18 березня о 16:00 за київським часом мають розпочатися переговори між президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором путіним. Адміністрація Трампа продовжує наполягати на принаймні 30-денному припиненні бойових дій, що має вести до ширших мирних переговорів.
Коли спецпосол американського президента Стівен Віткофф зустрічався з путіним 13 березня, щоб переконати його підписати погоджений США та Україною план 30-денного перемир’я, диктатор відмовив. Проте все одно Віткофф охарактеризував переговори як «позитивні». А для демонстрації потенційного економічного зближення путін дозволив деяким міжнародним фондам, зокрема американським, продавати російські цінні папери.
розповідає, що наразі відомо про стартові переговорні позиції росіян і американців.
З чим Трамп і путін підійшли до переговорів
Трамп і путін під час своєї першої зустрічі в Гамбурзі в 2017 році
Голова кремля неодноразово ігнорував заклики до швидкого припинення війни, стверджуючи, що прагне більш «стабільної» угоди. Водночас він наполягає на низці умов:
- на окупації всіх українських територій, які рф включила до своєї конституції, зокрема Херсонської та Запорізької областей;
- кремль категорично відкидає можливість введення європейських миротворчих сил, навіть попри підтримку цієї ідеї Дональдом Трампом та Європою;
- спірним питанням у переговорах залишається такий бажаний путіним нейтральний статус України. Хоча Трамп виступає проти вступу України до НАТО, такий статус може означати заборону на будь-які оборонні альянси, що не влаштовує Україну та її союзників.
За даними Bloomberg, українські та деякі європейські чиновники розглядають ці вимоги як спробу виграти час і вважають, що путін може вести переговори нещиро.
«Україна готова до безумовного 30-денного припинення вогню, — написав Зеленський в X після розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном у понеділок. — Проте для його реалізації росія має припинити висувати умови».
Росіяни не прислухалися і вже встигли озвучити нові вимоги: на час 30-денного припинення вогню обмежити мобілізацію до української армії та припинити постачання західної військової допомоги.
Європейські лідери відкрито висловлюють побоювання, що під час прямих переговорів із путіним Трамп може піти на поступки, які послаблять як Україну, так і безпеку Європи.
Про що говорять Трамп і путін
Сенаторка Джин Шахін, головна демократка в Комітеті Сенату США із закордонних справ, закликала Трампа «не дозволяти путіну вводити себе в оману його лестощами чи маніпулятивною тактикою».
Поки що деталі американо-російських переговорів залишаються туманними. Проте Трамп 16 березня сказав журналістам, що сторони обговорюють «поділ певних активів», зокрема електростанцій, маючи на увазі захоплену росією Запорізьку АЕС.
Також журналісти Bloomberg вважають, що переговори йдуть навколо російських заморожених активів. Але зауважимо, що більше ніж $200 млрд російських активів із загальних $300 млрд знаходяться в ЄС, тому останнє слово тут буде за Європою. При цьому у ЗМІ неодноразово потрапляли чутки, що країни ЄС досі сперечаються щодо їхнього майбутнього.
Країни Балтії та Східної Європи наполягають на їхній конфіскації та передачі Україні. Західна Європа налаштована використовувати російські активи як один з важелів під час потенційних переговорів.
Так само на порядку денному всіх розмов США як з Україною, так і з росією стоять поступки. Держсекретар США Марко Рубіо не раз говорив, що Україні доведеться піти на поступки щодо територій, які росія захопила з 2014 року, як частину будь-якої угоди про припинення війни. Але він також сказав, що в переговорах з москвою необхідно визначити, чим готова поступитися росія.
Читайте також
