Куди рухаються українці: вакцина від СРСР і майбутнє наших військових

Автор

Артур Гмиря

Куди рухається Україна: геть від СРСР, майбутнє військових

24 серпня українці відсвяткують 32-ий День незалежності. За ці роки наша країна пройшла не одну кризу та майдан, а з 24 лютого 2022 року українці особливо згуртувалися навколо ідеї України та українства.

Як українці отримали вакцину від «російського світу», яке майбутнє чекає на наших військових та як змінилися цінності українців за останні роки розповіла Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

А про те як ми пройшли шлях від людини радянської до українців розповідав Данило Судин.

Українське суспільство отримало вакцину від СРСР

За словами Євгенії Близнюк, зараз суспільство максимально згуртоване за весь час незалежності через зовнішню загрозу фізичного існування. Фактично, тривалий період часу немає іншої альтернативи, як битися з ворогом і прямувати до ЄС, НАТО чи інших західних військово-політичних альянсів. Опція «російського світу» повністю закрита для більшості українців.

«Це є вакцинацією від радянського спадку, яка викликає високу температуру, гарячку і купу побічних ефектів, але точно породжує сталий імунітет до такого травматичного досвіду, як Радянський Союз чи союз із росією в будь-якому вигляді. Тобто, ми можемо розширити цю рамку від СРСР до російської імперії взагалі і розуміти, що зараз завершується цикл 300-річної історії спротиву», – каже соціологиня.

Люди стоять у черзі до м'ясного в СРСР, 1989 рік. Фото: Getty Images

«Після війни ми вийдемо з героїчним епосом»

«Ми зараз як нація проживаємо дуже цікавий період формування нового епосу, необхідного для монолітної бази політичної нації. Це потребує певної свідомої роботи з боку органів влади та медіа для того, щоб сформувати конкретний героїчний пантеон», – каже Євгенія.

Більше того, вона вважає, що після війни ми вийдемо з «повноцінно сформованим героїчним епосом», де вагомою фігурою буде український воїн. Головне питання в тому, чи буде цей епос сформований стихійно, чи свідомо владою, ЗМІ та іншими інституціями.

Євгенія Близнюк певна, що зараз наявні суттєві відмінності від періоду початку війни у 2014 році:

«У громадян вже є усвідомлення, що воїни бережуть життя людей, у тому числі їхнє особисте життя, і життя близьких. Що ж до 2014-2016 років, навпаки, переважно в населення було враження, що війна десь там, а життя десь тут»

Через це, на її думку, ставлення до ветеранів вже не буде схожим на 2016 рік, коли населення їх не розуміло, а деякі сповідували думку «ми вас туди не посилали».

Андрій прощається з Яриною перед потягом на фронт, 9 березня 2022 року, Львів. Фото: Getty Images

Зміна цінностей українців

Дуже важливо говорити саме про зміну базових цінностей українців, бо з цієї основи виростають інші цінності та пріоритети:

«До початку повномасштабного вторгнення основною потребою, яку декларували респонденти, була стабільність. Адже Україна завжди відрізнялася високою турбулентністю та великою кількістю різноманітних криз, тому саме стабільність видавалася бажаним результатом дій будь-якої влади», – каже соціологиня.

Запит на безпеку

За словами Євгенії, ковідна криза запустила зовсім інший тренд – запит на безпеку, який ще більше загострила повномасштабна війна:

«Людське життя вважають найвищою цінністю 92% опитаних громадян. І якщо під час ковіду акцент був на безпеці суто медично, фізіологічно, бо йшлося про загрозу здоров'ю, то зараз війна оголила цей нерв, адже кожен мешканець України, так чи інакше, потрапляє в цей приціл небезпеки для власного життя чи життя близьких», – запевняє СЕО дослідницької компанії Gradus Research.

Потреба в безпеці як чинник довіри до ЗСУ

Саме через потребу в безпеці зросла довіра до ЗСУ, цінність сильної армії, усвідомлення важливості зміцнення оборонної функції держави: на питання «Якщо б у Вас була можливість збільшити фінансування армії або освіти та культури, що б Ви підтримали?» варіант «Армія» обирають 66% опитаних, а три роки тому цю альтернативу підтримували 29% респондентів.

Українці все більше тяжіють до ліберальних цінностей

Нікуди не поділось і свободолюбство українців. Євгенія наголошує, що це ознака української нації, яка прагне свободи і високо цінує її.

«У нас є регулярне дослідження щодо ставлення до ліберальних цінностей, і воно демонструє стабільне тяжіння громадян до полюсу особистих свобод. При цьому зростає рівень альтруїзму в суспільстві – більше людей почали ставити інтереси групи, колективу вище за свої власні інтереси – у серпні 2020 таку позицію обирали 39% опитаних українців, а у червні 2022 – 44%», – відмічає соціологиня.

Революція гідності – 20 лютого 2014 року. Фото: Getty Images

Довіра до незнайомців і відхід від меншовартості

Також зріс рівень соціальної довіри в суспільстві, і це дуже важливий показник. До початку війни українці були більш схильні довіряти близькому колу людей і менш схильні навіть мешканцям свого міста. То станом на червень 2022 бачимо іншу картину: вдвічі більше опитаних українців почали довіряти жителям свого населеного пункту (кількість таких зросла з 35% до 62%), сусідам та людям, що живуть поруч, почали довіряти дві третини громадян (67%), а про довіру знайомим заявляли аж 80% опитаних.

Така динаміка вкрай важлива, адже за словами Данила Судина доцента кафедри соціології УКУ, СРСР навмисно плекав відособленість індивіда від суспільства. Таким чином люди не довіряли один одному та залишалися сам на сам з державною машиною та відчувала себе безпомічними.

«Ще одне важливе зрушення, про яке варто говорити — це те, що нарешті українці відійшли від так званого комплексу меншовартості та почали вірити в себе, в себе як в країну, в себе як в людей, які можуть впливати на хід історії та перебіг подій», – завершує Євгенія Близнюк, директорка дослідницької компанії Gradus Research.