Міноборони проти Агенції оборонних закупівель
Йде четвертий день, як українська влада публічно не втручається в конфлікт навколо оборонних закупівель. Ввечері 24 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що не продовжуватиме контракт із головою Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Мариною Безруковою. Це не перебуває у сфері обов’язків міністра, бо звільнення та призначення голови агенції вирішує наглядова рада.
Вже наступного дня міністр звільнив голову АОЗ попри відсутність таких повноважень. Умєров звинуватив агенцію в неефективності.
В Антикорупційній раді при Міноборони заявили, що конфлікт навколо АОЗ «загрожує зривами поставок і може мати трагічні наслідки».
Зараз обидві сторони конфлікту звинувачують одна одну. The Page розповідає, що відбувається навколо АОЗ.
Чим займається Агенція оборонних закупівель
Проєкт створення АОЗ при Міноборони розробили ще в липні 2022 року з метою підвищення прозорості забезпечення ЗСУ зброєю. На практиці агенція розпочала працювати лише з 1 січня 2024-го. Її головним завданням було вивести закупівлі з Міноборони на підконтрольні громадськості засади. Це мало знизити корупцію, не говорячи про відповідність стандартам НАТО.
Контроль за такими агенціями передбачає функціонування Наглядової ради із п’яти осіб: троє обираються через відкритий конкурс, двох призначає держава. Ці люди затверджують контракти агенції, призначають голову та слідкують за виконанням роботи.
Наприклад, у квітні 2024 року АОЗ встановила рекорд, закупивши дрони Mavic 3E за ціною, нижчою від всіх попередніх закупівель. Таких прикладів у 2024-му було чимало.
Очільниця АОЗ Марина Безрукова на фото
У чому звинувачують Агенцію оборонних закупівель
«На жаль, за останні пів року замість своєчасного забезпечення армії боєприпасами ми отримали політичні ігри, «зливи» контрактів, «злив» інформації (правоохоронці обовʼязково ще перевірять ці факти), піар бездіяльності та невиконання КРІ підпорядкованим підприємством МОУ», – написав міністр Умєров у «першому та останньому пості» на цю тему.
За даними «Суспільного», отриманими від представника Міноборони, 40% товарів, закуплених АОЗ, не поставили протягом 2024 року.
Через це міністр оборони:
- відкликав двох представників держави в наглядовій раді: Тараса Чмута та Юрія Джигира – Умєров заявив, що вони «проігнорували рекомендації органу управління», коли проголосували за Безрукову;
- звільнив свого заступника, який відповідав за закупівлі, Дмитра Кліменкова;
- не продовжуватиме контракт із головою АОЗ Мариною Беруковою;
- обіцяє влаштувати перезапуск наглядової ради;
- хоче призначити на посаду голови АОЗ близького до нього чинного керівника Державного оператора тилу, який займається не збройним забезпеченням армії, Арсена Жумаділова.
Проти рішення міністра піднялася не тільки сама агенція, але й експертне середовище.
Міністр оборони Рустем Умєров на фото
Відповідь АОЗ на критику міністра Умєрова
«Значний прогрес в укладенні прямих контрактів, зниження цін на критичну номенклатуру боєприпасів, зростання обсягів постачань – це підтверджує не лише наша внутрішня аналітика, а й нещодавні перевірки Міноборони», – зазначили у відповідь міністру в АОЗ.
Причиною непостачання на фронт 40% товарів минулого року в агенції назвали довгострокові контракти: «Міністерство подає як перемогу авансування виробництва далекобійних дронів на 2025 рік і укладання агенцією перехідних та довгострокових контрактів, а з іншого – продукує звинувачення в тому, що АОЗ використовувала бюджет 2024-го не лише на контракти з постачанням у цьому році».
В АОЗ наголошують, що утворення двох незалежних агенцій оборонних закупівель із незалежними головами і наглядовими радами є вимогою міжнародних партнерів і стандартом НАТО. Наглядова рада збирається продовжувати працювати з Мариною Безруковою.
