46% жителів Данії вважають США серйозною загрозою для їхньої країни, хоча загроза з росії для данців досі є майже вдвічі більшою – 86%. Переважна більшість, 78% датчан, сказали, що вони проти відходу Гренландії до складу США. Про це пише The Guardian з посиланням на дослідження YouGov.
Як населення Данії ставиться до США та купівлі Трампом Гренландії
Президент США Дональд Трамп заявив, що планує купити Гренландію, автономну територію, яка є частиною Датського королівства. Це розпалило напруженість між Данією, Гренландією та США.
Найбільший за Землі острів в Арктиці з населенням 57 тис. раніше був колонією Данії, яка й зараз продовжує контролювати зовнішню політику та політику безпеки Гренландії.

46% населення Данії вважають США або «дуже великою загрозою», або «досить великою загрозою» для Данії, показало дослідження YouGov. Північну Корею та Іран загрозою для себе вважають менше датчан – 44% і 40% відповідно. Тоді як росія досі становить велику небезпеку, на думку найбільшої частини населення – 86%.
78% опитаних висловились проти продажу Гренландії США, проте 72% сказали, що остаточне рішення має ухвалити Гренландія, а не Данія.
Інше опитування громадської думки Verian показало, що 85% жителів Гренландії не хочуть, щоб острів став частиною США. Лише 6% жителів Гренландії виступають за приєднання до США, а 9% не визначилися.
Напередодні прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен відвідала Берлін, Париж і Брюссель, щоб залучитися підтримкою через погрози Трампа щод Гренландії.
Нагадаємо, НАТО хоче запропонувати новообраному президенту США Дональду Трампу значно розширити військову присутність союзників альянсу в Арктиці. У НАТО сподіваються, що це змінить рішення Трампа про покупку Гренландії, оскільки він пояснював це бажання безпековими чинниками.
Зараз промисловість Північної Європи і Америки активно працює над придбанням або розробкою дронів, здатних витримувати кліматичні умови Арктики.
Китай і росія посилили військову активність в Арктиці, тоді як країни НАТО в регіоні повідомляють про все більше актів саботажу на енергетичних і комунікаційних лініях.