Прийняття законопроєкту про PEP (Politically Exposed Persons — політично значущих осіб) у другому читанні обурило ексчиновників. У своїх постах в соцмережах вони скаржилися на банки, які вимагають зайві папірці, відмовляють їм в обслуговуванні та блокують транзакції без пояснення причини.
«Одному з моїх ПЕПів регулярно блокують всі рахунки за рандомні транзакції. Останнє – це проплата з магазину в інстаграмі на 2400 грн», – розповіла 
юристка міжнародної компанії, яка побажала залишитися неназваною.
Новий закон має змінити формальний підхід банків на ризик-орієнтований. НБУ проконтролює, щоб банки не ставили неадекватні вимоги, пообіцяв голова Національного банку Андрій Пишний. Проте невідомо, чи це спрацює, тому що банки бояться отримати санкції від регулятора з фінмоніторингу. Як працює ризик-орієнтований підхід та що зміниться для перевірок PEP — в матеріалі .
Що таке ризик-орієнтований підхід і як його використовують для PEP
Основа ризик-орієнтованого підходу для державного сектору, фінансових установ та бізнесу – відстежування ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму (з англ. the ML/TF risks, Money laundering (ML) or terrorist financing (TF) risk). Це і є два основні ризики, які моніторять банки для PEP.
Якщо клієнт банку має статус PEP, він може потенційно бути корупціонером чи фінансувати тероризм. Щоб цього не сталося, фінансовий моніторинг має спеціальні процедури контролю, AML/CFT (Anti-Money Laundering and Counter-Terrorism Financing).
Щоб їх правильно розуміти, спеціальний міжнародний орган FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей) створила рекомендації для моніторингу контрагентів в різних секторах – від банків до казино.
Коли банки застосовують ризик-орієнтований підхід до PEP, вони моніторять фінансові операції клієнтів і перевіряють, чи порушують вони закони, чи відповідають заявленому фінансовому стану та «економічному сенсу операції», як пише Національний банк у своєму профільному гіді з фінмоніторингу.
Банки повинні мати перелік ризиків та моніторити, коли PEP може вчинити порушення за цими ризиками, а коли він втратив таку можливість. Ризики мають різний ступінь від високого до низького – це залежить від характеру дії суб’єкта та його статусу в органах влади. Наприклад, у міністра в уряді є більший ризик нажитися на послугах провідного державного підприємства, ніж у депутата селищної ради.
«На базі мінімальних вимог Нацбанку в постанові №65 банки додають свої вимоги. Вони визначають головні ризики в середній та довгій перспективі та формують їх. По-хорошому, банк визначає найбільш ризикованих клієнтів і перевіряє їх повністю. Менш ризикових перевіряють менше, іншим ставлять мінімальний ризик. Банк зважує індикатори ризиків для всіх: юросіб і фізосіб», – пояснює фінансовий аналітик Євген Дубогриз.
Під такий контроль підпадають не лише PEP, а й готівкові операції, фіктивне підприємництво, діяльність кінцевих бенефіціарних власників у компаніях. Реальний бізнес та звичайні операції українців не моніторять настільки посилено, підкреслює Нацбанк.
У 2017-2018 роках НБУ виділяв три найчастіші порушення фінмоніторингу для всіх суб’єктів: фіктивні (транзитні) операції, незаконне зняття готівки та незаконне виведення капіталів.
Приклад можливих порушень у Нацбанку наводять такий. Теоретично чиновник може знати про зниження вартості ОВДП, коли решті ринку це було невідомо, купити облігації, щоб потім продати їх за вищою вартістю.
Джерело: сайт Національного банку України
Чому рекомендації FATF щодо PEP лише рамкові
FATF виділяє три типи PEP:
- PEP-топчиновники в уряді, судах, армії, парламенті, політичних партіях і держпідприємствах (Domestic PEPs)
- PEP-топчиновники з інших країн, які працюють у «домашній» країні (Foreign PEPs)
- PEP-топчиновники в міжнародних організаціях (International Organisation PEPs)
Окрім самого чиновника/чиновниці PEP, під контроль також підпадають члени їхніх сімей та будь-хто, хто сприймається як «associates» – особи, пов’язані з PEP професійно або соціально (друзі, колеги, колишні начальники, партнери по бізнесу тощо).
FATF чітко пише у своїх рекомендаціях, що ризик-орієнтований підхід має базуватися на реаліях конкретної країни та враховувати національні регуляції. Банки також повинні мати гнучкість у тому, як ідентифіковувати ризики та взаємодіяти з ними. «Ефективні ризик-орієнтовані практики відображають легальні та регуляторні підходи країни; характер, різноманітність і досвідченість фінансового сектору і ризиковий профіль країни», – пише FATF у своїх рекомендаціях для банків.
Ризик-орієнтований підхід насправді запровадився в Україні ще з кінця квітня 2020 року, коли почав діяти закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Національний банк також прописав ці норми у своїх нормативно-правових актах з питань здійснення фінансового моніторингу. Це мало б створити чіткі правила з фінансового моніторингу PEP. Але банки почали ставитися до перевірок формально, тому що бояться Нацбанку.
Чи змінять банки підходи до PEP
Національний банк хоче припинити формальні перевірки PEP.
«Банки встановлювали всім без винятків високий ризик без реального аналізу фінансової діяльності PEP, рівня впливу, який ці особи можуть мати, та безпідставно відмовляли їм в обслуговуванні», – пояснили у Нацбанку у відповіді на запит .
Тепер регулятор хоче, щоб ризик був обґрунтований, а банки не відмовляли PEP у фінансових операціях та встановленні ділових відносин без адекватних підстав.
Регулятор також хоче заспокоїти ексчиновників та нинішніх державних службовців щодо так званого пожиттєвого статусу PEP.
«Занепокоєння колишніх чиновників щодо пожиттєвих банківських перевірок є безпідставним. Звичайний фінмоніторинг буде застосуватися через 12 місяців після того, як PEP перестав виконувати визначні публічні функції, банк впевнився у зрозумілості операцій клієнта, а ризики, пов’язані з його діяльністю, відсутні», – пояснили у пресслужбі НБУ.
Риторика Нацбанку після прийняття нового законопроєкту – ключова. «Банки дуже бояться Нацбанку, бо їх звинуватять у неналежному контролі ризиків і вони потраплять під санкції з фінмоніторингу. Санкції від нагляду ще можна потерпіти. Санкції з фінмону не хоче отримати жоден банк», – пояснює фінансовий аналітик Євген Дубогриз.
Якщо від Нацбанку буде команда «вмикайте здоровий глузд», то інспектори фінансового моніторингу будуть прислухатися. Голова, правління НБУ та керівництво банків мають постійно повторювати це банкам та AML-департаментам. «Бо базовий сценарій, який всі очікують, – банки будуть «домахуватися», робити обслуговування PEP жорсткішим», – додає Дубогриз.
Після прийняття нових змін Нацбанк має підготувати нові рекомендації для банків, а фінустанови – переглянути свої практики.
«Банки мають запровадити ризик-орієнтований підхід до обслуговування PEP, тобто здійснити переоцінку рівня ризику клієнтів PEP та ділових відносин із ними на підставі їхніх фінансових операцій та характеру займаної посади. Не всі PEP та повʼязані з ними особи (у т.ч. члени їхніх сімей) матимуть однаково високий рівень ризику», – розповіла Людмила Слободяник, директорка департаменту комплаєнсу Райффайзен Банку.
Хоча зараз важко зруйнувати скептицизм щодо нового моніторингу PEP. Провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій вважає, що ризик-орієнтований підхід в Україні не працює і є велика недовіра до банківської бюрократії.
В Україні також немає чітких критеріїв ризиків, а в ЄС ризик-орієнтований підхід давно працює у фінансовому секторі. Європа водночас примірює ризики мирного часу на Україну воєнного часу, за словами нардепки Юлії Клименко. «Українці й так ризиковані клієнти для банків [за кордоном] через корупційні та воєнні ризики. FATF один на всіх, а ризики у нас різні. В Європі найнижчі «зелені» ризики, в Україні – найвищі, «червоні». Вони порівняли їхні ризики з нашими. Це як порівняти яблуко з апельсином», – говорить Клименко.
Як зміниться фінмоніторинг українських PEP насправді, покаже час.
