Володимир Зеленський під час прес-марафону. Фото: president.gov.ua
Перша пресконференція Володимира Зеленського дозволила зробити кілька висновків про українського президента. Перший – він керується у своїх рішеннях думкою більшості, сам залишаючись популістом нової хвилі. Другий – він він не до кінця в деталях розбирається в економіці.
«Пресцентр» розташувався на другому поверсі закладу модного ресторану Kyiv FoodMarket. Зеленський запізнився майже на 15 хвилин, пояснивши тим, що бігає кожного ранку. «Класне місце! Я вперше тут, перед цим тільки на фото бачив. Смачно тут?» – одразу ж поцікавився президент.
Вибір місця проведення пресмарафону він пояснив тим, що йому «не хотілося якоїсь офіційної зустрічі». Так воно, зрештою, і сталося: Зеленський встановив рекорд з тривалості пресконференції, з десяток разів повторив відповіді на одні й ті ж самі запитання, але так і не відповів усім журналістам.
Поставити запитання президенту зібралося близько 300 представників ЗМІ. Було багато іноземних журналістів – деякі прилетіли в Україну тільки для того, щоб потрапити на марафон. З регіональних українських ЗМІ особливо багато було з Одеси, Дніпра та Миколаєва.
Щоправда, було не зовсім зрозумілим, як зрештою формувався список акредитації.
За 14 годин спілкування з президентом журналісти поставили йому 342 запитання, підрахував сайт «Слово і Діло».
Найбільш очікуваними були запитання про «формулу Штайнмаєра». Багато – про подальшу долю Донбасу, менше – про Крим. Водночас сам Зеленський наголосив на тому, що має намір повернути його до порядку денного міжнародних переговорів: «Я був дуже здивований, що навіть в Мінську не говорили про Крим». Судячи з усього, тема анексії Криму його особливо зачепила.
Зарубіжних журналістів, звісно, цікавили питання телефонної бесіди Зеленського з Трампом, відносини зі США, «нормандський формат», розмови з Путіним. А оскільки іноземних журналістів розкидали по різних групах, питання постійно повторювалися.
Для самого Зеленського топтемою було повернення полонених з РФ. Майже кожне незручне запитання він переводив у це русло: «А чому ви не питаєте про повернення полонених? Вам хіба не цікава доля наших людей? Ви не хочете послухати мою відповідь?»
Чим довше тривав марафон, тим зрозуміліше ставало те, що всі бажаючі не встигнуть поставити запитання. Наприклад, в 19:00 на розмову з президентом запускали групу, яка повинна була відбутися ще о 15:30. Склалося враження, що Зеленський вирішив перевершити п'ятигодинну розмову Ігоря Коломойського з журналістами на форумі YES у середині вересня.
Ближче до вечора президент вже дещо запинався. І не дивно: до того часу Зеленський побив рекорд з тривалості пресконференції світового лідера. Тут же, на місці, йому вручили відповідний сертифікат.
А в цей час поруч Kyiv FoodMarket у підземному переході біля кіоску з шаурмою поліцейські вишикувалися в чергу за своїм перекусом, а продавці на точках продуктової ярмаки в кількох метрах від пафосного фуд-корту дивилися трансляцію марофона на своїх смартфонах.
Всередині самого маркету людей зібралося навіть більше, ніж вранці і вдень. Час від часу хтось із громадян на першому поверсі починав скандувати свої вимоги заради того, щоб звернути на себе увагу президента. І Зеленський дійсно вставав і починав пряме спілкування «з народом».
Зелена економіка
Економічних питань до президента було не дуже багато. Практично всі вони так чи інакше стосувалися Приватбанку, впливу Ігоря Коломойського та інших олігархів. Втім, Зеленський і сам намагався відмежуватися від економічних питань тим, що переадресовував їх прем'єру та уряду, стверджуючи, що «на них не впливає». Хоча і визнав, що фінальну версію держбюджету міністр фінансів Оксана Маркарова та прем'єр Олексій Гончарук будуть узгоджувати особисто з ним.
