«Питання біологічних загроз існує й існуватиме». Інтерв'ю з головним санітарним лікарем України Віктором Ляшком

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко

Уряд поступово скасовує карантин. Влада зрозуміла, що його доведеться закінчувати, попри приріст хворих. Процес неможливо зупинити. Про те, чи потрібно було вводити обмеження, чи насправді коронавірус є таким страшним, навіщо закривали парки, коли відкриють кордони і чи вводитимуть імунологічні паспорти, в ексклюзивному інтерв'ю The Page розповів головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

- Чи потрібен був в Україні карантин? У нас було не так багато хворих на коронавірус і зараз не така вже й велика динаміка. Чи треба було його вводити?

- Звичайно, треба було. Бо не така вже й велика динаміка – це наслідок вчасно запровадженого карантину. Після того як завершиться пандемія, оцінюватимемо ретроспективно. Розглядатимемо всі ефективні моделі боротьби з коронавірусною хворобою, її поширенням на тій чи іншій території, оскільки різні країни у світі вибирали різні моделі. Всесвітня організація охорони здоров'я свого часу не ухвалила рішення на глобальному рівні про закриття кордонів і заборону авіарейсів. Це розпочалося спонтанно, кожна країна почала реагувати сама залежно від епідситуації.

Ми запроваджували карантин на території нашої держави, коли в Італії вже було пікове навантаження на систему охорони здоров'я, коли в Іспанії, Франції та Польщі розпочали фіксувати випадки захворювання. Ми розуміли, що рано чи пізно у нас відбудеться зростання. Тому треба було запровадити карантин, щоб ці випадки, коли вони розпочнуться, не спровокували піковий сплеск і пікове навантаження на систему охорони здоров'я, коли швидка не встигала б виїжджати, не було б куди госпіталізувати хворих, не було б місць для надання медичної допомоги. І це все призвело б не тільки до проблем з порятунком життя людей з коронавірусною хворобою, а й тих, хто потребує ургентної медичної допомоги. Бо ніхто не скасовував інсультів, інфарктів та інших хвороб, які потребують невідкладних операцій.

Telegram Logo

Як показала Італія, лікарям треба було робити вибір, кого госпіталізувати і кого підключати до апарату штучної вентиляції легень. Це, напевно, найважчий вибір для медиків, які працюють у закладах охорони здоров'я. Вони віддають себе, частинку свого життя, рятуючи життя людей. Але коли треба робити вибір, це найскладніше, що треба зробити. Бо ти можеш допомогти двом людям, але фізично не можеш впоратися і зробити цю роботу, бо великий наплив може відбуватися в період саме таких глобальних катастроф.

- У нас таке було в Україні?

- На щастя, вчасно запроваджений карантин дозволив нам відтягнути час початку епідемії та якісніше підготуватися до реагування на хворобу, перепрофілювати більше ліжок. У нас загалом ситуація розвивається за помірним сценарієм.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!
QuoteВ Україні ситуація розвивається за помірним сценарієм. Ми пом'якшуємо карантинні заходи поступово. І зараз знаходимося на етапі стримування. Ми ще не маємо етапу зниження, коли фіксується чітке зменшення кількості випадків захворілих, але збільшується кількість одужалих.

- А те, що ми зараз послабили карантинні заходи, якось вплине на ситуацію?

- Послаблення карантинних заходів – це вже питання балансу між економічним зростанням і утриманням епідемічної ситуації на тому рівні, який є. Ми пом'якшуємо карантинні заходи поступово. І зараз перебуваємо на етапі стримування. Ми ще не маємо етапу зниження, коли фіксується чітке зменшення кількості захворілих, але збільшується кількість одужалих. Але ми говоримо, що за такої кількості випадків, яка наразі реєструється у нас щодня, наша система охорони здоров'я готова надавати медичну допомогу всім, хто її потребує. Тому й розпочали потихеньку пом'якшувати для того, щоб підіймати економіку. Ми розуміємо, що країна не може постійно жити в карантині.

- Як бізнесу виходити з карантину? Можливо, у Кабміну є якісь плани? Частина бізнесу відкрилася, частина ще стоїть.

- Відкривається той бізнес, який в разі впровадження протиепідемічних заходів найменше впливає на ситуацію. Ми не відкриваємо зараз масові заходи, ми не відкриваємо той бізнес, який передбачає масове скупчення людей, де найбільша ймовірність інфікуватися і найбільша ймовірність інфікувати велику кількість людей. Усе відкривається поступово. Відкривається все те, де одночасно може перебувати найменша кількість людей. І ми дивитимемося, як це впливатиме на динаміку зростання або зниження кількості випадків хвороби.

Надалі це буде гарний досвід, коли ми готуватимемося до впровадження інших карантинів. Коли, можливо, за рік-два або за десять років запроваджуватиметься карантин через іншу інфекційну хворобу, яка матиме крапельну групу, цей досвід, який набуде Україна цього року, також може стати в пригоді. І ми знатимемо, що надалі, впроваджуючи карантин, ми можемо, наприклад, не закривати перукарні та літні майданчики у ресторанах. Це все досвід, який, на жаль, ґрунтується на гірких прикладах.

