Політик, котрий не користується соцмережами, але всі ми його чудово знаємо, депутат майже усіх скликань, а нині заступник голови партії «Батьківщина», народний депутат Сергій Соболєв розповів в інтерв’ю 
, чи чекати на віялові відключення, що буде з Верховною Радою, чим «тисяча» Юлі відрізняється від «тисячі» Зеленського.
Про податки, державну політику та ФОПи
Під стіни Верховної Ради вкотре приходили протестувати ФОПи, як вважаєте, чи будуть дослухатися до їхніх вимог?
- На мій погляд, кожні президентські вибори завершуються трагедією для малого бізнесу. Реально останніми роками, крім Кучми та Януковича, всі інші президенти, зокрема із нинішнім президентом Зеленським, приходили до влади завдяки шаленій підтримці малого й дрібного бізнесу. Щойно президенти приходять до влади, перестають бути кандидатами, всі обіцянки, які вони давали цим людям, вони забувають наступного ж дня. І єдиний спосіб, де вони намагаються шукати доходи бюджету — це якраз серед малого і дрібного бізнесу. І в цьому полягає ключова трагедія цих людей.
Від початку існування України як держави у нас була спеціальна процедура оподаткування людей, зайнятих у дрібному бізнесі. Вони сплачували тільки податок із фізичних осіб-підприємців та ніколи не були на єдиній системі оподаткування, не сплачували ПДВ. За ці десятиліття він міг видозмінюватися, але це податок, який стосувався дрібного бізнесу.
Нардеп на фоні протестів в останній робочий день Ради (фото: The Page)
Щойно чергові президенти приходили до влади, вони одразу давали доручення уряду вдарити по цій категоріях людей. Перевести їх на загальну систему оподаткування, відібрати у них останнє, збільшити податки. І саме тому обурених людей під Верховною Радою ми спостерігаємо майже щороку. Перед ухваленням бюджету або перед ухваленням чергових законів ти маєш добити фізичних осіб-підприємців. Наприклад, законопроєктом 5600.
Якщо ви вже про нього згадали, то як вважаєте, по кому закон 5600 вдарить найбільше?
- Я вважаю, що найбільше він вдарить саме по дрібному й малому бізнесу. Точково він вдарить по такому самому бізнесу на селі. Згідно із законом спеціальна система оподаткування або взагалі відсутність податків для тих, хто мав 50 соток і два гектари, тепер фактично скасована. Власники такої кількості землі переводяться на таку систему оподаткування, нібито це є аграрне виробництво. Друге – це вдарить по тих, хто торгує на ринках. Хоча, якщо розібратися, то те, заради чого це нібито ухвалюється черговий раз, зокрема 5600, заради того, щоб поламати схеми, коли схемою ФОПу користувалися великі компанії, які дробилися на сотні малих і в такий спосіб уникали оподаткування. Але скільки б законів не ухвалювали для того, щоб унеможливити це, але ці великі компанії завжди домовляються і з податковою, і з іншими службами держави, силовиками. А дрібний бізнес не може домовитися. Якраз цих людей зачищають і знищують.
А щодо Дія.City, нещодавно запустили цей проєкт. Так влада збирається дістатися до айтівців?
- Завдяки айтівцям Україна стала відомою не лише через космічні технології чи будь-які інші. Наші програмісти вважаються, на рівні з індійськими програмістами, одними з найкращих у світі. І як тільки ці люди почали підійматися самі, підіймати свої фірми, унікальна держава вирішила, що у них зайві гроші. І тому почали шукати, в який спосіб їх можна обідрати. І були знайдені різні системи, зокрема і Дія.City. З одного боку, нам розказують про полегшення режиму оподаткування айтівців, а з іншого боку, вводять спеціальну систему, яка фактично робить оподаткування IT галузі загальною системою, нібито це є фабрика або завод. Тому без сумніву вони постраждають від цих нововведень.
Про зовнішню політику та становище України на міжнародній арені
Соболєв розповів про газові інтереси Європи (фото: УНІАН)
Як ви думаєте, які настрої в Європарламенті щодо ситуації в Україні? Чи можуть там піти за своїми газовими інтересами та покинути нас напризволяще?
- Я б розділив тут Європарламент як інституцію. Не просто Європарламент, а більшість, яка існує в Європарламенті, бо вона визначає політику Європарламенту. І урядовці, які безпосередньо представляють країни Європейського Союзу. Загальні настрої в Європарламенті вже не перше десятиліття є унікальними щодо підтримки України. Подивіться заяви представників найбільших фракцій, які дуже жорстко висловлюються щодо останніх подій на сході та на півночі України. Їхні заяви, які стосуються, наприклад, несертифікації «Північного потоку — 2» і незапуску «Північного потоку — 2». Як на мене, у цьому питанні все дуже і дуже добре.
