В «Інтегрованому баченні річки Дніпро», яке нещодавно презентували міжнародна неурядова природоохоронна організація Greenpeace і урбаністична коаліція Ro3kvit, слово «катастрофа» згадується більше ніж 50 разів. Адже повномасштабна війна чинить катастрофічний вплив на головну річку України. І мова тут не лише про наслідки Каховської трагедії.
«Поряд з екоцидом, спричиненим знищенням Каховської греблі, та руйнівними наслідками для пониззя Дніпра існує ще одна велика екологічна катастрофа, про яку ще недостатньо говорилося: це погіршення якості води та збільшення її забруднення внаслідок воєнних дій», – зазначають автори дослідження.
наводить головні факти про вплив війни на найбільшу річку Дніпро з документа, викладеного на 500 сторінках.
Фулко Трефферс, керівник проєкту «Інтегрована візія річки Дніпро» та засновник Урбаністичної коаліції Ro3kvit та рісто Панчев, координатор проєкту з Greenpeace на презентації дослідження «Інтегрована Візія Річки Дніпро» у Музеї води у Києві. Фото: Ro3kvit
Як річка Дніпро стала лінією фронту
Дослідники підкреслюють, що наразі Дніпро є лінією фронту на відрізку близько 300 км від села Кам’янського Запорізької області до Дніпровського лиману у Херсонській області. Тут вирує війна, береги усіяні мінами.
Як росіяни використовують воду як зброю
В дослідженні «Інтегроване бачення річки Дніпро» Greenpeace та Ro3kvit попереджають про постійну загрозу вепонізації (перетворення на зброю) річок з боку росіян.
В цьому контексті дослідники згадують наступні прецеденти:
- підрив російськими військовими у лютому 2022 року дамби Північно-Кримського каналу, яка з 2014 року блокувала постачання води до окупованого Криму;
- підрив дамби Карлівського водосховища в Донецькій області 25 травня 2023 року;
- підрив дамби біля Новодарівки у Запорізькій області 11 червня 2023 року;
- підрив дамби Каховського водосховища, що стало найбільшою техногенною екологічною катастрофою в Європі за останні 10 років.
Осушений Північно-Кримський канал в 2014 році. Фото: УНІАН
Крім того, нагадує про підрив рашистами дамби Оскільського водосховища на Харківщині навесні 2022 року.
Обміліле Оскільське водосховище в Харківській області. Фото: УНІАН
Проте механічний підрив дамб, що спричиняє затоплення територій, – не єдиний напрямок екоциду, який вчиняє росія щодо водних ресурсів. Адже є численні прецеденти забруднення води, отруєння водойм.
Як під час війни відбувається отруєння води
Нагадаємо, погіршення якості води та збільшення її забруднення внаслідок воєнних дій в «Інтегрованому баченні річки Дніпро» називають «великою екологічною катастрофою, про яку ще недостатньо говорилося». Адже військові дії продовжують погіршувати і без того низьку якість води у Дніпрі.
У звіті Greenpeace та Ro3kvit перелічують наступні напрямки забруднення води в умовах війни:
- прямі атаки на очисні споруди та водопроводи, що призводить до потрапляння неочищених стічних вод і промислових відходів у водні шляхи (відповідно до публікації Journal of Occupational Medicine and Toxicology, з початку війни у поверхневі води потрапило 20,7 млрд кубометрів неочищених стічних вод);
- вивільнення шкідливих хімічних речовин, що забруднюють воду, під час використання боєприпасів та вибухівки;
- хімічне забруднення через руйнування міст і промисловості, у тому числі важкими металами, нітратами та іншими токсичними речовинами, що створює довгострокові ризики для здоров’я споживачів води;
- затоплення покинутих вугільних шахт, що загрожує якості підземних вод;
- підвищення ризику захворювань, що передаються через воду (холера, дизентерія, черевний тиф) на тлі відсутності чистої води та належних санітарних умов.
У звіті не аналізують нещодавній кейс забруднення Десни та Сейму, про яке в Україні повідомили 27 серпня 2024 року, бо документ фіналізували ще до цих подій. Але до переліку загроз, вочевидь, варто додати й отруєння води у верхній течії річок з території країни-агресорки. Адже витоки Дніпра та найдовшої його притоки – річки Десни – знаходяться саме там.
Чим небезпечне мінне забруднення Дніпра
Автори проєкту із посиланням на аналіз CEOBS також підкреслюють, що після руйнування дамби Каховської ГЕС уздовж окупованого росією лівого берега Дніпра затопило 47 військових об’єктів, включно із наземними мінами та боєприпасами. Деякі з них здетонували під час повені, інші зміщені потоками води. Отже, мінна загроза значно ускладнює відновлення морського туризму і судноплавства в Україні.
Телевізор, сміття і коріння водних рослин на пляжі Одеси після Каховської Трагедії. Фото: Depositphotos
Каховське водосховище зараз. Фото: УНІАН
Якої шкоди рашисти завдали річковим екосистемам
В проєкті «Інтегроване бачення річки Дніпро» згадують наступні природозахисні території, які постраждали у результаті підриву дамби Каховського водосховища:
- Нижній Дніпро: 52,386 га;
- Олешківські піски: 46,259 га;
- долина річки Нижній Інгулець: 13570,98 га;
- регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»: 46,588 га;
- Чорноморський біосферний заповідник: 115,873 га;
- Національний природний парк «Бузький лиман»: 35,242 га;
- Дніпро-Бузький лиман: 71,276 га;
- лесові відслонення Дніпровського лиману: 589,20 га;
- Ольвійська хора: 1319,56 га.
Наприклад, Національний природний парк «Нижньодніпровський» з березня по листопад 2022 року був окупований і, як зазначають у дослідженні, близько 7% території парку перетворилося на попіл. Адже понад 5,5 тис. гектарів парку з 80 тис. постраждали від пожеж.
Найбільшого удару парку завдала Каховська трагедія, коли 100% його території опинилося під водою. За попередніми підрахунками, які НПП «Нижньодніпровський» наводить у своєму профілі у фейсбуці, збитки парку через підрив Каховської ГЕС становлять 46,5 млрд грн.
Каховська трагедія. Фото: Фесбук НПП «Нижньодніпровський»
Чи загрожує Україні дефіцит води
В проєкті «Інтегроване бачення річки Дніпро» зазначають, що проблеми з водою в Дніпрі існували ще до початку повномасштабної війни. Автори підкреслюють, що у Європі Україна посідає 32-ге місце з 40 за рівнем забезпеченості питною водою, що ставить її в список країн, яким загрожує дефіцит води.
Рівень водозабезпеченості басейну Дніпра становить 1,75 тис. кубометрів на людину на рік, що лише трохи вище за мінімальний показник, визначений ООН. На тлі зміни клімату і продовження повномасштабної війни проблема виглядає все більш загрозливою.
Додатково ситуацію загострює вкрай неефективне використання природних водних ресурсів через застарілу й занедбану інфраструктуру в секторі водопостачання та водовідведення. Отже, цей комплекс питань Україні невдовзі доведеться вирішувати.
Читайте також
