Українська економіка в крутому піке, експерти наголошують на необхідність реформ в податковій системі.

Андрій Гмирін

Андрій Гмирін

Фото надано партнером

Київ, 28 липня. Доцент Університету державної фіскальної служби України Андрій Гмирін прокоментував темпи падіння вітчизняної економіки за 5 місяців 2020 року, порівняв їх із показниками інших країн і запропонував власні рекомендації виходу з системної кризи. Своїми думками експерт поділився з читачами його авторського блогу на Ліга_Бізнес_інформ


Автор програми реформування податкової системи «Від нестабільності до гармонії» зазначає, що регрес української економіки відбувається швидше, ніж прогнозували в Уряді. А її відновлення за строками й темпами значно поступатиметься відновленню ділової активності й зростанню виробництва в Європі, США та Азії.

Дані Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства свідчать: у січні-травні 2020 року обсяги вітчизняного ВВП скоротилися на 5,9%, а зведений індекс виробництва товарів і послуг знизився на 7,1%. На темпах економічного падіння позначилися, насамперед, світова економічна криза, пандемія COVID-19 та внутрішні чинники. Українська економіка виявилася не готовою до змін кон’юнктури світових ринків на тлі поширення коронавірусу. Експерт нагадує, що на початку літа Кабмін передбачав падіння вітчизняної економіки в 2020 році на рівні 4-8%. Оновлений макропрогноз МВФ на 2020 рік передбачає для України падіння ВВП на 8,2%.

Telegram Logo

Послаблення карантинних обмежень та запроваджені Верховною Радою й Кабміном податкові пільги дещо сповільнили темпи рецесії, констатує аналітик. Так, за січень-травень скорочення виробництва становило -7,1% у порівнянні з -8,7% за чотири місяці від початку року, а в торгівлі — до -1,1% у порівнянні з -1,8% у січні-квітні. Деякі галузі дають навіть приріст. Наприклад, хімічна (+9,3%) та фармацевтична (+6,7%) промисловості.

Андрій Гмирін говорить, що на економіках провідних країн світу пандемія і суворий карантин позначилися ще гірше. Якщо ВВП України скоротилося на 1,3%, то в США цей показник становив -5%, у Німеччині -2,3%, а в Китаї -6,8%. Водночас у країнах, де обмеження не тривали довго і не були такими жорсткими (Румунія, Польща, Білорусь, Росія), економіки не падають, а розвиваються – нехай і в межах +0,3-1%.

На відміну від решти світу економіка України відновлюватиметься після кризи доволі повільно, зазначає науковець. За прогнозом МВФ у 2021 році показник ВВП може зрости лише на 1,1%. Натомість економікам Європи і Центральної Азії світові аналітики прогнозують наступного року швидше одужання – до 3,6% приросту ВВП. Однак, вважає аналітик, в Україні все залежатиме від низки факторів, зокрема, об’ємів виробництва й експорту сільгосппродукції, ситуації з пандемією.

Андрій Гмирін переконаний, Україна могла б розраховувати на більші успіхи у своєму економічному відновленні, якби подолала внутрішні системні проблеми, насамперед, у податковій сфері.

«Мої трирічні наукові дослідження податкової системи України підтверджують, що без термінового вирішення цих проблем нам буде дуже складно відновити економіку і дати їй поштовх до швидкого зростання. Я з минулої осені наголошую на тому, що податкова система, якою вона є, гальмує розвиток економіки України. Ми з колегами-експертами восени минулого року презентували та передали у парламент комплексну програму «Від нестабільності до гармонії», де описали покрокові зміни приведення до ладу цієї системи. У лютому нашу програму розглянула парламентська робоча група. Та зараз, під час кризи, реформи з впорядкування роботи податкових та митних органів набувають ще більшої актуальності», — говорить А. Гмирін.

Експерт пропонує реформувати систему податкових органів, встановити прозоре електронне адміністрування бізнесу, провести амністію капіталів, запровадити податок на виведений капітал, стимулювати безготівкові розрахунки.

«Нагадаю, сьогодні в Україні сферою фінансів і контролем за виконанням податкового законодавства опікуються 5 органів, які фактично дублюють один одного. Це Державна податкова служба, Державна фіскальна служба (у складі якої діє податкова міліція), Державна митна служба, Державна аудиторська служба й Державна служба фінансового моніторингу. Ми з колегами давно пропонуємо створити на базі цих служб єдиний орган, із загальною інформаційно-аналітичною системою. Завдяки цьому виростуть показники наповнення держбюджету, скоротяться безкінечні перевірки бізнесу різними органами, з’явиться можливість виявлення (без участі людини) потенційно ризикованих транзакцій, можна буде оптимізувати державні витрати на роботу контролюючих структур. Та головне, це позитивно позначиться на бізнес-активності і пожвавить економічні процеси», — зазначає доцент Андрій Гмирін.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини