Дослідження Інституту соціології НАН України демонструє різку зміну поглядів українців в ідеологічному плані саме після початку повномасштабного вторгнення.
Після 16 місяців цієї фази війни 19% українців вважають себе націоналістами. До повномасштабного вторгнення лише 3-4% респондентів себе так ідентифікували.
За дослідженням НАН, «праві» погляди набирають обертів
Співвідношення «лівих» до «правих» дорівнює орієнтовно 1 до 3: «лівих» – 12,2%, «правих» – 32,5%. Цікаво, що найбільше прихильників правого спрямування фіксують на заході України, а лівого – на півдні.
Ким із боку ідеології вважають себе українці в 2023 році
Олександр Резнік, доктор соціологічних наук НАН України, пояснює, що до початку військового вторгнення росії в 2014 році прихильників «лівих» було завжди більше, ніж «правих».
«Лише з початком російської агресії 2014 року зросла ідентифікація з «правими» ідеологіями за рахунок зростання підтримки націонал-демократичної ідеології (14-18%), водночас це не позначилося на підтримці націоналістичної ідеології», – каже Олександр Резнік.
«Денацифікація» зробила українців націоналістами
Після початку повномасштабної російсько-української війни підтримка націоналістичної течії зросла до 19% у 2023 році. Фактично, загроза знищення України, її «денацифікації» зробила з українців націоналістів, які готові боротися за власну державу.
Експерт із соціально-політичних процесів Олександр Резнік припускає, що зникнення цієї загрози зумовить зниження кількості «правих» серед населення України.
Відмінності наших правих від європейських
Доктор соціологічних наук НАН України підкреслює, що наші прихильники «правих» не мають спрямування на ліберальну ринкову економіку, яка зазвичай є одним із аспектів «правих» у світі.
Майже половина українців не знаються на ідеології
Сукупно кількість ідеологічних (за самовизначенням) респондентів становить близько 57%. Аж 43% українців вказали, що не розуміються на ідеологіях.
У середині 1990-х років частка «неідентифікованих» сягала понад 60% дорослого населення.
Чому українці не довіряють владі: інтервʼю з Тимофієм Бріком
Не ідентифікує себе за ідеологією насамперед молодь
За словами Олександра Резніка, «неідентифіковані» респонденти здебільшого поширені серед молодих верств населення, які не мають визначених економічних та геополітичних орієнтацій.
Якщо взяти до уваги дані Світового дослідження цінностей (WVS), то порівняно з Україною серед європейських країн спостерігається значно менша кількість тих, хто не може себе визначити за ідеологічними течіями. Їх значно менше у західноєвропейських країнах і дещо більше у посткомуністичних країнах.
Довіра до політичних лідерів і партій падає
17% українців не бачать ефективних політичних лідерів в Україні в 2023 році
Також дослідження показує, що українці стали більш песимістичними щодо влади та її лідерів, після піднесення й у цьому питанні у 2022 році. Звісно, ситуація все одно набагато краща за показники 2021 року, коли аж 44% українців думали, що в країні немає ефективних лідерів.
Більше 25% українців не довірили б владу сучасним партіям
Гірші показники з довірою до сучасних політичних партій. Більше чверті українців взагалі не бачать наразі політичних партій, яким можна довірити владу. Знову ж таки, це набагато краще, ніж було у 2021 році.
Бачимо, що довіра, надана суспільством владі у 2022 році, може поступово знижуватись.
За дослідженням НАН майже 64% українців вважають, що можуть вільно висловлювати власні політичні погляди
Навіть у питанні вільності висловлювання власних думок простежується загальна тенденція: величезне покращення у 2022 році й можливий поступовий зсув назад у 2023-му.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
