Більше 20 непідписаних законів – як влада ігнорує Конституцію і що буде з підвищенням податків

Автор

Марія Бабенко

Законопроєкт про підвищення податків №11416-д Верховна Рада України ухвалила 10 жовтня 2024 року. З 15 жовтня він очікує на підпис президента. з’ясовує, як часто в Україні прийняті закони зависають на цій стадії, які норми це порушує і що врешті-решт в Україні буде з податками.

Скільки закон може чекати на підпис президента України

Денис Ерсой, керівний юрист практики податків, транзакційного та міжнародного оподаткування юридичної компанії Arzinger пояснює, що відповідно до Конституції, президент протягом 15 днів або підписує прийнятий парламентом закон, або повертає його на повторний розгляд. Проте податковий законопроєкт №11416-д, який зокрема підвищує військовий збір з 1,5% до 5%, більше місяця залишається без будь-якого руху.

«Якщо нічого не відбувається протягом цього строку [15 днів], то закон вважається схваленим президентом і має бути підписаний та оприлюднений, – продовжує Денис Ерсой. – Однак проблема в тому, що Конституція не дає чіткої відповіді на питання, хто ж саме і коли має підписати закон у такому випадку. До того ж немає юридичної відповідальності за таку бездіяльність. Цим і користувалися нинішній та попередній президенти, які просто залишали деякі закони без руху покриватися пилом. Наскільки мені відомо, за каденції нинішнього президента таких непідписаних законів назбиралося більше 20».

Наприклад, законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні», який передбачає відмову від сезонного переведення годинників, завис на стадії підписання президентом з 21 серпня 2024 року. Отже, на зимовий час Україна перейшла 27 жовтня, а як буде далі – питання відкрите.

Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, голова об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця», додає, що ми маємо досвід непідписання президентом схвалених Верховною Радою законів взагалі – наприклад, скандального проєкту №5655, як і приклади підписання з запізненням, що жодним чином не обмежує набуття законом чинності. Нагадаємо, закон №5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності, який здійняв шквал критики, на підпис президенту направили 19 грудня 2022 року. Відтоді його статус не змінився.

Попри вимоги Конституції схвалені парламентом закони зависають на підписі у президента на невизначений час. Фото: Depositphotos

Що чекає на непідписаний закон про підвищення податків

Наразі ситуацію навколо непідписаного податкового законопроєкту №11416-д ускладнює те, що з урахуванням його новацій в Україні 19 листопада 2024 року парламентарі прийняли Держбюджет 2025.

«Мінфін однозначно не мав права формувати Держбюджет на 2025 рік за неіснуючою податковою базою, але зробив саме так. Тому під питанням не лише податки, але й сам бюджет, – коментує Оксана Продан. – Зважаючи на те, що Мінфін свідомо порушив закон, урядовці впевнені в його підписанні».

На думку Дениса Ерсоя, законопроєкт 11416-д з великою долею ймовірності буде підписано до кінця цього року, а інакше – доведеться шукати інші додаткові джерела поповнення бюджету або скорочувати видатки.

«Закон, що передбачає підвищення податків, набирає чинності із дня, наступного за днем його опублікування. Тому я думаю, що його опублікують напередодні Нового року, щоб усі зміни були запроваджені в розумні строки», – прогнозує Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.

Яким буде підвищення податків 2025

Оскільки всі опитані експерти очікують підписання і публікацію податкового законопроєкту в канун нового року, варто нагадати, які новації очікують громадян і бізнес.

«Законопроєкт 11416-д передбачає збільшення податкового тягаря в тій чи іншій мірі як для окремих індустрій (фінансового сектору, АЗС, обмінників, видобувної галузі), так і звичайних громадян та ФОП. Якщо не враховувати окремі винятки, з доходів більшості громадян, наприклад, заробітної плати, буде стягуватися 5% військового збору замість 1,5% як це було раніше. З доходів ФОП також потрібно буде сплачувати військовий збір, чого раніше не було», – уточнює Денис Ерсой.

Співрозмовник попереджає, що у 2025 році платити більше доведеться усім – прямо через підвищення податків або опосередковано через потенційну інфляцію.

Нагадаємо, після прийняття закону про підвищення податків з боку бізнесу і експертів лунали непоодинокі зауваження про протиріччя цієї ініціативи Конституції України через запровадження податків заднім числом.

«Навряд чи чинна влада буде розглядати таку ситуацію як проблему, – коментує Денис Ерсой. – Ніщо не заважало законодавцям і раніше приймати закони, які змінювали правила оподаткування незадовго до завершення року. Такий підхід порушує принцип стабільності податкового законодавства, який каже, що зміни можуть вноситися лише протягом перших шести місяців бюджетного року. Наразі усі такі зміни чинні і платники податків їх дотримуються. І у мене немає якихось підстав казати, що цього разу буде інакше».