Усе в диму. Що відбувається на тютюновому ринку

партнерський матеріал
British American Tobacco

Тютюнові компанії вже багато років поспіль вважаються головними наповнювачами бюджету. Саме ці підприємства створюють зразково-показові умови роботи для своїх співробітників, домагаються позитивних змін на ринку і докладають колосальних зусиль для боротьби з тіньовим сектором і контрабандою сигарет. Ця війна завжди велася з перемінним успіхом. Але за останні пів року виробники тютюнової продукції отримали неймовірну відсіч від тіньовиків, які проникли у владу й використовують її для досягнення своїх цілей. The Page вирішило розібратися в тому, що відбувається, й нагадати хроніку тютюнових війн останніх років.

Бюджетоутворюючий бізнес

Фото: Thomas Stephan / Unsplash

Фото: Thomas Stephan / Unsplash

В Україні працюють чотири великі тютюнові компанії: British American Tobacoo, Philip Morris International, Japan Tobacco International й Imperial Tobacco. Минулого року ці компанії сукупно заплатили 55 млрд грн податків. Це близько 7% усіх платежів, що надійшли до державного бюджету.

Щодо розміру сплаченого акцизного збору пропорція є ще істотнішою. Міжнародні компанії сплатили 44 млрд грн акцизного податку, а це 36% усіх підакцизних товарів. Наприклад, група компаній ВАТ в Україні (дві юридичні особи) сумарно сплатила 2019 року до бюджету 15,01 млрд грн податків. «Тютюнові корпорації — це одне із трьох найбільших джерел податків у країні. Акцизний збір, який є бюджетоутворюючим податком, забезпечується саме тютюновими компаніями», — говорить Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine.

Telegram Logo
Фото: facebook / Vladimir Dubrovskiy

Фото: facebook / Vladimir Dubrovskiy

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine

Але й це ще не все. На чотирьох підприємствах міжнародних компаній працюють близько 5 тис. осіб. Заробітна плата на цих підприємствах значно перевищує середній рівень зарплат на аналогічних посадах на інших заводах. Водночас співробітники фабрик мають ряд додаткових соціальних гарантій, як-от страхування здоров'я та життя.

Наприклад, у «ВАТ Україна» працює близько тисячі осіб, із них чотири сотні – на Прилуцькій тютюновій фабриці. Водночас близько 10 тисяч осіб (це приблизно 20% населення Прилук) в Україні залучено до суміжних галузей, що забезпечують роботу фабрики: логістика, сервісні компанії, поліграфічні підприємства, виробники упаковки, інженерні та будівельні компанії, підприємства громадського харчування. Загалом чотирма міжнародними компаніями в Україні створено близько 50 тис. робочих місць у тютюновій та суміжних з нею галузях.

«З урахуванням значення тютюнових компаній для бюджету масштабний наступ на них, який влаштувала держава за останній рік, призведе до значної втрати обсягів зібраного акцизного збору. Тому ігри окремих народних депутатів навколо бізнесу великих тютюнових компаній є просто неприйнятними», — заявив Дубровський.

Хроніка ганьби

thomas-stephan-klqg7ugoqms-unsplash.jpg

Кількість неприємних подій, які минулого року відбулися з виробниками тютюнової продукції, заступає будь-які розумні межі. Держава іноді справляла враження самогубця. Цього разу через масштабні проблеми, які сама ж генерувала для тютюнових компаній. Спробуємо коротко перерахувати їх.

1. У серпні 2019 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт 1210, метою якого було внесення змін до Податкового кодексу України. У першій редакції законопроєкту планувалося встановлення ставок акцизу на тютюнові вироби на рівні 2025 року (Верховною Радою попереднього скликання було ухвалено закон, яким встановлювався 7-річний план покрокового підвищення ставок акцизного податку в рамках гармонізації фіскальної політики України з регулюванням в Європейському Союзі. Цей 7-річний план знайшов підтримку й серед експертів індустрії, адже вперше в історії незалежної України учасникам ринку було запропоновано зрозумілий і прогнозований сценарій розвитку галузі. Ухвалення цього закону спричинило збільшення інвестицій в українські підприємства).