Загалом за відповідями Зеленського було зрозуміло, що обізнаність президента з економіки помітно покращилася. Особливо, якщо згадати його знамениту кострубату промову про ФОПів (ФОП – «фізична особа підприємець») і про те, як вони працюють, виголошену на зустрічі з бізнесменами взимку в розпал передвиборної кампанії. Тепер він знався на цьому питанні добре. Але легше від цього не стало.
Так, Зеленський накинувся на журналіста видання «Новое время» Івана Верстюка, який поставив питання про ФОПи. Президент зазначив, що зараз компанії використовують схеми з ФОПами для ухилення від сплати податків. Він додав, що його команда й уряд «хочуть побороти такі корумповані схеми». Пізніше президент пообіцяв зустрітися з представниками ФОПів перед тим, як буде підписувати закони.
Очевидним також стало те, що Зеленський задумав у справі Приватбанку. Його ідея полягає якраз у тому, щоб почати домовлятися, «як тільки ми зрозуміємо, що ми можемо програти». «Я в цьому питанні повинен захищати інтереси України», – підкреслив президент.
Але зізнався: поки що ідею ніхто особливо не підтримує. Цікаво, що буквально одночасно на сайті Мінфіну з'явилося і тут же зникло повідомлення про те, що держава — Мінфін, НБУ і ФГВФО — готується оскаржити в апеляції негативне рішення суду від 8 жовтня про програш. Саме цього дня президент приїхав до Нацбанку разом з урядом, а через кілька днів Гончарук та Смолій підписали меморандум про спільну координацію дій.
Саме так він пояснив свої слова про «відстоювання позиції держави» у цій справі. Додавши, що на даний момент «дуже складно захищати Україну, допоки у нас не перезавантажувались суди». Фактично він віддав справу Приватбанку на відкуп судів, які «не реформовані».
Ще одна тема – ринок землі. Тут президент підтримав свого старого бізнес-партнера Ігоря Коломойського, який виступає проти доступу західних капіталів. «Якийсь час ми повинні продавати землю тільки українцям. Тільки», – сказав він. І уточнив: цей період може тривати кілька років.
Зеленський заперечує наявність груп впливу олігархів у фракції «Слуга народу», але скаржиться на зовнішній тиск на недосвідчених депутатів. «Я не домовляюся з олігархами, я не працюю з олігархами, тому ні про який тиск не йдеться», — заявив він, пообіцявши, що «деолігархізації обов'язково буде».
Втім, відповідаючи на питання про деолігархізацію медіа, Зеленський трохи закашлявся.
Президент заявив, що не вбачає політичної мотивації у кримінальних справах колишніх нардепів-бізнесменів Костянтина Жеваго (ексвласника банку «Фінанси і Кредит») та Максима Микитася (ексвласника корпорації «Укрбуд»). «Що? Не потрібно було підозр? Не потрібно розглядати в суді?» – здивувався Зеленський.
Глава держави має намір «довести до ладу» велику приватизацію. Він спілкувався з арабськими, японськими, американськими та голландськими бізнесменами, але поки що вони всі вичікують. «Хочу заспокоїти інвесторів. Ніякої реприватизації не буде. Ба більше, я говорив інвесторам: раптом що – дзвоніть мені, якщо у вас виникнуть проблеми», — підкреслив Зеленський. Він зв'язав їхнє зволікання з проблемами юридичного характеру (а саме – із зміною інформації в реєстрах України), а також з проведенням судової реформи.
Пресмарафон закінчився близько опівночі. Кореспонденту 
поставити запитання вдалося вже в спину політику. Він підтвердив інформацію про те, що у нього була зустріч з власником « Arselor Mittal Кривий Ріг» індійським підприємцем Лакшмі Мітталом. А також прокоментував внесений до Верховної Ради законопроєкт №1210, яким, до речі, значно підвищуються рентні ставки на видобуток руди. Зеленський заявив, що не ознайомився ще з подібною ініціативою.
«Цей законопроєкт внесений до Верховної Ради депутатами від «Слуги народу»?» – поцікавився він, почувши про підвищення податків на руду удесятеро, як порівняти із сусідніми країнами. Отримавши ствердну відповідь, заявив: «Ми розберемося в цьому. Подивимося на законопроєкт».
Судячи з усього, президент виявився не зовсім обізнаний щодо тих рішень, які приймає його фракція у парламенті. Або принаймні хотів, щоб так думали.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