Те, що стосується урядовців. На жаль, політика потурання агресору, яка дуже нагадує ту саму політику, яку проводили більшість європейських урядів щодо фашистського диктатора Гітлера і Муссоліні, дуже нагадує сьогоднішні часи. Чим відрізняється Путін від Гітлера або від Муссоліні? Ті самі методи, та сама анексія Криму. Чим це відрізняється від аншлюсу Австрії? Фактично російськомовне, а там німецькомовне населення. Це те, чим скористався Гітлер у 38-му році. Чим це відрізняється, наприклад, від політики подальшої окупації території? Мені здається, що тут якраз ця політика потурання і призвела до того, що ми зараз маємо.
Я вважаю абсолютно провальною зовнішню політику пані Меркель, яка фактично поставила інтереси великих німецьких корпорацій вище, ніж інтереси держави Німеччина. У її наступника ситуація набагато складніша, бо тепер він має у складі коаліції інші політичні сили.
Загалом я розділив би Європарламент і лідерів європейських держав, і лідерку Німеччини, яка, на жаль, довела до тієї ситуації, яка зараз є, і з окупацією частини території Грузії, і невтручанням в окупацію частини території Молдови, і остання окупація, яка відбулася з Кримом, частиною Луганської та Донецької областей.
Чи поборе Зеленський олігархів
Як ви вважаєте, Зеленський справді вирішив боротися з олігархами?
- Якби він справді вирішив боротися з олігархами, ми б мали потужний такий орган, як Антимонопольний комітет. Це орган, де сидить його кума чи близька йому людина. І цей орган абсолютно спокійно потурає як природним, так і приватним монополіям. Якби це було дійсно бажання боротися з олігархами, він би олігархів не допускав на гарматний постріл до Адміністрації президента та його помічників, він особисто ніколи б з ними не зустрічався.
Якби він почав боротьбу з олігархами, не було б похвальби на олігархічних каналах. У нас, як у Путіна, є придворні олігархи і є погані олігархи. Приблизно тим самим шляхом йде зараз Зеленський. У нього є придворний олігарх, і не один, а є погані олігархи, які його критикують. Тому це ніяка не боротьба з олігархатом. Це насамперед зачистка медіапростору. Як тепер вже зрозуміло, президент має один лояльний олігархічний канал і два так званих державних канали, під які зараз виділено майже 1,3 мільярда гривень додаткового фінансування. Свого часу Верховна Рада фактично припинила історію з державним каналом УТ-1, а в новому бюджеті прописано фінансування чергових двох державних каналів.
Енергетика, холодна зима та тарифи
Ваші колеги кажуть про енергетичну кризу в Україні. Як ви думаєте, будуть цієї зими віялові відключення?
- Про це кажуть всі споживачі та виробники. Це як в тому анекдоті: заведи слона у квартиру, а потім виведи, і всі радіють, що стільки місця. Приблизно та сама історія з ціною на газ. Нам розповідали, що ціна на газ не буде підійматися. Зеленський взагалі розказував, що він знизить тарифи на газ. Після цього ми отримали замість 4,5 фактично 8, плюс транспортування 2 гривні в середньому. 10 гривень за куб газу замість 4,5, які ми мали.
Соболєв на трибуні Верховної Ради (фото: УНІАН)
Така сама історія з електроенергетики. На мій погляд, це абсолютна бездарність керівництва галузі, президента і прем’єра, коли «Енергоатом» у нас збитковий, виробляючи понад 50% електроенергії, найдешевшої електроенергії, яку у них відбирають, а потім нам перепродають і промисловості в рази більше. Фактично доведення до колапсу ситуації з тепловою енергетикою, коли приватні компанії можуть завозити вугілля, а державна компанія «Центренерго» і частки в державних компаніях інших фактично не можуть цього робити.
Окрема історія – те, що ми маємо в сховищах газу. Замість 26 мільярдів на цей же час минулого року у нас всього 16, а вже на сьогодні залишилося 9,8 мільярда кубів. І далі за якою ціною закуповуватиметься газ, одному Богу відомо. Ми не розуміємо, якою буде погода, і як від цього буде грати такий монополіст, як ПАТ «Газпром».
Якщо врахувати те, що зараз у сховищах мало газу, якщо в січні — лютому дуже сильно стане холодно, що тоді буде в країні?
