У понеділок 13 квітня Верховна Рада розглядатиме поправки до держбюджету-2020. Якщо депутати припустяться помилок, то ми всі будемо страждати ще більше.
Кабінет міністрів запропонував внести поправки ще в березні. Але депутати їх відхилили. Цього разу передбачається скорочення «Фонду протидії коронавірусу» на 30 млрд грн, а також інших витрат.
А чи треба скорочувати видатки? Може, навпаки, збільшити їх? Про це йдеться у дискусії з одними з найкращих знавців економіки та фінансів в Україні – Іваном Компаном, викладачем Единбурзької бізнес-школи, та Володимиром Дубровським, старшим економістом Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна. Дискусію показали у програмі «Перша шпальта» на каналі «UA: Перший».
АЮ: Наскільки я розумію, головне завдання полягає у тому, щоб щось скоротити, а щось – додати. На ваш погляд, чи правильно депутати це роблять?
ВД: У нас точно не буде дефіциту 2%, як це планувалось. І я дуже побоююсь, що це не останній перегляд цього року. Але в який саме спосіб це робити – тут є проблеми.
ІК: Я вважаю, що ніхто у світі не знає напевно, наскільки глибокою буде криза та падіння. І ми бачимо, що прогнози великих інвестиційних банків, королів Уолл-стріт, різняться не на один-два, а на 5, 7, 10 відсотків. Зараз люди щось прогнозують, щось передбачають, а реальність виявляється набагато гіршою. Наприклад, минулого тижня прогнозували, що у США буде 5,6 мільйонів нових заявок з безробіття. Після підрахунку вийшло 6,6%, ще й кажуть, що це ще далеко не всі.
АЮ: Я читаю Financial Times, і там пишуть, що уряди зараз, попри те, що вони дуже сильно закредитовані, мають збільшити свій борг, щоб пом’якшити економічний удар.
ІК: Розвинуті країни зараз друкують гроші, вони зменшили відсоткові ставки.
Вже є близько 80 звернень від 80 країн. Вони просять десь $2,5 трлн. Тому я вважаю, що для країн, що розвиваються, до яких належить і Україна, порятунком буде не шалений друк грошей, а виконання умов МВФ і отримання фінансування фонду.Коли ми говоримо про Україну, то ми – країна, що розвивається. Усі країни, що розвиваються, зараз наввипередки звертаються до МВФ. Вже є близько 80 звернень від 80 країн. Вони просять десь $2,5 трлн. Тому я вважаю, що для країн, що розвиваються, до яких належить і Україна, порятунком буде не шалений друк грошей, а виконання умов МВФ і отримання фінансування фонду.
АЮ: Як ви вважаєте, зібрати гроші, а потім підтримати бізнес, підтримати людей (наприклад, людям похилого віку, кому 80 років і більше, видати по 500 гривень, щоб їм легше жилося), – це хороша стратегія?
ВД: Ні, я вважаю, що це невдала ідея. Бо ті люди, яким вони дають ці 500 гривень, просто витратять їх на харчі. Вони не купуватимуть собі маски, не замовлятимуть доставку додому. І це не найкраще витрачання грошей у цій ситуації. Їм треба було б на ці гроші організувати адресну доставку. Люди купуватимуть продукти у тих самих магазинах, куди заходитимуть і хворі на COVID-19.
АЮ: Але ж Трамп дає по тисячі. Чому Зеленський не може дати по 500 гривень?
ІК: У США справді роздають людям, здається, $1,2 тис., з наміром підняти це до $2 тис. Це адресна допомога тим, у кого немає грошей. У Європі це робиться через зменшення фіскального навантаження. Але всюди якимось чином держава намагається допомагати своєму народу. Але для того, щоб допомагати, одних намірів мало. Треба мати ще й ресурс.
АЮ: А у нас допомагають бізнесу?
ВД: Трошки допомагають. Деяке зменшення, деяке послаблення... І це добре.