На щастя, після довгих і напружених обговорень ініціатори законопроєкту 1210 прибрали норму, яка суперечить раніше ухваленим законам. Однак у фінальному тексті законопроєкту було ухвалено норму, якою урівнювалося оподаткування продуктів для нагрівання тютюну та сигарет з 1 січня 2021 року. Ухваливши цю норму, парламентарії фактично ставлять під загрозу існування сегмента продуктів з потенційно зниженим ризиком, який ще навіть не встиг розвинутися у повноцінний бізнес. «Рішення про те, щоб урівняти стіки та сигарети за розміром акцизного збору, взагалі не відповідає жодним критеріям. З тієї простої причини, що стіки навіть близько не завдають такої шкоди здоров'ю, як сигарети. Тому акцизний збір для них повинен бути набагато менше», — говорить Дубровський.

2. 3 жовтня 2019 року на засіданні фіскального комітету Верховної Ради низка депутатів внесла правки до законопроєкту №1049, який спочатку не мав нічого спільного з регулюванням тютюнової галузі. Правка, яка йшла під номером 8, вводила ручний режим управління галуззю, а також регулювання торговельної націнки для оптових і роздрібних підприємств. По суті, виробників змушували дотувати підприємства роздрібної торгівлі й працювати у збиток. Крім того, ця правка суперечила правилам вільного ринку й ринкової економіки загалом. У п'ятницю, 4 жовтня 2019 року, законопроєкт було проголосовано у другому читанні та в цілому.

Фото: пресслужба «ВАТ Україна»

Фото: пресслужба «ВАТ Україна»

Юрій Рилач, начальник відділу по роботі з державними органами «ВАТ Україна»

«Галузь було поставлено у глухий кут, ми не розуміли, як нам здійснювати виробничу й торговельну діяльність. Уже наступного тижня ми були змушені зупинити виробництво у Прилуках, співробітників було відправлено в простій з виплатою усіх сум і платежів, передбачених трудовим законодавством», — розповідає начальник відділу по роботі з державними органами «ВАТ Україна» Юрій Рилач. Вирішальним чинником для відновлення виробництва стала зустріч представників індустрії з президентом України, від якого ми почули слова підтримки та запевнення щодо захисту міжнародних інвестицій. Наступного дня після цієї зустрічі – 8 листопада 2019 року – фабрика ВАТ почала поступовий вихід із простою. 2020 року законопроєкт №1049 було ветовано президентом і згодом проголосовано Верховною Радою у редакції, що виключає несумісні правки.

Негативну оцінку ця поправка пізніше отримала навіть від голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. «Я не хотів би давати характеристики колегам у комітеті. Я можу сказати вам тільки одне: ця поправка дійсно була помилкою. Є небагато речей, за які мені соромно за цей рік. Але це саме одна з них. Я вдячний і президенту, і Кабінету міністрів, які зайняли принципову позицію, і ми цю поправку зрештою збили у Верховній Раді», — розповідає Гетманцев.

«Не є секретом, що головним лобістом і бенефіціаром цього закону був депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов, якого журналісти програми «Схеми» викрили у фактичному володінні двома торговими мережами — він продає сигарети й користується своїм статусом депутата, щоб збільшити свої доходи», — говорить голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. — Попри широкий розголос у суспільстві, пана Холодова не було усунуто з посади, де в нього є очевидний конфлікт інтересів. Усі закривають очі на це. Хіба що НАБУ розслідує справу проти Холодова, але дуже довго».

Фото: facebook / Борис Кушнірук

Фото: facebook / Борис Кушнірук

Борис Кушнірук, економіст

«Очевидно, що це нова хвиля пресингу. І це при тому, що вони входять до першої десятки найбільших платників податків в Україні. Про яку коректність тут взагалі може йтися? У якийсь момент їм набридне ця ситуація і вони просто повністю зупинять свою діяльність в Україні, — упевнений експерт. — Якщо влада хотіла побороти монополію в дистрибуції, навіщо вбивати цілу галузь промисловості? Навіть якщо ця історія не призведе до закриття тютюнових фабрик, міжнародні компанії найближчими роками будуть дуже обережними, перш ніж вкладати в Україну хоча б цент. Довіру до нашої країни цього разу було підірвано настільки, що я не можу уявити, скільки знадобиться часу й зусиль, щоб її відновити».

3. Восени 2019 року Антимонопольний комітет України наклав сумарний штраф на всіх учасників ринку в розмірі 6,5 млрд грн фактично за те, що вони у своїй діяльності дотримувалися рішень, ухвалених Антимонопольним комітетом попереднього складу. 16 липня 2020 року Господарський суд Києва відхилив позов ВАТ про визнання неправомірним накладення штрафу АМКУ. «Ми здивовані й розчаровані цим рішенням. Після ознайомлення з документами ми плануємо подати апеляцію», — говорить Рилач.

