Україна може не отримати $900 млн від Міжнародного валютного фонду (МВФ), оскільки хоче лише наполовину виконати обов’язки за програмою EFF. Окрім цього, український уряд може знову скасувати конфіскацію майна корупціонерів, за що вже надійшов транш у €4 млрд у рамках програми з ЄС. Про це повідомили у Центрі економічної стратегії (ЦЕС).
Які зобов’язання перед Євросоюзом та МВФ може порушити Україна
Віталій Шабунін з Центру протидії корупції зазначив, що Україна може порушити два зобов’язання перед МВФ:
Замість того, щоб повністю скасувати «правки Лозового» (зміни, які здебільшого стосуються КПК України (у частині строків досудового розслідування) та Закону України «Про судову експертизу»), уряд хоче залишити ключову схему «відмазування» корупціонерів. За словами Шабуніна, це саме та схема, якою Офіс Єрмака «відмазав» Олега Татарова.
Замість того, щоб створити незалежний Вищий адмінсуд, влада намагається відновити роботу ОАСК (Окружного адміністративного суду міста Києва), щоб нівелювати роль незалежних міжнародних експертів при обранні суддів, що було однією з вимог МВФ.
У ЦЕС нагадали, що маяки МВФ про скасування «правок Лозового» та створення Вищого адмінсуду Україні потрібно виконати до кінця грудня 2024-го. Від цих маяків залежить, чи отримає Україна фінансування від Фонду навесні 2025-го у понад $900 млн.
Як частину зобов’язань перед ЄС, Україна може знову скасувати конфіскацію майна корупціонерів після того, як за повернення цих правил вже надійшов транш у €4 млрд.
«Гроші від Європейського Союзу – €4 млрд – за відновлення конфіскації майна корупціонерів ми вже отримали. Те, що одразу після цього Україна вирішила конфіскацію знову прибрати, ставить під сумнів нашу доброчесність», – зазначили у ЦЕС.
Окрім цього, уряд хоче ухвалити закон №10242, який передбачає до 8 років позбавлення волі у період воєнного стану за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів для невизначеного кола осіб.
Медіарух закликав відхили документ, оскільки вважає, що це несе загрозу свободі слова, а також перешкоджає роботі журналістів. Водночас проєкт закону не передбачає жодних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, яка має суспільне значення.
