Правозахисники пояснили правові норми, як військовослужбовцям не потрапити у СЗЧ, якщо вони не встигають вчасно прибути до військової частини після відпустки.
Про це розповідають експерти Юридичного Гончаренко центру.
Правозахисники наголосили, що військовому у рапорті про надання відпустки слід вказувати кількість днів, що необхідні для проїзду. Однак не більше двох днів в один кінець. Ці дні не враховуються до тривалості відпустки, а на підтвердження достатньо надати копію квитка на потяг чи автобус.
«Якщо ж дні на дорогу не погоджувалися, а військовослужбовець прибуває до військової частини із запізненням, то йому може загрожувати відповідальність СЗЧ. У цьому разі найкраще поговорити з командиром домовитись про час прибуття і надати для підтвердження копії квитків», – коментують у Юридичному Гончаренко центрі.
Юристи зауважили, якщо з відпустки військовослужбовця відкликали незаплановано, то варто відразу попередити про час прибуття, зберігати скріншот телефонного дзвінка або повідомлення, копії квитків, які підтверджують неможливість приїхати раніше.
Коли залишення частини вважається самовільним
Самовільне залишення — це коли військовослужбовець або військова особа покидає своє місце служби без дозволу від командира. Це може статися, якщо вони не приходять на службу у визначений час або не повертаються після відрядження, відпустки чи лікування без важливої причини.
За такі дії передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність згідно з законодавством України.
Самовільним є таке залишення частини або місця служби, коли військовослужбовець вчинив без дозволу командира. Якщо військовий самовільно залишив військову частину або місце служби, чи не зʼявився вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, законодавством України передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до 10 діб для військовослужбовців (крім строкової служби) встановлена статтею 172-11 КУПАП «Самовільне залишення військової частини або місця служби». Таке порушення тягне за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.
Кримінальна відповідальність військовослужбовців за СЗЧ на час дії воєнного стану чи в бойових умовах передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України: «Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років».
Правозахисники зауважили, що якщо військовий вчасно не зʼявився на службу, такі дії не утворюють складу злочину — порушенням це вважається тоді, коли військовий не зʼявився вчасно на службу або затримався із відпустки без поважних причин.
Які причини вважаються вагомими для запізнення військового на місце служби
- хвороба військовослужбовця, що перешкоджає пересуванню;
- стихійне лихо та інші надзвичайні обставини, якщо причини затримки підтверджені відповідними документами;
- непередбачені перешкоди у сполученні;
- пожежа або стихійне лихо, що трапилися в сім’ї військовослужбовця;
- смерть або тяжка хвороба членів його сім’ї або осіб, на вихованні яких він перебував.
За наявності поважних причин та відповідних доказів військовослужбовець може оскаржити наказ командування або припинити досудове розслідування та поновитися на посаді.
Читайте також