«Компанія «Імперіал Тобакко» вважає рішення суду необґрунтованим, незаконним і політично мотивованим. Ми категорично не згодні з таким станом речей і захищатимемо наші права в судах вищих інстанцій, а також у Міжнародному інвестиційному арбітражі. На превеликий жаль, наше право на справедливий судовий розгляд було порушено. Але ми й надалі продовжуватимемо працювати, суворо дотримуючись законодавства України як соціально відповідальний бізнес», – заявила директорка з корпоративних і правових питань компанії «Імперіал Тобакко» Юлія Завалішина.

Директор з корпоративних питань і комунікацій JTI Україна Гінтаутас Диргела говорить, що його компанія не згодна з рішенням АМКУ. «Ми завжди працювали й працюємо у рамках українського та міжнародного законодавства. Саме тому ми оскаржили це рішення в суді. Те ж саме можу сказати й щодо позову АМКУ про стягнення штрафу до закінчення судових розглядів – ми не згодні, адже завжди працюємо в рамках закону й не порушували його, — розповідає Диргела. — Крім того, Американська торговельна палата вважає, що дострокове стягнення штрафу та забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно компаній в момент оскарження рішення АМКУ в суді першої інстанції є прямим порушенням закону «Про захист економічної конкуренції».

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук вважає: з урахуванням того, що йдеться про міжнародні компанії, дуже важливо, щоб дії АМКУ не виглядали надлишковими й небезпечними з точки зору дотримання прав і законних інтересів міжнародних інвесторів в Україні.

«Я не бачив підтверджень, що тютюнові компанії отримали надприбутки від наявної моделі дистрибуції, — говорить Кушнірук. — У нас ціна на тютюнові вироби занадто зарегульована державою, 80% вартості кожної пачки сигарет — це податки, тому там надприбутки можуть виникати тільки в разі несплати податків».

А якщо не було надприбутків, тоді чому застосовується надмірне покарання, запитує експерт. За його словами, є показовим, що з тютюнових компаній стягуються не тільки штрафи нібито за картельну змову, але й накладається арешт на їхнє майно задля забезпечення позовів. Ці дії призведуть до паралічу роботи виробників, і, як наслідок, вони не зможуть платити податки в бюджет, чим неодмінно скористаються контрабандисти. «Це все одно що арештувати все майно водія, який порушив ПДР, до того як він заплатив штраф у відведений законом час. Якби тютюнові компанії прострочили виплату штрафів, якби вони відмовилися платити, якби не почали оскаржувати ці рішення в суді, тоді арешт був би зрозумілий. Але вони почали платити. Так навіщо ж їх добивати?» — говорить Борис Кушнірук.

4. Ще одна схожа проблема – небажання низки депутатів переносити стягування місцевого акцизу з роздрібної торгівлі на виробників.

«У нас є законопроєкт про адміністрування місцевого акцизу. Цей законопроєкт розроблено Міністерством фінансів. Ми вважаємо, що якщо перенести адміністрування місцевого акцизу з роздрібної мережі на виробників, ми значно підвищимо обсяги цього податку — десь на два мільярди на рік», — пояснює Данило Гетманцев.

Фото: facebook / Danil Getmantsev

Фото: facebook / Danil Getmantsev

Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики

Суть полягає в тому, що недоплата місцевого акцизу становить близько 2 млрд грн. Це гроші, які продавці не платять державі й забирають собі в кишеню, продаючи тютюн повз каси. «Якщо ми покладемо адміністрування цього податку на великі корпорації, вони не зможуть його недоплачувати, вони сплачуватимуть його на сто відсотків. Для компаній немає жодної вигоди — вони отримують лише додаткові обов'язки з адміністрування. Але вони також є зацікавленими, і це правда, у легальному ринку реалізації тютюну в країні», — говорить він.

Гінтаутас Диргела впевнений, що важливо розробити чітку систему адміністрування податку, яка дозволить швидко й об'єктивно розподіляти ці надходження у місцеві бюджети. «Для нас як виробників це, звичайно, додаткові витрати, але ми готові погодитися на такий порядок, адже він не дозволить несумлінним гравцям тютюнового ринку ухилятися від сплати податків», — зазначає директор з корпоративних питань і комунікацій JTI Україна.