- Ми змушені будемо закуповувати газ за будь-якою ціною. Це означає, що бюджет країни, тобто кожне домогосподарство втратить, якщо брати в обсязі всієї держави, мільярди доларів. Якби цей газ був закуплений, коли близько двох мільярдів доларів було на рахунках НАК «Нафтогаз», про що стверджує попереднє керівництво НАК «Нафтогаз».
І ці гроші не пустили на якісь інші проєкти, а закупили газ тоді, коли газ коштував максимум 200 доларів за тисячу кубічних метрів, а не так, як зараз, коли ціна дійшла до двох, потім впала до 750, знову піднялася. Фактично ми були б не просто з газом, а ми могли б газовий баланс підтримувати для всієї Європи.
Я думаю, що у нас буде достатньо важка зима. Без сумніву, без газу ми не залишимося. Але за якою ціною цей газ буде закуплено, як це відібʼється на промисловості, на кожній родині, на кожному домогосподарстві, можна собі тільки уявити.
Тобто якщо більш-менш буде непогана зима, головна проблема буде в тому, що буде пізніше?
- Я думаю, що наслідки будуть одразу. Навіть закуповувати газ по 700 доларів, за якою вартістю тоді буде хліб? Яка буде вартість газу, не дивлячись на всі обіцянки, що ми гарантуємо стабільність ціни? Чим ви будете перекривати ту саму мінімальну, яка зараз є ціна 700 доларів за тисячу кубічних метрів? На мій погляд, це буде вже зараз відчуватися. Держава буде просто влазити в чергові боргові зобов'язання, які буде віддавати населення через інфляцію, зростання цін на харчові продукти, на послуги і на все інше.
Про роботу парламенту та факапи команди Зеленського
Соболєв розповів про роботу Стефанчука (фото: УНІАН)
Стефанчук вже два місяці спікер Верховної Ради. Як ви вважаєте, він кращий за Разумкова?
- Для кого? Для держави? Ті закони, які ухвалюються, чим це відрізняється від тих самих законів про гральний бізнес? Чим це відрізняється від тих самих законів про продаж землі? Тепер ми отримали при Стефанчукові 5600, який знищує малий бізнес у селі та місті. Мені здається, це політика, яку проводить президент Зеленський, його уряд. А парламент – це вже як додаток до цієї політики.
На жаль, якщо принаймні Разумков хоча б мав стрижень якийсь і не голосував, наприклад, за такі рішення. Він не міг їх не ставити на голосування, але сам особисто не голосував. То Стефанчук абсолютно спокійно голосує за такі рішення.
На мій погляд, це залежить від загальної стратегії економічної, соціальної, яку обрав президент Зеленський. Прем’єр у нас Зеленський, міністр будь-який – це Зеленський, спікер у нас Зеленський. Тому в цьому плані якісь сподівання, які у когось, можливо, були, що раптом щось зміниться на краще, вони марні.
Тому я вважаю, поки не зміниться загальний курс економічний, стратегія економічної, соціальної політики, стимулювання бізнесу, малого бізнесу, ключових галузей через податкове стимулювання, митне, акцизне стимулювання, нічого не зміниться.
Деякі депутати від опозиції скаржаться, що більшість їхніх поправок відкидаються «слугами народу». У них є таке відчуття, що вони просто нічого не можуть вдіяти.
- Це правда. Вже поправки, які приводять до наслідків неврахування таких поправок опозиції, коли люди виходять на вулицю або коли зупиняються цілі галузі економіки, то тоді рівно за 2 — 3 тижні, максимум за місяць ці правки вже з'являються як проєкти законів на зміну ухваленим законам, тільки тепер вже від більшості, і тоді за них голосують.
Коли ситуація вже безвихідна, тоді вони це подають як свої законопроєкти і далі за це голосує весь зал. А коли ми про це кричимо під час ухвалення законопроєкту, що ви робите дурниці, зупиніться, вони не чують і не бачать.
Це як гасла Гітлера, «народ довірив і ми можемо робити все, що заманеться». Зараз приблизно проводиться така сама політика. Тільки без концтаборів, без знищення опозиції, без розстрілів і всього іншого. Але люди вмирають від безглуздої політики економічної. Ви подивіться, що зі смертністю від ковіду — ми перші в усьому світі.
Чи претендує Тимошенко на президентське крісло
Як ви вважаєте, Юлія Тимошенко побореться за крісло глави держави на наступних президентських виборах?
