасники програми тютюнової галузі отримали рекордний штраф у розмірі 6,5 млрд грн. Фігуранти вже оскаржили рішення АМКУ в судовому порядку, не виключаючи в перспективі звернення до міжнародних арбітражів із позовами вже до держави Україна.

Суть справи є такою. Наприкінці 2010 року компанія «Мегаполіс», яка зараз відома як «ТЕДІС Україна», звернулася до АМКУ за отриманням першого дозволу на концентрацію у зв'язку з придбанням ще одного дистриб'ютора тютюнових виробів. І тільки наприкінці 2019 року під час підготовчої роботи з оскарження рішення АМКУ про накладення штрафу тютюнові компанії з подивом для себе дізналися про весь масштаб подій, що відбувалися у 2011-2012 роках.

Виявилося, що АМКУ на користь «ТЕДІС Україна» було видано 17 дозволів на концентрацію і придбання 19 найбільших на той час дистриб'юторів і кілька дозволів на погоджені дії, що обмежували колишніх дистриб'юторів у поверненні на ринок.

Частина дистриб'юторів, з якими працювали тютюнові компанії, письмово інформували їх про те, що вони достроково виходять із бізнесу. Усі їхні активи перейшли до «ТЕДІС Україна». Отримавши всі необхідні дозволи з боку АМКУ, компанія стрімко нарощувала свою частку на ринку, досягнувши практично 100% до 2013 року.

У жовтні 2019 року АМКУ виносить рішення, з якого випливають два основні звинувачення: по-перше, що виробники тютюнових виробів нібито «не діяли» і винні в тому, що «ТЕДІС Україна» змогла монополізувати ринок; а по-друге, що, затвердивши політику відбору дистриб'юторів (яку санкціонував АМКУ), виробники створили бар'єри для входження на ринок потенційних дистриб'юторів.

Водночас у самому рішенні застосований досить спірний підхід. З нього випливає, що не АМКУ своїми рішеннями дозволив «ТЕДІС Україна» сконцентрувати 100% ринку, а навпаки, виробники тютюнових виробів своєю «бездіяльністю» дали змогу «ТЕДІС Україна» стати монополістом на ринку. Як за таких умов АМКУ розраховував штрафні санкції, залишається незрозумілим.

Окрема тема — це безпрецедентний тиск із боку АМКУ на учасників ринку. Тільки-но учасники справи подали позови про скасування рішення комітету, тобто коли справу ще навіть не було розглянуто по суті, комітет вийшов із зустрічним позовом із вимогою до компаній сплатити штраф. Для забезпечення позову комітет просив накласти арешт на рахунки компаній на суму штрафу, що могло б паралізувати їхню операційну діяльність.

Дві тютюнові компанії вже ініціювали початок процесу міжнародного інвестиційного арбітражу проти держави Україна за порушення угод про захист інвестицій.

«Чи прийде в Україну новий іноземний інвестор, дізнавшись про те, що найбільші іноземні інвестори, що працюють у країні з початку 90-х років минулого століття, найбільші платники податків судяться з державою, яка вирішила покарати компанії за свої власні недопрацювання, — говорить Дубровський. — Вочевидь, з таким підходом в України немає жодних шансів поліпшити інвестклімат».

Саме через викладені вище причини інвестори і вважають за краще сидіти в більш стабільних юрисдикціях і цінних паперах із цих юрисдикцій, зазначає керуючий партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун.

«У нас поки все дуже погано. Верховна Рада, як бачимо, ухвалює неадекватні закони. Рішення уряду та АМКУ також є сумнівними. Якщо до цього додати суди, які виносять одіозні рішення за хабарі, проблеми з відшкодуванням ПДВ і правила гри, що постійно змінюються, стає зрозуміло, що за нинішніх умов ми ніколи не доб'ємося інвестицій», — підкреслює Почкун.

Інші матеріали проєкту

Усе в диму. Що відбувається на тютюновому ринку

Канонам всупереч

Усі відтінки сірого

Акциз залежності

Система перегрівається