Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

«Ми починали як три програмісти». Засновник української високотехнологічної компанії IMESC про те, як підкорити Європу

Максим Кетько, засновник компанії IMESC. Фото: пресслужба IMESC

Максим Кетько, засновник компанії IMESC. Фото: пресслужба IMESC

IMESC — рідкісний приклад того, як українська компанія виробляє складні сучасні медичні продукти для країн Європи. Про те, що дало змогу трійці українських програмістів побудувати бізнес, стати лідерами України в галузі медичної техніки для функціональної діагностики та вийти на європейський ринок, The Page розповів засновник компанії Максим Кетько.

Бізнес, який випускає інноваційні продукти на одному з найконсервативніших ринків — медичному, Максиму вдалося побудувати за 20 років. Цей кейс спростовує поширену тезу про те, що в Україні не можна реалізувати технологічні проєкти, не бувши частиною міжнародної корпорації або бренду. Про те, як компанії вдалося зайняти свою нішу та як розвиватиметься ринок медичного обладнання — у нашому інтерв'ю.

- Розкажіть про вашу компанію? Яка її історія?

- Нашій компанії вже 20 років. Починали як маленька команда інженерів-айтівців у 2001 році. Тоді була чергова хвиля трудової IT-міграції. У мене й досі лежить контракт, який я залишив на пам'ять, — мені пропонували працювати в Німеччині. Але на той час у нас уже були цікаві напрацювання й контакти за кордоном. І ми вирішили, що зробимо кращий у світі софт для холтерівського моніторування (метод функціональної діагностики серця — The Page). Тому я залишився в Україні і створив IMESC.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

До 2006 року нам вдалося побудувати партнерські відносини й укласти стратегічну угоду з німецькою компанією, зробивши перший крок до європейського ринку. Ми сертифікували й почали продавати свою систему до ЄС, отримуючи хороші відгуки. У 2008 році зареєстрували її і в Україні. На цьому не зупинилися — зробили ще кілька власних продуктів і стали дистриб'ютором низки іноземних компаній, завдяки чому представляємо інноваційні продукти в галузі функціональної діагностики та респіраторної підтримки. Одна з таких компаній — це Philips Respironics, яка виробляє апарати штучної вентиляції легенів, кисневі концентратори, апарати для лікування апное й багато іншого.

Ми залишаємося невеликою згуртованою командою, хоча в компанії є відділ розробки, продажів, техпідтримки й навіть медичний центр, у якому наші розроблення щодня використовуються для діагностики «реальних» пацієнтів. Медичний центр надає нам безперервний зворотний зв'язок, і ми постійно вдосконалюємо свої продукти. Важлива частина нашої роботи — це співпраця з провідними медичними установами: НІСCХ ім. М. М. Амосова, Інститутом кардіології ім. М. Д. Стражеско, Інститутом серця, кафедрою функціональної діагностики Академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, яку очолює головний функціональний діагност МОЗ України О. Й. Жарінов. IMESC — регулярний учасник науково-практичних конференцій, які проводяться на базі цієї кафедри.

Підписуйтесь на нас в Google News!
QuoteУ 1950-x основним способом діагностики аритмії серця була коротка кардіограма тривалістю до 10 сек. Біофізик Норман Холтер порівнював якість подібної діагностики з точністю аналізу геологічного складу гори за одним камінчиком. Він стверджував, що необхідно записувати кардіограму людини безперервно протягом декількох діб. Однак створення мобільного ЕКГ-реєстратора для 1960-х було нетривіальним завданням. Перший прилад важив разючі 38 кг! Збереглися фотографії, що зображують обвішаних проводами людей із величезними ранцями за плечима. Зараз, через пів століття, реєстратор важить не більш як 50 г.

- Які саме продукти ви представляєте на українському ринку?