- Всі чудово розуміють, що настрої політичні, які існують у громадян України, настільки швидкозмінні, що нам треба дуже чітко бачити перспективи того, куди все це рухається. Але я вважаю, що і фракція, і партія «Батьківщина», і особисто Тимошенко обрали, на мій погляд, абсолютно правильну лінію поведінки. Ми не хочемо нікому підігравати, ми не хочемо ні з ким загравати. Ми кажемо: от наша стратегія, це приведе до таких-то речей щодо реального зниження тарифів, до зменшення податкового навантаження, до закриття офшорів, до абсолютної зміни пріоритетів в освітянській галузі, в соціальній політиці, в допомозі мамі при народженні дитини.
Юлія Тимошенко та Сергій Соболєв у парламенті (фото: УНІАН)
Ми з цим ідемо й далі на вибори. Мені здається, що тут ключове, щоб громадяни вчилися на своїх помилках, якщо не можуть вчитися на помилках інших. І ми для цього даємо всі підстави, розкриваючи всі наші програмові ключові моменти вже зараз, а не під час виборів.
Найбільше обіцяють і брешуть під час виборчих перегонів і на риболовлі. Ми цього не робимо, а завчасно починаємо викладати свою програму. Щоб люди могли оцінити, що ця влада пропонує і що пропонує «Батьківщина».
Але вона піде?
- Я сподіваюся, так.
«Юліна» і «Вовина» тисячі
Як думаєте, чим тисяча, яка була під час прем’єрства Тимошенко, відрізняється від тисячі Зеленського?
- Це абсолютно інше походження грошей. Тисяча, яка виплачувалася при Юлії Тимошенко, – це був борг держави за вкладами «Ощадбанку», коли люди втратили приблизно 120 мільярдів у тих цінах, які повірили державі СРСР і тримали свої кошти в банківській установі СРСР «Ощадбанк». Людей надурили за СРСР, далі почали дурити після СРСР. Навіть якщо і виплачували, то якісь смішні суми.
Крім того, тисяча тоді і зараз — це дуже різні кошти. Щонайменше відрізняються вчетверо, якщо орієнтуватися на курс гривні. Це був обов'язок держави, для того, щоб знову відновити довіру до банківської системи, щоб люди гроші ховали не під ковдрою, а несли в банки. І коли люди почали отримувати і зрозуміли, що держава почала виплачувати… Такими темпами ми могли буквально за 5 років віддати повністю всі борги, які були.
Мені здається, навіть порівнювати ці речі неможливо. Тут же кожен крок – це або брехня, або невігластво. Спочатку казали про три мільярди, які виділяли. Коли порахували, цих трьох мільярдів вистачить лише на 3 мільйони щеплень. Потім сказали 8 мільярдів, це 8 мільйонів щеплень. А що робити іншим?
Тому, на мій погляд, сама собою ця політика, коли ще розказують, що сюди ви можете витратити, а сюди ні. Ви не можете купити хліба на ці гроші, оплатити борги за комуналку, але ви можете сходити на «95 квартал». Це вже сміх крізь сльози. З чим піде людина, яка останнє використовує для того, щоб виживати, пішовши посміятися на «95 квартал». Це дуже жорсткий гумор.
Як ви думаєте, що найважливіше станеться в наступному політичному сезоні?
- У мене відчуття, що дострокові парламентські вибори. Я думаю, цей парламент не доживе і не виживе. Бо з такою політикою під Радою будуть не тисячі, а десятки тисяч людей і це все погано закінчиться. Тим більше, враховуючи ситуацію зі страшною енергетичною кризою. І тому я думаю, що комусь треба буде за все це відповідати. Зеленський не захоче, уряд його влаштовує. Тому я думаю, знайдуть цапа-відбувайла у вигляді парламенту.
Незвичайні відносини із соцмережами
Чому ви не ведете свої соціальні мережі?
- Бо тоді треба відмовитися від частини часу, який я проводжу з родиною, з дітьми. Треба відмовитися від того, що для мене наразі є пріоритетом.
Соболєв розповів, чому не веде Facebook (фото: УНІАН)
Я дуже люблю читати. Я дуже люблю максимально знаходити інформацію і в інтернеті, і в інших видах інформаційних потоків. А ведення соцмереж зобов'язує. Якщо ти вже зайшов у соціальні мережі, ти не можеш не відповісти.
Тому я обрав для себе абсолютно інший шлях. Я достатньо часто буваю на телебаченні, часто даю інтерв'ю. Я бачу, які ключові питання хвилюють громадян, і я намагаюся давати на них відповіді... Я вважаю, цього є достатньо. Інакше — треба бути рабом соціальних мереж. Я не хочу бути рабом.
