Після відкриття ринку землі для юридичних осіб, попри очікування, бізнес почав продавати землю, а не купувати. Щонайменше 1283 га продали українські компанії за майже 3 місяці станом на 18 березня 2024 року. Про це повідомив Опендатабот.
Від початку 2024 року щонайменше 342 земельні ділянки були продані. За цей період 12 компаній продали свої ділянки та вибули з системи земельного моніторингу, адже наразі їх земельні володіння менші за 100 га.
Наразі Державний земельний кадастр (ДЗК) відстежує 271 українську компанію, яка має у своїй власності землі понад 100 га.
Найбільшою кількістю землі в Україні володіє агрофірма «Світанок»: понад 5 тис. га станом на середину березня цього року. На другому місці — Дружківське рудоуправління: 3,3 тис. га. Трійцю лідерів замикає «Землетрейд» — 3 тис. га.
Топ-10 компаній, які володіють земельними ділянками понад 100 га
Варто зазначити, що «Землетрейд» за неповні три місяці продав майже 160 га своєї землі. Проте найбільшу кількість землі за цей час продала компанія «А.Т.К.» — 284 га.
Робити висновки стосовно ефективності функціонування ринку землі для юридичних осіб ще зарано, вважає голова Центру аналізу політики «Зміст» Елліна Юрченко. На її думку, перші результати можна побачити лише через 6-12 місяців після відкриття ринку.
«Юридичні особи ще до відкриття ринку землі для них могли придбати землю — тобто їх бенефіціари могли це зробити. Адже у громадян України була можливість купувати до 100 га, а з 1 січня 2024 року ліміт збільшився до 10 тис. га. Тобто, можливо, компанії таким чином оптимізують свою кількість власників землі і далі продовжують купувати землю на фізичних осіб — громадян України», — коментує Елліна Юрченко.
Водночас з моменту відкриття ринку іноземці ані як приватні особи, ані як бенефіціари компаній все ще не можуть купувати українську землю. Так, наприклад, 4 компанії із топ-10 агросфери, за даними Індексу Опендатабота, мають закордонних бенефіціарів, а тому не можуть купувати землі. Йдеться про такі компанії, як «Дружба-Нова», «Енселко Агро», «Старинська птахофабрика» та «ПК Дніпровський».
Читайте також
