У 2024 році рівень благодійних внесків українців на підтримку військових знизився на 15–40%. Про це повідомляли журналісти Bloomberg, посилаючись на дані українських благодійних організацій. Окрім причин, згаданих у публікації, є ще одна, яку не обговорили медіа, але дослідили у Molfar. Цей фактор має довготривалу дію на фоні інших негативних явищ у суспільному обговоренні. Мова йде про атаки на благодійні фонди в медіа та соцмережах, що здійснюються за допомогою ботоферм і навіть реальних лідерів думок, які намагаються дискредитувати їхню роботу. Про це пише molfar.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну українські благодійні фонди, що збирають кошти для підтримки армії, неодноразово ставали мішенями для атак. На тлі загального зростання песимізму серед українців останнім часом фонди все частіше зазнають критики в соцмережах та медіа, що знижує рівень залученості громадян до благодійних внесків на потреби військових.
У зв'язку з цим OSINT-аналітики Molfar вирішили дослідити всі атаки, що мали місце з 20 лютого 2022 року до жовтня 2024 року, а також одну в листопаді 2024 року, щодо п'яти найбільших українських благодійних фондів, що займаються збором коштів на потреби сил безпеки та оборони. Згідно з даними Forbes, найбільші з них — це платформа United24, «Повернись живим», фонд Сергія Притули, KSE Foundation та фонд Петра Порошенка разом із ГО «Солідарна справа громад».
З 379 випадків атак на фонди 36% мають прямий російський слід
Під час дослідження атак, проведеного з початку повномасштабного вторгнення до жовтня 2024 року, команда Molfar зафіксувала 379 негативних постів та статей, які стали частиною атак на п'ять благодійних фондів. Усі атаки були класифіковані аналітиками за основними типами тез для кожного фонду, а де це було можливим, також встановлено можливі зв'язки між прихильниками різних організацій.
Хоча на перший погляд 379 атак на п’ять великих фондів здаються незначною кількістю, варто зауважити, що аналіз почався лише в листопаді 2024 року, тому деякі з атак могли бути видалені модераторами за цей час. Крім того, статті та публікації могли бути видалені безпосередньо Facebook (FB) або X (раніше Twitter) через скарги користувачів, і аналітики Molfar збирали дані лише з того, що вже було проіндексовано. В окремих соціальних мережах, зокрема у FB, існує власна система індексації, через що пост може не з'являтися в загальному пошуковому запиті, але бути доступним на сторінці автора за тими ж ключовими словами. Це може бути пов'язано з внутрішніми алгоритмами ранжування пошукових запитів у Facebook.
Розподіл атак за прихильністю до структур Molfar був здійснений на основі даних, зібраних під час дослідження. Підкреслюємо, що усі вказані прихильники до структур чи осіб позначені приставкою «ймовірно» і є суб'єктивною оцінкою авторів дослідження. Однак у деяких випадках були знайдені прямі докази атак на конкретний фонд з боку прихильників певної структури чи осіб.
Як показав аналіз, серед ймовірних ініціаторів атак, крім російських структур, можна також виділити прихильників окремих публічних осіб або команд, з якими вони асоціюються. Зокрема, ймовірно, серед них є прихильники партій «Європейська Солідарність», «Слуга Народу», а також особи, які мають зв’язки з Рінатом Ахметовим і Олексієм Арестовичем. За даними журналістів Bihus.info, фракція «Розумна політика» та її голова Дмитро Разумков активно лобіювали інтереси Ахметова. TG-канал Дмитра Разумкова також було пов'язано з особами чи структурами, що підтримують Ахметова. Щодо згадки Олексія Арестовича, зафіксовано один випадок на його особистій сторінці.
В дослідженні Molfar російські структури, які вказані як можливі замовники атак, охоплюють не лише державні органи РФ (ФСБ, ГРУ та інші), а й пропагандистів та акаунти, що підтримують Росію. Наприклад, у 2021 році СБУ викрила мережу телеграм-каналів, що перебували під контролем ГРУ РФ. Київський районний суд Харкова ухвалив рішення про арешт прав інтелектуальної власності чотирьох каналів — «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница» — та закриття доступу до них. Однак інтернет-провайдери не змогли реалізувати це блокування.
34 мільйони негативних коментарів опублікувала російська мережа ботів всього за 4 місяці, виконуючи атаки під чужим прапором
Навесні цього року німецькі медіа Süddeutsche Zeitung, NDR та WDR, а також естонський інтернет-ресурс Delfi провели розслідування діяльності російської медіаагенції «Агенція соціального дизайну» (АСД) на основі витоку даних. Ця організація займається розробкою та управлінням мережею ботів у соціальних мережах, які поширюють проросійські наративи від імені громадян країн, які намагаються дискредитувати.