- Наш основний продукт — холтерівська система ECGpro, що призначена для тривалого амбулаторного моніторування ЕКГ. Цей метод був запропонований у 1961 році біофізиком Норманом Холтером. У 1950-x основним способом діагностики аритмії серця була коротка кардіограма тривалістю до 10 сек. Холтер порівнював якість подібної діагностики з точністю аналізу геологічного складу гори за одним камінчиком. Він стверджував, що необхідно записувати кардіограму людини безперервно протягом декількох діб. Однак створення мобільного ЕКГ-реєстратора для 1960-х було нетривіальним завданням. Перший прилад важив разючі 38 кг! Збереглися фотографії, що зображують обвішаних проводами людей із величезними ранцями за плечима. Зараз, через пів століття, реєстратор важить не більш як 50 г.

Іншою великою проблемою був аналіз записаної кардіограми. За добу людське серце в середньому скорочується приблизно сто тисяч разів. Епізод, який вказує на загрозу здоров'ю пацієнта, може тривати лише пару секунд, тому проаналізувати необхідно кожне скорочення. Вручну зробити це практично неможливо, адже якщо роздрукувати холтерівську кардіограму на традиційній міліметрівці, її довжина перевищить 6 км. Виникла необхідність у розробленні алгоритмів автоматичного аналізу ЕКГ. Зараз це невіддільна й найважливіша частина будь-якої холтерівської системи. Вважаю, що система ECGpro — наш найбільший успіх. Спільно з німецькими партнерами нам вдалося створити цілий комплекс, представлений у десятках країн світу, включно з ЄС і Україною.

Метод тривалого амбулаторного моніторування можна застосовувати й до артеріального тиску — це так званий ДМАТ (добовий моніторинг артеріального тиску). Пацієнт тривалий час носить на собі невеличкий прилад, який періодично вимірює тиск. Такий підхід дає змогу значно збільшити точність діагностики гіпертензії й правильно підібрати медикаментозну терапію. Для аналізу та опрацювання даних ДМАТ ми розробили систему ABPpro. Її інтерфейс простий, інтуїтивно зрозумілий і дає змогу отримати результат буквально в кілька кліків, що вигідно відрізняє її від систем конкурентів. Це порівняно молодий, але успішний продукт.

Один з останніх реалізованих проєктів — сервіс Kind Heart Cloud. Це хмарне рішення, що спрощує проведення холтерівського моніторування. KHC позбавляє необхідності мати повноцінну холтерівську систему і грамотного фахівця, здатного розшифрувати ЕКГ. Користувач мусить мати лише вихід в інтернет і невеликий кардіореєстратор. Зараз сервіс підтримує кілька моделей реєстраторів, але вже скоро зможе аналізувати ЕКГ, записані за допомогою широкого кола wearable-пристроїв, як-от, наприклад, Apple Watch.

Сьогодні звідусіль лунають реляції про чергові успіхи штучного інтелекту. ШІ перемагає людей у шахах, пророкує структуру білка, допомагає керувати автомобілем. Однак і досі немає «класичного» алгоритму аналізу ЕКГ, що дозволяє обійтися без участі фахівця. Потенціал використання ШІ для розв'язання цієї проблеми дуже високий. Але штучний інтелект — річ досить елітарна, адже для отримання прогнозів високої точності вам потрібна величезна навчальна вибірка. За 20 років ми накопичили солідну базу ЕКГ-записів, і я розраховую, що вона допоможе нам найближчим часом випустити повністю автоматизовану холтерівську систему. Прототип такої системи, що використовує ШІ, уже розроблений і вбудований у Kind Heart Cloud. Він проводить аналіз і опрацювання кардіограм автоматично, втручання фахівців необхідно лише для верифікації результатів. Найближчим часом ми плануємо довести точність аналізу до рівня, коли участь людини взагалі не потребуватиметься.