Борис Кушнірук підкреслює, що зараз несплата 5-відсоткового акцизного податку досягає 60%, тобто більш як половина цього податку не потрапляє до місцевих бюджетів. Міжнародні тютюнові компанії, у яких є репутація сумлінних платників податків, рекомендували уряду розв'язати цю проблему просто: вони запропонували себе як платників цього податку. І це було б ефективно.

Але, як зазначає Кушнірук, той же Холодов публічно виступив проти того, щоб передати сплату 5% податку тютюновим компаніям. «Можливо, він, як ймовірний власник тютюнових торгових мереж, не хоче втратити величезну суму грошей? До того ж велике питання, чи сплачує цей податок він сам, інакше з якого дива він так завзято виступає проти ідеї тютюнових компаній розв'язати проблему надходжень до місцевих бюджетів?» — ставить питання експерт.

Утім, проти такої ініціативи виступила низка народних депутатів, які самі контролюють мережі роздрібного продажу тютюну.

5. 10 липня 2020 року на засіданні робочої групи з виконання положень меморандуму про наміри щодо забезпечення стабільності на ринку тютюнових виробів і взаєморозуміння між міжнародними виробниками та урядом України низка народних депутатів озвучила намір націоналізувати підприємства компанії ВАТ в Україні. «Ми звернулися з листом до президента України, прем'єр-міністра та голови Верховної Ради з проханням повідомити, чи дійсно планується націоналізація наших компаній. На жаль, такі заяви не сприяють зростанню інвестиційної привабливості України», — заявив начальник відділу по роботі з державними органами ВАТ Україна.

«Це взагалі маячня, це неподобство. Я навіть не знаю, як це можна схарактеризувати. Ніякої націоналізації не буде. Ми як команда, це я можу вам говорити не тільки від себе, в жодному разі не розглядатимемо питання щодо націоналізації будь-яких тютюнових компаній. Це абсолютно неприпустимо. Вважаю, що подібні заяви — це взагалі неправильний тон розмови з ринком», — пояснив Гетманцев.

Борис Кушнірук підкреслює, що ініціатором випадів проти виробників тютюнової продукції був Андрій Холодов. На його думку, розслідування журналістів програми «Схеми», безумовно, підтверджує, що є підстави звинувачувати його в корупції, шахрайстві та несплаті десятків, якщо не сотень мільйонів гривень податків. «Повна відсутність реакції з боку парламентської фракції «Слуги народу» та Офісу президента на оприлюднене журналістами розслідування діяльності пана Холодова вказує на те, що депутатський мандат і впливову парламентську посаду він отримав за валізи вагомих аргументів», — упевнений експерт.

Кушнірук говорить, що в цьому контексті особливо цікавими виглядають звинувачення пана Холодова в тому, що тютюнові компанії ухиляються від сплати податку на прибуток. Мовляв, як можна показувати негативний прибуток у разі мільярдних оборотів. «Але людина, яка ніколи не займалася реальним виробництвом і не любить платити податки, схоже, не уявляє, що навіть у світових гігантів бізнесу фінансовий результат у певні періоди може бути негативним, — підкреслює Борис Кушнірук. — Холодов дійшов до того, що запропонував націоналізувати одну з тютюнових компаній за те, що у неї якийсь не такий фінансовий результат діяльності. Щось безглуздіше придумати складно. І це говорить член партії президента, який обіцяв інвестиційний бум».

Атаки самого Холодова на тютюнові компанії призведуть до того, що ті не лише не отримають прибуток, але й не дадуть країні податки.

«Слід нагадати, що тютюнова галузь в Україні є настільки зарегульованою, що 75% усіх сплачених тютюновими компаніями податків сплачуються задовго до початку виробництва сигарет. 80% вартості кожної пачки сигарет — це податки, які йдуть державі. Так про яку несплату податків говорить Холодов? І якими є справжні мотиви його атаки на великі західні компанії? — ставить питання експерт. — Усе це вимагає ретельного розслідування. Але, мабуть, політика нинішньої влади полягає зовсім не у створенні інституту інвестиційних нянь, а у сприянні діяльности політичних бізнес-угруповань, які зацікавлені у перерозподілі грошових потоків на свою користь. І якщо раніше я говорив про некомпетентність влади, то тепер очевидно, що вона чудово розуміє, що робить, але все одно йде на порушення законів».