АСД, ймовірно, безпосередньо співпрацює з адміністрацією президента Росії. Боти акцентують увагу не тільки на відкрито проросійських темах, а й на питаннях, що хвилюють суспільство загалом: мобілізація, втрати на фронті, обмеження свободи слова в умовах воєнного стану, зниження військової допомоги, корупція та контрнаступ. Для розпалювання суперечок серед українців використовуються персоналії, такі як чинний президент України Володимир Зеленський у порівнянні з попереднім президентом Петром Порошенком, мером Києва Віталієм Кличком та колишнім головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. Зокрема, з січня по квітень 2024 року боти АСД опублікували майже 34 мільйони негативних коментарів у різних соцмережах під дописами користувачів.
До слова, колишній керівник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин, якого зараз вважають загиблим, з 2014 року фінансував і контролював «Агентство інтернет-досліджень» (також відоме як Internet Research Agency, IRA), яке поширювало в інтернеті пости на підтримку влади та проти опозиції. Зокрема, насильницька анексія Криму та початок бойових дій на Донбасі відбувалися за медіапідтримки ботів, пов'язаних з Євгеном Пригожиним. Про це писав Molfar у статті про керівника «Вагнера».
Лише в перші тижні після початку повномасштабної війни Twitter заблокував 100 акаунтів, які поширювали фейки під хештегом #istandwithputin та російські пропагандистські меседжі. До серпня 2022 року цей показник зріс до 75 тисяч заблокованих акаунтів, пов'язаних із поширенням російської пропаганди. У травні 2024 року СБУ виявили 46 ботоферм, які діяли під контролем Росії і мали потужність у 3 мільйони акаунтів на різних платформах, здатних впливати на аудиторію до 12 мільйонів осіб.
Telegram найчастіше використовують для атак. На яких ще платформах поширюють фейки та дезінформацію?
Українці все активніше використовують соціальні мережі для отримання новин. Якщо в 2015 році цей показник становив 51%, то у 2024 році він досягнув 84%, згідно з даними Національного інституту стратегічних досліджень. Як наслідок, більшість атак відбувається через соцмережі, а не через традиційні медіа чи новинні сайти, оскільки соцмережі є ідеальним середовищем для швидкого поширення публікацій (1, 2, 3, 4, 5). Крім того, вони забезпечують більш високий рівень взаємодії з аудиторією порівняно з класичними ЗМІ. Особливо актуальним майданчиком для атак є Telegram, що підтверджується результатами дослідження Molfar на етапі вивчення джерел поширення інформації.
За даними аналізу Molfar, 52% атак відбувалися саме в Telegram, оскільки цей месенджер є основним джерелом новин для багатьох українців (відповідно до USAID — для 72% громадян України). Однак деякі експерти вважають Telegram головною платформою для поширення фейкової інформації, адже цей месенджер не дотримується міжнародних стандартів щодо якості та достовірності контенту, який публікують канали та користувачі, як зазначають медіа.
Якщо проаналізувати можливих учасників атак та їхні цілі, а також зіставити атаки з платформами, на яких вони були здійснені, можна виявити зони концентрації. Наприклад, російські структури здебільшого націлені на фонди в Telegram.
Марнотратство, розкрадання грошей, піар на війні: які наративи розповсюджують під час атак?
Як ми вже зазначали раніше, атаки на благодійні фонди відбуваються на фоні загальних тривог серед громадян, а деякі прямі російські напади використовують теми, що є предметом гострих обговорень у суспільстві, особливо в інтернет-просторі. Аналітики Molfar дійшли висновку, що щодо всіх пʼяти досліджених благодійних фондів можна визначити спільну закономірність — атаки, спрямовані на поширення сумнівів щодо чесності та правильності використання коштів цими фондами, а також подібні наративи.
Часто відбуваються атаки на осіб, пов’язаних з фондами, будь то засновники, лідери чи ті, хто просто асоційований з ними. Такі дії мають на меті підрив довіри до цих людей та зниження їхнього громадського іміджу. Багато з цих атак є маніпуляціями, які використовують реальні інформаційні приводи, доповнюючи їх фальшивими або провокативними твердженнями. Наприклад, на Instagram-сторінці платформи United24 амбасадору фонду, історикові Тімоті Снайдеру, погрожували «новічком». Іншим прикладом є спроба дискредитації голови фонду «Повернись живим» Тараса Чмута від блогера-втікача Мирослава Олешка, якого СБУ підозрює в інформаційно-підривній діяльності, що завдає шкоди ЗСУ. Олешко, зокрема, називав Чмута «тиловим щуром» з політичними амбіціями, при цьому не згадуючи, що Тарас Чмут є морським піхотинцем.
Аналітики Molfar виокремили по три умовні «гасла», що стають наскрізною ниткою для критики та дискредитації фондів.
Читайте також
