Розпочата росією повномасштабна війна проти України відкрила нову сторінку в сучасних збройних конфліктах. Наразі багато фахівців зі всього світу уважно вивчають досвід використання на полі бою новітніх технологій, зокрема безпілотних, інформаційно-психологічні операції, потужне залучення кіберможливостей та можливостей традиційної зброї, зміни тактики та стратегії під впливом нових викликів.
Збройна агресія рф, що розпочалася у 2014 році, не лише перетворилася на війну між двома країнами, але й стала полігоном для випробування різних теоретичних думок та технологій у військовій сфері. Вона наочно демонструє те, якими будуть війни майбутнього.
розповідає, які ключові аспекти російсько-української війни прикували до себе увагу світу.
Як війна актуалізувала битви в мережі
У війні важливу роль відіграють інформаційні технології. Російська пропаганда широко розповсюджує фейкові новини та маніпулює в соцмережах для дискредитації українських владних структур і підтримки сепаратистських настроїв. Хакери полюють на інформацію і порушують роботу державних органів, банків, електростанцій та інших важливих об’єктів.
Наприклад, хакерська група Sandworm, що діє під крилом російської розвідки, не тільки займається кібератаками, але й реалізує інформаційні операції. Так було з поширенням конспірологічних закидів про західні біолабораторії в Україні. Основними джерелами подібних фейків є контрольовані російськими розвідниками Telegram-канали.
Крім того, комунікаційні засоби використовуються і для здійснення розвідки.
Соціальні мережі надають можливість отримувати важливу інформацію про розташування військових об’єктів, рух військ та інші заходи.
Часто саме через них кіберзловмисники отримують доступ до потрібних їм даних.
Які можливі наслідки? Торішня кібердиверсія проти оператора мобільного зв’язку «Київстар» залишила без зв’язку 24 млн абонентів. Фейкові новини та маніпуляції теоретично можуть призвести до збентеження та паніки серед цивільного населення.
Саме таку мету мав ворог, вкидаючи у 2022 році в інформаційний простір відео, створене за допомогою штучного інтелекту. На ньому президент Володимир Зеленський нібито закликав до капітуляції. У 2023 році цю технологію знов використали, але вже з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, який буцімто закликав до перевороту.
Контролювати інформаційне поле Україні складно, і тут велике значення має постійний контакт влади з населенням задля своєчасного донесення перевіреної інформації.
Крім того, увага приділяється співпраці з міжнародними партнерами у сфері кібербезпеки, обміну досвідом та інформацією щодо виявлення та відповіді на кіберзагрози.
Кібербезпека взагалі стала одним з найбільш актуальних питань у війні. Наприклад, на початку повномасштабної війни у 2022 році в Україні залучили спеціальну міжнародну команду, в якій над захистом української мережі працювало 12 фахівців з шести країн Європейського Союзу. Крім того, суттєву допомогу надали так звані «мисливські групи» зі Сполучених Штатів. Саме така командна робота дає найкращі результати.
Співзасновник «Українського Кіберальянсу» Андрій Баранович наголошує, що кібер- та інформаційні операції стали невід'ємною частиною війни. «Нові системи зв'язку, управління, документообігу, логістики, управління боєм, комп'ютерні атаки та захист від них – армія отримала багато нових можливостей», – каже він.
Водночас Баранович додає, що система кібероборони під час повномасштабного вторгнення суттєво не змінилася.
«Якихось принципових відмінностей саме у захисті я не бачу. З одного боку, люди стали краще розуміти ризики, що пов'язані з комп'ютерними системами, з іншого, скільки б не говорили про роль кібербезпеки, в результаті все зводиться до підготовки адміністраторів та безпековиків, які безпосередньо керують мережами, – наголошує він. – Ні Держспецзв'язку, ні СБУ, ні Національний координаційний центр кібербезпеки нічого безпосередньо не захищають, вони можуть попередити про щось чи допомогти з розслідуванням, але захищатись потрібно самостійно».
Особливу небезпеку становлять кібератаки росії на стратегічні об’єкти громадської інфраструктури, наприклад, електростанції. Це може призвести не тільки до побутових незручностей, а й до смертей цивільних осіб. В першу чергу від таких хакерських атак страждають лікарні, школи, системи зв’язку та інші невійськові об’єкти. Проте у світі ще не визначилися остаточно, чи прирівнювати такі атаки до міжнародних злочинів.
