В Україні напередодні переходу на літній час згадали, що президент так і не підписав закон, який скасовує переведення стрілок. The Page з’ясовує, як часто у президента порушують вимоги законодавства стосовно терміну підписання законопроєктів, які непідписані документи найдовше залежуються в президентському офісі і що тепер буде з переведенням стрілок.
Перехід на літній час 2025: коли і чого чекати
Скасування сезонного переведення годинників в Україні та встановлення постійного зимового часу (UTC+2) передбачає законопроєкт №4201, який ініціював голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Парламент підтримав законопроєкт про обчислення часу в Україні 16 липня 2024 року в другому читанні, а 21 серпня документ направили на підпис Володимиру Зеленському. Однак станом на 16 березня 2025 року президент не підписав цей документ. Отже, він так і не набув чинності.
Через це досі зберігається інтрига, чи востаннє українці перевели свої годинники восени 2024 року? Адже якщо Зеленський підпише законопроєкт і він встигне набути чинності до останньої неділі березня, українцям вже не доведеться спати на годину менше і певний час призвичаюватися до незручних змін у режимі. Бо на думку противників переведення стрілок, такі зміни негативно впливають на здоров’я.
Критики переведення стрілок зауважують, що це негативно впливає на здоров'я. Фото: Depositphotos
Якщо гарант конституції продовжить ігнорувати цей документ, зберігатиметься чинний порядок, і в ніч на 30 березня о 3:00 стрілки доведеться перевести на годину вперед. Проте ЗМІ, з посиланням на джерела в оточенні президента, повідомляли, що голова держави не планує підписувати цей закон через потенційні економічні збитки.
Закон направлено на підпис президенту: що це означає
Відповідно до статті 94 Конституції України, після того, як законопроєкт у другому читанні підтримує Верховна Рада, спікер парламенту підписує ухвалений закон і передає на підпис президенту. Гарант конституції за 15 днів має або підписати закон, після чого відбувається офіційна публікація і набуття чинності, або скористатися правом вето і повернути документ до Верховної Ради зі своїми пропозиціями.
«Якщо нічого не відбувається протягом цього строку [15 днів], то закон вважається схваленим президентом і має бути підписаний та оприлюднений, – раніше в коментарі The Page пояснював Денис Ерсой. – Однак проблема в тому, що Конституція не дає чіткої відповіді на питання, хто ж саме і коли має підписати закон у такому випадку. До того ж немає юридичної відповідальності за таку бездіяльність. Цим і користувалися нинішній та попередній президенти, які просто залишали деякі закони без руху покриватися пилом. Наскільки мені відомо, за каденції нинішнього президента таких непідписаних законів назбиралося більш як 20».
Вагання із підписанням законів — поиширена практика в Офісі президента. Фото: Depositphotos
Які непідписані закони найдовше вкриваються пилом в Офісі президента
Закон про обчислення часу №4201 не єдиний документ, який завис на етапі підписання президентом без будь-якого руху. На момент публікації статті невизначеність триває вже майже сім місяців.
Тим часом закон №5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності, який здійняв шквал критики, президент не підписує вже понад два роки – з 19 грудня 2022 року. Нагадаємо, автори законопроєкту стверджували, що він, начебто, мінімізує бюрократію, а критики попереджали про послаблення контролю громад. Вочевидь, Володимир Зеленський не наважився підписати цей документ через гучний суспільний резонанс.
Законопроєкт №11090 щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби чекає підпису президента з 9 грудня 2024 року. Він передбачає поступове підвищення акцизного податку на тютюнові вироби до 2028 року заради досягнення мінімального рівня ЄС — 90 євро за 1000 сигарет. Цей крок необхідний для гармонізації українського законодавства з європейським та є частиною умов програми МВФ.
Навряд чи цю ініціативу можна назвати популярною. Адже за оприлюдненими ЗМІ оцінками експертів, вже у 2025 році пачка сигарет мала б подорожчати на 20–25 гривень. А відповідно до опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), в Україні 30% громадян вживають тютюнові або нікотинові вироби: 43% чоловіків та 20% жінок.
Сигарети в Україні будуть дорожчати в процесі інтеграції з ЄС. Фото: Depositphotos
Поки президент вагається, держбюджет втрачає гроші. «І сьогодні не підписаний законопроєкт №11090 про підвищення акцизів… Пряме невиконання Конституції і НЕ підписання закону в строк коштувало вже Бюджету з 01 січня = 1890 млн грн», – прокоментував ситуацію у своєму телеграм-каналі 15 березня Ярослав Железняк, депутат Верховної Ради.
Які «підвішені» закони дочекалися президентського підпису
Те, що відведені на підписання закону 15 днів вже спливли, ще не означає, що ініціатива остаточно похована. Адже в президентському офісі можуть будь-коли струсити пил з забутого документа.
Найсвіжіший приклад: понад місяць чекав підпису президента законопроєкт №11392, який дозволяє придбати два ядерні реактори у Болгарії для добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції. З підписом президента його повернули 13 березня 2025 року.
Енергоблок №2 Хмельницької АЕС. Фото: УНІАН
Нагадаємо, ця ініціатива викликала шквал критики в експертному середовищі. По-перше, непокоїть російське походження реакторів ВВЕР-1000 і, відповідно, залежність від ще радянських технологій. Показово, що Болгарія відмовилася від цього обладнання і вже тривалий час воно лежить без руху. По-друге, лунають зауваження щодо непрозорої процедури і завищеної ціни реакторів близько $600 млн.
До того, непопулярний законопроєкт про підвищення податків №11416-д президент також підписав 28 листопада 2024 року після тривалого вичікування. Верховна Рада підтримала цей документ 15 жовтня 2024 року.