Менше місяця в Україні діє послуга зміни оператора мобільного зв’язку та збереження при цьому номера – так звана послуга MNP. До того, як вона з’явилася, було багато розмов про те, що можливість зберегти номер призведе до масового виходу абонентів компанії «Київстар». В інтерв’ю 
президент «Київстару» Олександр Комаров розповів, як він ставиться до таких прогнозів, а також про те, скільки компанія заробляє на інтернет-послугах і чому за деякі з них абоненти платять, навіть не підозрюючи.
— З травня цього року почала працювати система перенесення номерів (MNP). Як це позначається на вашій компанії?
— Я великих змін через введення MNP не очікую. Протягом багатьох років у абонентів було як мінімум по дві SIM-карти від різних операторів. Людина ситуативно обирала через телефони на двi карти той сервіс, яким користувалася. Сьогодні тренд телефонів на двi SIM-карти «лопається» через надання пакетних послуг, де включені дзвінки на мережі інших операторів. На українському ринку домінує передплачена форма надання послуг та низький рівень відмов від послуг оператора. Компанія комфортно себе почуває з точки зору частки ринку за абонентами і має гарну динаміку, якщо порівняти з усім ринком мобільного зв’язку. Тому не розумію, що має змінитися через те, що у абонента з’явилася послуга перенесення номера.
— Експерти вважають, що після введення MNP багато абонентів перейде до lifecell. Як ви можете це прокоментувати?
— Така думка – міф. Відразу два міфи. Перший міф – багато клієнтів перейдуть на lifecell. Такого не буде. Міграція клієнтської бази зі зміною номера вже відбувається. Частка «Київстару» за абонентами зростає. Це означає, що людей, які обрали нашу компанію, більше, ніж у будь-якого іншого оператора. Не розумію, чому раптом щось має змінитися. Другий міф — lifecell найдешевший оператор. Якщо взяти середній дохід з одного абонента, то він у них найвищий на ринку мобільного зв’язку.
— Згідно з дослідженням «Офісу ефективного управління» (BRDO), щорічно мобільні оператори продають в Україні контент-послуги на 1 млрд грн. З цієї суми 100 млн українці платять за те, що вони не замовляли. Як таке можливо?
— Складно коментувати дослідження BRDO, тому що не зрозуміло, як вони оцінили частку незамовлених послуг. Сьогодні для того, щоб підключити додаткову послугу, свою згоду потрібно підтвердити кілька разів. Просто так нав’язати послуги абоненту неможливо. В принципі ми бачимо відображення цієї політики в кількості дзвінків, які ми отримуємо від абонентів. За останні рік-півтора кількість скарг зменшилась у кiлька разiв. Ми вирішуємо цю проблему на рівні нашого call-центру.
— Але якщо є скарги, то значить, є і «токсичні послуги». Як таке відбувається?
— Є окремо взяті кейси, коли ми показуємо абоненту, що замовлення послуг було здійснено з телефону. Оператор не контролює телефон. Можливо, гаджет потрапив до дитини, яка підписалася на щось. Але у нас є підтверджені «логи» про те, що з телефону абонента була підписка на послугу. Цю проблему легко вирішити – для припинення підписки потрібно просто відправити СМС на певний номер.
— Абоненти, які користуються голосовим зв’язком, скаржаться, що ваша компанія періодично переводить їх на більш дорогий пакет послуг. Як це відбувається?
— Переключення абонента відбувається в рамках тих тарифних лінійок, які є у нас на сьогоднішній день. І це пов’язане зі збільшенням споживання послуг. Ми оновлюємо лінійки і даємо більшу кількість послуг. Це не унікальне явище для «Київстару», це не унікальне явище для України».
— У 2018 році мобільні оператори вперше заробили більше на інтернет-трафіку, ніж на телефонному. Як це вплинуло на вашу роботу?
— В Україні споживання інтернет-трафіку рік до року зросло на 138%, а доходи від надання інтернет-послуг (або дата-послуг) — на 80%. Це найбільш швидко зростаюче джерело доходів для мобільних операторів. Компанія розуміє, що поступово рухається від голосового оператора до оператора, який надає інтернет-послуги. Однак «голос» залишається важливим джерелом прибутку. У 2018 році кількість хвилин, які вимовляє один абонент, знизилсь всього на 1%. На сьогоднішній день один абонент в середньому витрачає на телефоннi розмови 580 хвилин. У 1 кварталі 2019-го більше половини операційного доходу послуг мобільного зв’язку нам приніс мобільний інтернет – майже 2,5 млрд грн. І основним драйвером зростання стала технологія LTE.
— Що робить компанія, щоб зберегти голосовий зв’язок?
— Найголовніше – це перехід на пакетні послуги. Кожен пакет включає в себе різні пропозиції: наприклад, безлімітні дзвінки всередині «Київстару», кількість хвилин для дзвінків на інші мережі, міжнародні дзвінки. Людина обирає потрібний пакет і платить за період часу – це дозволяє забути про контроль. Таким чином компанія стимулює голосові послуги зв’язку, а також значно падаючий сегмент міжнародних дзвінків, які переходять до OTT програм, месенджерiв, Viber, WhatsApp.
— Скільки заробляє мобільний оператор з одного абонента?
— На сьогоднішній день середній дохід з одного абонента – це 58 – 60 грн.
— Якщо порівняти з іншими країнами, це багато чи мало?
— Є список із понад двохсот операторів. За показником середнього доходу з одного абонента Україна – третя з кінця. За прибутковiстію з одного абонента наш ринок мобільного зв’язку – один з найбідніших.
— Як ви оцінюєте якість зв’язку стандарту 4G в Україні?
— В Україні висока якість зв’язку. Я бачу аналітику з різних країн. Саме з точки зору якості наданих послуг можу сміливо заявити: коли ми порівнюємо ключові параметри надання послуг зв’язку в Україні з іншими країнами, ми перебуваємо в дуже вдалій позиції. Звичайно, нам є куди зростати.
— Що це за рейтинг?
— Перше – це зріз всіх країн групи VEON. Друге – періодично проводяться дослідження, які порівнюють операторів різних країн за різними показниками. Наприклад, за швидкiстю, а в голосовій телефонії один з ключових показників – це кількість неуспішних викликів. Таку інформацію надає Міжнародний союз електрозв’язку.
— В Україні 4G є тільки у великих містах. Що з цим робити?
— Проблема в тому, що під LTE виділені частоти 1800 і 2600 МГц. Для покриття великих територій потрібні частоти в діапазоні 800 і 700 МГц. Це системне питання, яке треба вирішувати спільно з державою. Проблема цифрового розриву між містом і селом має два рішення: домовитися всім разом про перерозподіл спектру на адекватних засадах або шукати нові діапазони, які можуть бути надані операторам.
— «Київстар» монополіст на ринку зв’язку?
— Ні. Було розслідування, ініційоване компанією lifecell з приводу регіональних тарифів, яке тривало більше трьох років. На підставі цієї перевірки Антимонопольний комітет України прийняв рішення, що галузь є конкурентною.
— Але в Україні у нас всього три оператора.
— Так, і це не унікальне явище. Якщо взяти ринок мобільних операторів інших країн, то побачимо, що скрізь кількість операторів коливається від двох до чотирьох. Так відбувається, тому що це галузь з високим порогом входу, в яку треба інвестувати мільярди доларів.
Читайте також