- Досі не було таких карантинів, щоб зачинялися цілі країни. Ви гадаєте, що на нас чекають інші хвилі коронавірусу в майбутньому?

- Не цього коронавірусу, але питання біологічних загроз існує й існуватиме. Особливо з огляду на те, які антивакцинальні настрої панують останні десять років. Всесвітня організація охорони здоров'я нещодавно опублікувала перелік 10 основних загроз для системи охорони здоров'я. І антивакцинальні настрої – одна з десяти загроз.

Антибіотикорезистентність також там є. Тобто зараз ми можемо очікувати повернення навіть тих інфекцій, які вважалися давно забутими, бо завдяки антибіотикотерапії вдавалося досить швидко їх побороти. І це не було проблемою. Але з кожним роком бактерії є все менш чутливими до антибіотиків. І все менше винаходять нові формули антибіотиків.

Усе це свідчить про те, що біологічні загрози з року в рік ставатимуть більшою небезпекою. І епідемії, і спалахи інфекційних хвороб з'являтимуться в нашому світі. Тому треба вибудовувати системи охорони здоров'я, які будуть готовими до реагування. Треба напрацьовувати ефективні механізми реагування на ці небезпеки.

- Коли закінчиться цей карантин? Чи є якісь прогнози в МОЗ?

- Карантин був до 22 травня. Надалі Кабінет міністрів України планує запровадження адаптивного карантину, коли визначатимемо спеціальні індикатори. Якщо в окремій області нашої країни цей індикатор епідемічних показників досягнуто, там може бути запущено наступний етап пом'якшення. Якщо ж цього індикатора досягти не вдалося, то область перебуватиме в умовах тих протиепідемічних обмежень, які діють на території всієї держави.

QuoteБіологічні загрози з року в рік ставатимуть більшою небезпекою. І епідемії, і спалахи інфекційних хвороб з'являтимуться в нашому світі. Треба випрацьовувати ефективні механізми реагування на ці небезпеки.

- А коли можна буде проводити спортивні заходи чи музичні фестивалі?

- Спортивні заходи без глядачів розпочнуться вже на другому етапі. Ці етапи прив'язані до певних епідемічних критеріїв, і вони відстежуватимуться залежно від того, якою буде динаміка та епідситуація на території нашої держави.

- Які найгірші прогнози? Коли ми повернемося до того життя, що було перед COVID-19?

- Найгірших прогнозів я не даватиму. Але ми повинні робити все можливе для того, щоб жодних найгірших прогнозів просто не було. А все можливе – це те, що ми можемо робити кожного дня: чисті руки, соціальна дистанція і маска на обличчі в громадському місці.

- Коли відкриється авіасполучення і коли відкриються кордони?

- Авіаційне сполучення в межах країни – це один етап. Щодо зовнішнього авіаційного сполучення, я гадаю, воно буде прив'язане до того, як відкриватимуться кордони в Європейському Союзі. Європейські країни говорять про 15 червня — дату, на яку вони налаштовуються для того, щоб відкрити кордони всередині ЄС.

- Тобто якщо все буде добре, ми також налаштовуємося на 15 червня і відчиняємо кордони? Будемо як ЄС?

- За умов дотримання певних протиепідемічних вимог. Ми дивимося на країни ЄС та їхню динаміку. Потенційно ми також готові відкрити кордони, але за умови, що у своїй країні ми матимемо можливість і спроможність системи охорони здоров'я реагувати на небезпеку. Тобто коли ми бачитимемо, що заповненість ліжок хворими з коронавірусною хворобою не перевищує, наприклад, 50%.

- А якщо порівняти Україну з країнами-сусідами. В ЄС усе йде до пониження, у нас ситуація стабільна і, сподіваємося, також піде на пониження, як в ЄС. А ось у Білорусі та Росії ще більший спалах коронавірусу. Чому так?

- Якщо ми подивимося на Італію та Іспанію, вони розпочали з пікового навантаження. У них карантини впровадили тоді, коли вже на систему охорони здоров'я було шалене навантаження. Польща розпочала раніше. Ми взяли за приклад Польщу і також розпочали раніше (за епідемічною ситуацією навіть раніше за поляків). Зараз динаміка захворюваності що в Польщі, що в Україні майже ідентична, тільки поляки йдуть на 10-14 днів попереду нас. Білорусь і Російська Федерація не вживали карантинних заходів, вони чекали. А коли вже все розпочалося, досить важко перебудуватися і запровадити карантин. Вони дотепер не запровадили такого карантину, який був в Україні.

- Чи підштовхне цей карантин та епідемія до того, щоб реформувати наші лікарні? Держава щось тут планує?

- Планує. Епідемія підштовхнула. Ми вже переглянули підходи до реформування вторинної ланки медичної допомоги в частині протиепідемічної безпеки, функціонування інфекційних стаціонарів. Ми вже говоримо, що є помилкою фінансування інфекційних стаціонарів за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Інфекційні стаціонари треба фінансувати на готовність до реагування.