6. Не дивно, що у такій ситуації великі тютюнові компанії готують свій відхід з країни. Так, протягом останніх 10 років український офіс ВАТ був центром управління двох субрегіонів. З 2010 року – субрегіону «Україна, Молдова, Білорусь», а з 2016 року київський офіс ВАТ керував діяльністю у 13 країнах: Україні, країнах Кавказу та Центральної Азії, Білорусі, Молдові та Монголії. У середині 2019 року у зв'язку з непередбачуваною регуляторною та фіскальною політикою в Україні у головному офісі ВАТ в Лондоні було прийнято рішення щодо зниження статусу.

Що робити

Фото: Thomas Stephan / Unsplash

Фото: Thomas Stephan / Unsplash

Усі міжнародні компанії та інституції, пов'язані з Україною, неодноразово вказували на те, що Україна має величезний потенціал для того, щоб бути привабливим ринком для інвестицій і розміщення виробництв завдяки географічному розташуванню, місткості ринку, наявності кваліфікованих кадрів.

Так, ВАТ вийшла на український ринок 1993 року після придбання частки в Прилуцькій тютюновій фабриці. «Ми були першими в нашій галузі, хто прийшов в Україну. За 27 років роботи ми пережили разом з країною усі радощі й труднощі. Змінювалися склади уряду, парламенту, ми часто сперечалися, обґрунтовували свої позиції, але зрештою завжди вдавалося встановити нормальний діалог між бізнесом і владою, який веде до успіху обох сторін. Попри різні підходи та погляди, жоден чиновник за 27 років не озвучував ідеї щодо націоналізації наших підприємств, — розповідає Юрій Рилач. — Уперше таку думку ми почули цього року, що нас дуже збентежило».

Фото: пресслужба «ВАТ Україна»

Фото: пресслужба «ВАТ Україна»

Прилуцька тютюнова фабрика

За його словами, в компанії привітали прагнення України увійти до європейської спільноти з вірою в те, що верховенство права та європейські цінності захищатимуть міжнародні інвестиції. Рилач згадує, як в компанії підтримували підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, що відкривало шлях українському бізнесу на європейські ринки. Попереднім скликанням Верховної Ради було ухвалено закон про поетапне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби протягом 7 років. Це був перший в історії України стратегічний документ, який істотно підвищив інвестиційну привабливість країни для міжнародних виробників.

«Ми неодноразово зверталися й продовжуємо переконувати державу в тому, що Україні потрібна прозора, зрозуміла та стабільна регуляторна й фіскальна політика, без несподіваних стрибків і підводних каменів. Україна зараз як ніколи потребує захисту інвестицій від сваволі окремих чиновників, — говорить начальник відділу по роботі з державними органами «ВАТ Україна». — Створіть зрозумілі й прозорі правила гри на ринку, і ми зі свого боку докладемо всіх зусиль для того, щоб створити краще майбутнє для всіх зацікавлених сторін: для держави, суспільства, споживачів, співробітників і акціонерів».

«Тютюновий бізнес завжди перебував під пильною увагою громадськості та уряду. Ми, ймовірно, є єдиною індустрією, для якої податки підвищуються щорічно, а у 2018 і 2019 роках — навіть двічі на рік. Водночас компанії тютюнової галузі забезпечують не тільки податкові надходження до бюджетів усіх рівнів, але й валютну виручку від експорту продукції, виробленої в Україні. На жаль, постійні зміни регуляторного середовища без попереднього обговорення та перехідного періоду для адаптації, безліч часто суперечливих законодавчих ініціатив, що реєструються, заяви про націоналізацію тощо, не сприяють розвитку бізнесу і ставлять під питання майбутнє інвестицій», – заявила директор з корпоративних і правових питань компанії «Імперіал Тобакко» Юлія Завалішина.

Володимир Дубровський впевнений: якщо держава не розв'яже проблему, то на місце легальних білих компаній, які підуть з ринку, прийдуть виробники контрафактної продукції й контрабандисти з Росії та Молдови. «Продавати такого роду продукцію можуть на «чорному ринку» через бабусь, розкладки з сигаретами тощо. У такому разі зібрати будь-які податки взагалі буде неможливо», — зазначає старший економіст CASE Ukraine.

Інші матеріали проекту

Канонам всупереч

Усі відтінки сірого

Акциз залежності

Система перегрівається