Під Верховною Радою проходять відразу кілька різних акцій протесту. Представники «Національного корпусу» вже встигли побитися з поліцією. У хід пішли камені, палиці, зеленка та сльозогінний газ.
В акціях беруть участь кілька тисяч осіб. Переважно це противники ухвалення земельної реформи під керівництвом Національного штабу захисту рідної землі. До його складу увійшли представники Всеукраїнського об'єднання «Свобода», «Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», «Аграрної партії», «Національного корпусу», а також Федерації профспілок України, Всеукраїнської аграрної ради та інших організацій, передає «Інтерфакс-Україна».
Серед мітингувальників є також і нечисленні представники організації «АвтоЄвроСила», які традиційно вимагають дешевого розмитнення потриманих європейських авто.
Крім них, на площі Конституції є й захисники християнських цінностей, які протестують проти законопроєкту про протидію дискримінації.
Члени Федерації профспілок прийшли під парламент, щоб висловитися відразу за двома пунктами: проти приватизації держпідприємств, а також проти відкриття ринку землі.
Вулиця Грушевського перекрита від Кріпосного провулка до Садової, а Шовковична — від Інститутської до Грушевського.
Крім центру Києва, акції проходять також у дев'яти областях, де представники Всеукраїнської аграрної ради о 10.00 перекривали траси.
Контекст. Фінальна версія законопроєкту про запуск ринку землі містить сувору заборону на продаж землі іноземним громадянам, допоки українці на референдумі не вирішать інакше, стверджує радник прем'єр-міністра України з економічних питань Олексій Мушак.
Президент Володимир Зеленський ще 11 листопада заявив, що громадяни інших країн і компанії, серед засновників яких є іноземці, зможуть купувати українську землю лише після згоди на це українців за підсумками референдуму.
Кабмін вніс у Верховну Раду законопроєкт №2178 про обіг земель сільськогосподарського призначення. Документ передбачає скасування з 1 жовтня 2020 року мораторію на продаж землі. Згідно з ним, землю не зможуть купувати фізичні та юридичні особи, а також іноземні держави, які потрапляють під дію закону про санкції (зокрема йдеться про громадян Росії).
Читайте також
Чому регіони залишаються книжковими пустелями: анатомія проблеми доступу до літератури в Україні