Як експерти відреагували на конфлікт Міноборони з АОЗ
Фактично головним органом, який може пролити світло на скандал, є громадська Антикорупційна рада при Міноборони – незалежний орган, який має доступ до внутрішньої звітності та посадових осіб.
За заявою Антикорради, перед публікацією висновків її члени поговорили зі всіма сторонами конфлікту та профільними комітетами.
Висновок Антикорупційної ради при Міноборони
Насамперед підкреслюється, що за законом, Міноборони не може звільняти або призначати голову наглядової ради. Проте у грудні 2024 року міністерство внесло зміни до статутів двох агенцій, що порушують вимоги Закону «Про управління об'єктами державної власності». Цим рішенням МОУ надало собі право призначати директорів агенцій в обхід наглядових рад «у випадку виявлення наявних або потенційних загроз національній безпеці України» – вкрай широке визначення під час війни.
Друге, міністерство всіляко затягувало підписання контрактів із представниками наглядової ради, тому вони юридично набрали чинності лише за місяць до закінчення контракту голови агенції. При цьому один із незалежних представників ради відмовився підписувати контракт і так її членом і не став.
Третє, Міноборони може наполягати на зміні складу наглядової ради, особливо коли залишилось двоє із п’яти її членів. Проте Рада має визначати, хто буде керівником АОЗ. Інакше – це «рішення викликає серйозні сумніви щодо її законності та критику з боку міжнародних партнерів».
Четверте, наглядова рада збиралась ухвалити гнучкий контракт із Мариною Безруковою та провести аудит АОЗ, щоб з’ясувати стан речей.
В Антикорупційній раді підкреслюють, що левова частка провини лежить на міністерстві, але управління АОЗ також мало свої проблеми. Також ідея об’єднання двох агенцій – АОЗ та ДОТ – є шкідливою для систем закупівель.
Антикоррада стверджує, що Марина Безрукова запропонувала представникам міністерства зустрітися найближчими днями.
Як змінити Міноборони України (відео)
Центр протидії корупції подав заяву на Рустема Умєрова
«Умєров зробив катастрофу, яка коштуватиме нам не просто західних грошей у наш ВПК, а взагалі сильно ускладнює гарантії безпеки в частині від НАТО. Тому що ми прямо порушуємо їхню ключову вимогу (що стосується роботи незалежних закупівельних агенцій в обороні. – The Page)», – заявив Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.
За інформацією розслідувача та голови редакції «Наші гроші» Юрія Ніколова, на 2025 рік в Данії були плани витратити кілька мільярдів доларів на виробництво зброї в Україні з посередництвом АОЗ, бо така схема вже довела, що вона робоча. Тепер виділення грошей під питанням.
ЦПК подав до НАБУ заяву про зловживання владою Рустемом Умєровим. Причиною стало втручання міністра в роботу АОЗ та «узурпація» її повноважень. На думку представників ЦПК, міністр заради «тотального контролю» над оборонним бюджетом у розмірі 2,2 трлн грн «через коліно переламав» наглядову раду АОЗ.
Проте в експертному середовищі знайшлись і ті, хто підтримує рішення Рустема Умєрова, спираючись на інформацію про неефективність АОЗ і підкреслюючи, що головне «ефективність інституцій», а все інше вторинне.
Хто може розв’язати конфлікт між Міноборони і Агенцією
Проте насправді варто чекати лише на дві речі: появу більш детальних незалежних звітів щодо ефективності роботи АОЗ та публічну реакцію Верховної Ради та президента України на конфлікт.
Колишній гендиректор Prozorro Василь Задворний підкреслив, що насправді сказати щось про ефективність закупівель важко, адже більша частина даних закрита. Більше того, обидві сторони майже не ставлять фактологічних претензій одна до одної.
«Будь-які рішення, що йдуть всупереч чинному законодавчому полю, – негативні, як такі, що руйнують інституції. Такі рішення, якщо без них неможливо, мають бути дуже ґрунтовно аргументовані», – підкреслює Задворний.
Тож тепер всі очікують на позицію президента Володимира Зеленського, завдяки якому Рустем Умєров і очолив Міноборони.