QuoteПроблемою був аналіз записаної кардіограми. За добу людське серце в середньому скорочується приблизно сто тисяч разів. Епізод, який вказує на загрозу здоров'ю пацієнта, може тривати лише пару секунд, тому проаналізувати необхідно кожне скорочення. Вручну зробити це практично неможливо, адже якщо роздрукувати холтерівську кардіограму на традиційній міліметрівці, її довжина перевищить 6 км. Один з останніх реалізованих проєктів — сервіс Kind Heart Cloud. Це хмарне рішення, що спрощує проведення холтерівського моніторування. KHC позбавляє необхідності мати повноцінну холтерівську систему і грамотного фахівця, здатного розшифрувати ЕКГ. Користувач мусить мати лише вихід в інтернет і невеликий кардіореєстратор.

- Де ви навчалися?

- Я закінчив механічний факультет УДУХТ, а потім аспірантуру на кафедрі медичної радіофізики в КНУ ім. Т. Шевченка, після чого вирішив пов'язати своє життя з медичною біофізикою. Крім офіційного навчання, я займався програмуванням. У 80-х це почалося як дитяче захоплення, а в 90-х стало професією.

- Скільки людей у вас зараз працює?

- Нас уже 17. Ми розширюємося. Але для мене орієнтиром завжди були невеликі компанії, що створюють масштабні продукти. Наприклад, в Instagram, коли його купив Facebook, було 13 співробітників. І таких прикладів багато. У нас нова постіндустріальна економіка. Пройшли ті часи, коли тобі потрібно було мати 40 тисяч працівників, щоб робити щось по-справжньому цінне.

- Яку частку ви займаєте на ринку України?

- Якщо дивитися за публічними закупівлями, то ми на першому місці, але ми не монополісти й не домінуємо на ринку. Доводиться змагатися як з українськими, так і з іноземними розробками. Ще з 90-х років на ринку є китайські, угорські системи. Конкуренція дуже висока. Мені це подобається, адже конкуренція — це рушійна сила розвитку суспільства.

- На кого на європейському ринку ви хотіли б рівнятися?

- Один із лідерів, що викликають у мене велику повагу, — це швейцарська компанія Schiller. Ми конкуруємо з ними на наших основних європейських ринках. Упевнений, що ми не гірші за них. У будь-якому разі наявність такого суперника тільки сильніше нас мотивує. Щоб виграти конкуренцію, нам потрібна повністю автоматична система, яку, як я вже говорив, ми збираємося викотити в найближчому майбутньому. Зараз холтерівська система — це софт із великою кількістю налаштувань і інструментів, що дають змогу проводити складне редагування ЕКГ. Її можна порівняти з навороченим текстовим або аудіоредактором. Але лікарю потрібна не велика кількість інструментів, а результат, і весь цей складний софт є необхідним лише для гарантії його правдивості. Коли ми повністю автоматизуємо аналіз і виключимо участь фахівця, це стане проривом.

QuoteВ Instagram, коли його купив Facebook, було 13 співробітників. І таких прикладів багато. У нас нова постіндустріальна економіка. Пройшли ті часи, коли тобі потрібно було мати 40 тисяч працівників, щоб робити щось по-справжньому цінне.

- Як ви оцінюєте ситуацію в Україні із серцево-судинними захворюваннями?

- Потрібно розуміти, що серцево-судинні захворювання — причина смерті №1 у всьому світі. В Україні ситуація, на жаль, традиційно гірше, ніж у розвинених країнах. Серцево-судинні захворювання є причиною 67% усіх смертей у країні, водночас для США, Франції та Японії цей показник дорівнює приблизно 30%. Щорічно від цих хвороб в Україні помирають понад 400 тисяч осіб, причому 70 тисяч — унаслідок раптового зупинення серця на догоспітальному етапі, із них майже половина — це наші співгромадяни працездатного віку. Такі цифри тримаються вже багато років, і позитивної динаміки немає. На те є кілька причин, включно із соціальними.

Якщо говорити про медичні чинники, то це й пізня або неточна діагностика, і недостатня оснащеність клінік сучасною медичною технікою, і дефіцит висококласних фахівців. Останнє спричинено трудовою міграцією та низькою якістю медичної освіти. В Україні робили спробу поліпшити якість медичної освіти, реформували систему іспитів. Це правильний крок. Для будь-якої галузі можливість скласти іспит за гроші є неприйнятною. Але якщо людина йде в медицину, де від її помилки залежить життя пацієнта, то це є вдвічі неприйнятним. Тому потрібно підвищувати і якість навчання, і якість післядипломної освіти.