Ще однією з тактик агресора у війні є одночасне використання трьох типів ураження одночасно: ракетні обстріли мають завдати фізичної шкоди відповідним об’єктам, кібератаки повинні вивести з ладу засоби комунікації та зв'язок в цілому, а фейки у соціальних мережах намагаються роздмухати паніку серед цивільних.
Проте така комплексна взаємодія залучається рф більше при нагоді, ніж системно.
Як війна вплинула на розвиток галузі безпілотників
Використання безпілотників у бойових діях тепер стало нормою. Вони дозволяють завдавати ударів по ворожій стороні з великої відстані та мінімізувати ризик для власних військ. Відомі випадки, коли за допомогою дронів не тільки евакуювали поранених бійців з поля бою, але й брали ворожих солдатів у полон.
Застосування безпілотних бойових апаратів значно змінило стратегії військових дій та вимагає постійного аналізу.
Фактично ми стали свідками переходу до нової епохи військових технологій, де безпілотні апарати (БПА), будь-то літальні, морські чи наземні, є одним з основних засобів у веденні бойових дій як під час наступу, так і оборони.
БПА надають можливість вразити відносно недорогим засобом об’єкт, що коштує на кілька порядків більше. Наприклад, на Луганщині бійці підбивали FPV-дроном вартістю $500 російський ЗРК «Бук-М1-2», що коштував десятки мільйонів доларів, а завдяки українським морським дронам російський флот втратив кілька кораблів у Чорному морі і тепер фактично паралізований.
Атака на ВДК «Цезар Куніков» 14 лютого 2024 року (відео)
Безпосередній учасник цих змін характеру бойових дій, військовослужбовець Олександр Матяш каже, що із кількісним стрибком бойового застосування дронів серйозно зросли і труднощі.
«З масовим використанням безпілотних систем спостереження на сьогодні змінилася структура бойових дій. Всі попередні приготування без урахування того, що з повітря контролюється рух на дистанціях до десяти кілометрів, приводять до уражень засобами противника. Наявність FPV-дронів змінила коліно підскоку логістики. Якщо у 2022 році ще була можливість мобільної доставки боєприпасів, поповнення і евакуації поранених фактично на лінії бойового зіткнення, сьогодні дистанція доступу варіюється від чотирьох до семи кілометрів. Останнім роком через широке використання дронів війна змінила тактику застосування озброєнь», – розповідає Матяш .
Попереду на нас чекають нові зміни: вже дуже скоро роботизація війни може призвести до того, що поле бою будуть контролювати штучний інтелект та різноманітні безпілотні пристрої.
Як війна продемонструвала переваги та недоліки військової техніки
Російсько-українська війна дозволила порівняти західну і російську військову техніку та озброєння і зробити висновки щодо ефективності обох систем.
Однією з ключових переваг західної військової техніки є її висока технологічна складова та інноваційність. Наприклад, американські війська користуються високоточними ракетними системами та розвиненою авіацією, що дозволяє їм забезпечувати точність ударів та ефективно керувати бойовими діями.
Багато фахівців стверджують, що саме технологічна складова є найважливішим фактором перемоги.
Так вважає і військовий аналітик – полковник армії Великої Британії Хеміш Стівен де Бреттон-Гордон.
«Піхотинець з гвинтівкою не зрівняється з тією сучасною західною зброєю, яку має у своєму розпорядженні Україна – танками, бронетехнікою тощо. Людська плоть просто не виживе, – переконаний він. — Є різниця між російським танком і західним: багато в чому в захисті, який вони мають. Отже, провівши багато років на танках «Челленджер» у британській армії, я знаю, що ці танки дуже добре броньовані і можуть витримати багато-багато влучень з Т-72 чи навіть Т-80. Тоді як танки «Леопард» і «Челленджер-2» дуже легко знищать Т-80».

Інфографіка: Олександр Шатов
Однак у рф набагато більше техніки, до того ж вона відрізняється простотою в експлуатації. Крім того, техніка окупантів часто має більш доступну ціну порівняно з західними аналогами, що робить її привабливою для багатьох країн.
Проте ті країни, які закуповували техніку у росії, вже не так переконані у її бойових якостях. Дехто навіть збирається переходити на західні зразки.
Ще один висновок, що зроблений світовим військовим пулом, стосується рівня підготовки російських військових рф. Держави, які готували військових в навчальних закладах росії, вже задумуються над змінами стратегій та тактик, адже тепер російську військову школу навряд чи можна вважати успішною, найчастіше мета досягається лише закидуванням «живим м’ясом».