Є канікули сплати ЄСВ. Це десь тисяча гривень на місяць. ФОПи, які постраждали від карантину, можуть звернутись по допомогу з безробіття. Але цього всього дуже мало.
І держава мала б їм допомогти, щоб вони не впали, бо цей бізнес буде дуже важко відроджувати. Натомість держава продовжує виплачувати субсидії тим, хто успішно веде бізнес, хто взагалі не мав би їх отримувати.Тому що насправді відбувається страшна річ. Малі та дуже малі підприємства, які були ефективними, які зовсім не мали б постраждати від економічної кризи, зараз майже вбиті карантином. І держава мала б їм допомогти, щоб вони не впали, бо цей бізнес буде дуже важко відроджувати. Натомість держава продовжує виплачувати субсидії тим, хто успішно веде бізнес, хто взагалі не мав би їх отримувати. Наприклад, на тваринництво, птахівництво.
ІК: Лобізм існує в усьому світі, всюди великі корпорації лобіюють свій бізнес, наприклад, у США. Ми ж бачимо, що відбувається на ринку нафти. Ціна падала нижче за $20 за барель – це фактично вбиває індустрію сланцевої нафти.
І Трамп лобіює інтереси своєї великої індустрії, захищає нафтовиків. Хоча нафта – це теж великий бізнес. І не можна сказати, що нафтові компанії якісь бідні та нещасні, що їм треба допомогти.
АЮ: Я правильно вас зрозумів, що розвинуті економіки для того, щоб вижити, можуть друкувати гроші або робити субсидії для бізнесу, а в України єдиний шлях – отримати гроші від МВФ?
ВД: Для нас єдиний спосіб – це запозичувати гроші. Якщо ми друкуватимемо гроші, то вони підуть на валютний ринок, обвалять гривню. Якби ці методи спрацьовували у нашій економіці, то, наприклад, у 1993 році ми мали б не гіперінфляцію з шаленим спадом, а шалений підйом.
IK: Гроші нам, крім МВФ, ніхто не дасть. Точніше, дасть МВФ і ті, хто дає завжди разом з ним, – це ЄС, це Світовий банк, це мультинаціональні організації, які створені для того, щоб допомагати втримувати світову економіку у такі періоди шоку.
Для нас єдиний спосіб – це запозичувати гроші. Якщо ми друкуватимемо гроші, то вони підуть на валютний ринок, обвалять гривню. Якби ці методи спрацьовували у нашій економіці, то, наприклад, у 1993 році ми мали б не гіперінфляцію з шаленим спадом, а шалений підйом.АЮ: Знаєте, що кажуть зазвичай? Візьмемо ми $8 млрд, потім їх розкрадуть, роздадуть комусь, народ нічого не отримує, а ми потім мусимо через бюджет віддавати. Навіщо ж їх взагалі брати?
ІК: Кредити МВФ, які нам давали раніше, і те, чого ми чекаємо зараз, – це щонайменше допоможе зберегти стабільність української фінансової системи. Це означає, що коли ви йтимете вулицею та подивитесь на обмінні курси, то не побачите 100 гривень за долар. І банки функціонуватимуть, і ви заберете свій депозит, і фінансова система й далі функціонуватиме.
ВД: І не тільки. МВФ зазвичай не дає гроші на фінансування дефіциту бюджету. Але цього разу саме ті програми допомоги країнам, які постраждали від пандемії, спрямовані якраз на фінансування дефіциту бюджету.
АЮ: Коли розмовляєш з людьми, то зустрічаєш дві думки. Перша – МВФ хоче дати нам гроші, щоб ми виконали кілька умов: ввели ринок землі (і вони навіть привітали це), щоб у нас був новий бюджет, щоб ухвалили «антиколомойський» закон і ще щось. А інші люди (зокрема, близькі до уряду) говорять: «Слухайте, зараз вірус, пандемія, нікуди вони не дінуться. Вони ж не хочуть, щоб Україна загнулась? Вони й так дадуть». Хто, на ваш погляд, ближчий до правди?
ІК: Мені здається, що у другій позиції правди мало.
Читайте також