- Як ви оцінюєте ситуацію з COVID-19? Чи готова Україна до нової хвилі?

- Я бачу, що робляться певні кроки, було закуплено досить велику кількість кисневих концентраторів. Влада рапортує, що ліжок із киснем достатньо. Але портативні концентратори, на які було направлено переважну більшість бюджетних коштів, — просте, але не найкраще рішення для лікарні. Правильне рішення, яке застосовується в усьому світі, — це централізовані кисневі станції. Найчастіше портативний концентратор призначений для потоку від 5 до 10 л/хв, а людині у важкому стані такої кількості кисню може забракнути. А якщо кисень у вас у лікарні централізований, ви можете регулювати його подачу кожному пацієнту в досить широкому діапазоні. Мені здається, що кошти потрібно було направити саме сюди.

Другий момент. Візьмемо, наприклад, благодійний фонд «Свої», з яким ми співпрацюємо. Ці люди рятують багатьох пацієнтів, яких виписують із серйозними проблемами органів дихання. Їм би дуже знадобилися ці портативні концентратори, призначені для індивідуального використання. Наскільки я чув, у попереднього міністра була ініціатива сформувати фонд кисневих концентраторів, які сімейні лікарі могли б роздавати постковідним хворим, які потребують кисневої підтримки. Але це й досі не реалізовано.

Третя проблема — це низькі темпи вакцинації. Цілком імовірно, що COVID із нами надовго. Поки що людство не вигадало іншого шляху, крім масової вакцинації. Відсоток щепленого населення в нас набагато нижче, ніж у країнах-лідерах. З поточною швидкістю для досягнення колективного імунітету нам знадобиться ще кілька років. Це означає, що нам потрібно прискорюватися.

QuoteМи хочемо, щоб у пацієнта завжди був швидкий доступ до пристрою холтерівського моніторування, а в лікаря — можливість спостерігати за кардіограмою в режимі онлайн. Хочемо зробити цей сервіс доступним за допомогою автоматичних алгоритмів; здійснювати миттєву діагностику завдяки відмові від втручання фахівців у процес аналізу. Зараз ми працюємо над впровадженням одноразових холтерівських рекордерів, які можна буде придбати в аптеці або розіслати кур'єрською службою.

- Якою ви бачите свою компанію через 4 — 5 років? Чого б ви хотіли досягти?

- Я б хотів, щоб IMESC стала компанією, яка перетворить медицину. Ще не всі наші інноваційні продукти широко відомі в Україні, але вони можуть докорінно змінити вашу взаємодію з медичною системою. Зараз, якщо у вас є проблеми із серцем, ви записуєтеся на прийом до лікаря, приходите, він вас обстежує і призначає холтерівське моніторування. Потім ви ще раз приходите для того, щоб віддати реєстратор, після чого кардіограма опрацьовується з людським участю, і ви отримуєте результат протягом доби. Усе це забирає багато сил, часу та коштів.

Ми хочемо це змінити. Ми хочемо, щоб у пацієнта завжди був швидкий доступ до пристрою холтерівського моніторування, а в лікаря — можливість спостерігати за кардіограмою в режимі онлайн. Ми хочемо зробити цей сервіс доступним за допомогою автоматичних алгоритмів. Ми хочемо здійснювати миттєву діагностику завдяки відмові від втручання фахівців у процес аналізу. Зараз ми працюємо над впровадженням одноразових холтерівських рекордерів, які можна буде придбати в аптеці або розіслати кур'єрською службою. Я очікую, що через кілька років наша компанія досягне рівня, коли вона буде в змозі змінювати патерни медичної допомоги на зручніші, надійніші, точніші й дешевші.

Коментарі

Всі новини

Classic Picnic продовжує музичний сезон!

style
партнерський матеріал