Словаччина передає Україні МіГ-29. Чим вони допоможуть у бою?
Міністр оборони Словаччини заявив, що його країна нарешті готова передати Києву винищувачі МіГ-29.
Офіційна Братислава веде консультації з партнерами Альянсу, щоб безпечно забезпечити операцію з розгортання бортів в Україні. Що зрештою отримає Київ і як винищувачі допоможуть українській армії у бою?
Скільки винищувачів отримає Київ
Ми отримаємо модернізовані, із запасом льотного ресурсу приблизно до 2030-2035 року, апарати, до яких нам буде простіше знайти двигуни та запчастини у Східній Європі.
А ще завдяки гримасі долі це частково будуть російські літаки — словаки отримали їх від Москви в рахунок покриття боргу, під час так званого «оксамитового розлучення» Чехословаччини.
12 МіГ-29С були тоді найновішими літаками лінійки, здатними нести до 4 тонн бойового навантаження, обстрілювати з бортової РЛС дві цілі та застосовувати нові ракети середньої дальності Р-77 в експортному варіанті на 80 км.
Ці 12 машин плюс дві навчально-бойові спарки несли службу на базі ВПС у Сіліачі. За наступні роки внаслідок різних подій було втрачено 3 МіГ-29С та А.
Це означає, що зараз Україна може отримати 9 стройових та дві навчальні машини, що буде досить значним для наших реалій.
Як МіГ-29 для Києва змінилися з часів Холодної війни
Великий плюс, що винищувачі пройшли модернізацію вже в процесі експлуатації у словаків — Братислава ще 2004 року замовила різні роботи, щоб інтегрувати літаки до структури НАТО, витративши на це $ 78 млн.
Британський концерн BAE Systems поставив систему розпізнавання, а підрядники із США — цифрову радіостанцію та навігаційну систему.
З'явилася можливість використовувати в новій машині (що отримала шифр МіГ-29AS), систему обміну даними Link 16, щоб отримувати поінформованість з наземних РЛС та пунктів управління ППО, уникати дружнього вогню тощо.
Росіяни, зі свого боку, інтегрували в кабіну цифрові карти, монітори, переробили метричну систему на приладах у фути та дюйми, продовжили експлуатацію двигунів, провели капітальний ремонт планерів.
Загалом модернізація вийшла за свої гроші — бортове електронне обладнання та продовження терміну експлуатації.
Останній поточний ремонт цих машин саме росіяни робили в 2019 році — дякую, тисячу разів дякую, Путін традиційно «всіх переграв».
Що Київ отримає додатково до винищувачів
Київ отримає до винищувачів також і неназвані боєприпаси. Крім снарядів до 30-мм зброї тут може бути лише один варіант — експортна ракета Р-77, РВВ-АЕ.
Україна виробляла їх на Артема, але після розпаду СРСР припинила. Тому зайвими засоби доставки не будуть — вироби у хорошому стані, які за контрактом відвантажувалися у 2013 році. Та й відправити любителям російського світу російську ракету — це просто красиво.
Звичайно, кремлівські ЗМІ вже почали закінчуватися жовчю про застарілі літаки та близький розгром ВПС України.
Але, як виявилося, повітряне командування ЗСУ і не збирається використовувати їх у «догфайтах» (повітряних боях) проти сучасніших машин рф 4+. В останніх і бортовий радар має більшу дальність, і ракети на озброєнні — сучасніші.
Як винищувачі від Словаччини допоможуть Україні у бою
Не дати підлетіти до лінії гелікоптерів радіоелектронної боротьби та засліпити, не дати довбати ЗРК, не дати працювати по РЛС дронами та відганяти від бойових порядків штурмовики — винищувачі від Словаччини цілком можуть.
Крім того, обіцяні Міг-29 зможуть працювати цеглиною у системі наших Сил оборони та не дозволити завоювати повітряну перевагу.
Яка необхідна, щоб бити вузли зв'язку, склади, мости, райони розгортання ЗРК.
І робити це вже не поодинокими крилатими ракетами та допрацьованими для стрілянини по землі С-300, а сікти з повітря сотнями напівтонних чавунних некерованих бомб.
Те, чим рф так любила займатися в Сирії, і що закінчується уламками шоломів і уривками берців загиблих пілотів ПКС (Повітряно-Космічних Сил) в Україні.
Стрибок на запасні аеродроми 24 лютого з одиничними втратами (не факт, що це не були розставлені стоянками нездатні піднятися в небо «небіжчики»), акуратне застосування перехоплювачів, щоб не дати розвинути повітряний наступ, відновлення втрачених бортів запчастинами зі зберігання та машинами зі Східної Європи — поки що ця стратегія працює.
Сподіваємося, що скоро ми побачимо зовсім інші машини у цифровому камуфляжі та з тризубами у небі України — перспектива цього є.
Поки що так: швидкість освоєння та обслуговування — важливіша, і добре, що для цього є ринок Східної Європи та політична воля.