Це буде дороге задоволення — утримувати, наприклад, лікарню без пацієнтів, але ми повинні навчитися це робити. Я не кажу, що її треба тримати закритою, поки не буде пандемії чи епідемії. Ми маємо навчитися за один день перепрофілювати лікарні, які приймають терапевтичних хворих, щоб вони за один день могли стати інфекційним відділенням або відділенням інтенсивної терапії, щоб ми масово могли приймати людей і реагувати на небезпеки.

- Скільки для цього потрібно часу?

- Це не можна зробити за місяць-два. Звинувачувати уряд у тому, що він не підготувався до пандемії, можна тільки сидячи по той бік екрану, не перебуваючи всередині системи. Жодна країна світу не може підготувати систему охорони здоров'я до реагування за місяць, два чи три. Це довготривалий процес. Особливо якщо система не реформувалася останні десять років, а то й більше.

В умовах реагування на небезпеку треба будувати таку модель, прорахувати всі фінанси, що мають надходити кожного року, а також вкласти інвестиції. Тобто треба поновити матеріально-технічну базу в тих лікарнях, які сьогодні готові приймати хворих не тільки на коронавірусну хворобу, а й на інші інфекційні захворювання.

- А чи планується підвищення зарплати медикам?

- Підвищення зарплати медикам анонсоване вже цього року на 50%. Плюс є анонсована доплата за роботу з хворими на коронавірусну хворобу. Тобто питання приведення зарплати медиків до середньоринкової – це пріоритет будь-якого міністра, будь-якого складу Міністерства охорони здоров'я. Оскільки без такого матеріального стимулу вимагати щось від медичного працівника, мені здається, буде неправильно.

- Доплати вже видали чи ще ні?

- Зараз триває процес. Доплати за березень активно здійснюються під чітким керівництвом президента, прем’єра та міністра охорони здоров'я. Вони постійно в контакті з усіма керівниками областей, головними лікарями, для того щоб обіцяні 300% виплатили саме тим медикам, які зустрічали та надавали медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу. За квітень буде вже новий механізм оплати через Національну службу здоров'я України, через «ковідний» пакет, до якого закладено 300% заробітної плати кожному медичному працівнику.

- Якщо лікарі не отримали доплати, куди їм звертатися?

- На гарячу лінію Міністерства охорони здоров'я — 1545. Там запишуть контакти і обов'язково допоможуть відновити справедливість у цьому питанні.

- Де правда, а де міфи щодо коронавірусу? Це правда, що якщо якийсь певний відсоток людей перехворіє, то буде масовий імунітет і епідемія коронавірусу мине?

- Для формування колективного імунітету треба, щоб 95% людей мали імунітет до цієї хвороби. Шляхом перенесення хвороби формували імунітет за часів Середньовіччя. Зараз колективний імунітет формується шляхом масового щеплення у разі, якщо є наявна вакцина. На жаль, сьогодні вакцин проти коронавірусної хвороби ще немає. Хоча ми очікуємо на їхню появу, адже в цьому напрямку ведеться робота і вже є величезна кількість напрацювань.

Щодо того, чи буде імунітет, який формується після перенесеної хвороби, довічним, – це питання дискусій і часу. Оскільки ніхто не розуміє, як довго після перенесеної хвороби знаходитимуться антитіла в крові перехворілої людини, щоб повторно не інфікуватися цим видом збудника. Але ми також відстежуємо і мутації цього вірусу. Адже коронавірус має властивість мутувати, як будь-який вірус. І його мутації можуть призводити до того, що через певний період часу він може викликати інфікування тієї людини, в якої були антитіла, тобто яка раніше вже перехворіла.

QuoteДля формування колективного імунітету треба, щоб 95% людей мали імунітет до цієї хвороби. Формування імунітету шляхом перенесення хвороби – це так раніше робили за часів Середньовіччя. Зараз він формується шляхом масового щеплення у разі, якщо є наявна вакцина.

- Чому саме коронавірус є таким страшним? Якщо брати відсоток людей, які помирають від цієї хвороби, він не такий вже і великий у світовому масштабі. Є й гірші хвороби. Чому саме через коронавірус ввели карантин?

- Чому такий відсоток зараз? Бо всі країни вжили превентивних заходів. Якби не вживалися ці превентивні заходи, відсоток був би набагато більший. І тоді було б набагато більше летальних випадків. І тоді б ми всі говорили, чому не вжили цих заходів. Тут спрацювала превентивність. Оскільки вірус новий, з високою летальністю, який досить швидко поширюється в суспільстві. Усе, що робилося урядами всіх країн, – це вживалися превентивні заходи для того, щоб не допустити масового надходження хворих до системи охорони здоров'я, коли було все важче й важче рятувати життя мешканців тих чи інших країн.

- Які найдурніші міфи ви чули про коронавірус?

- Найдурніше, що коронавірус – це фейк. Це не фейк. І це розуміють люди, до родин яких приходить коронавірусна хвороба. Це є проблемою. Другий фейк, який я також вважаю дурістю, це коли людині заносять збудник під час тестування і після цього вона захворює. Це теж неправда. Чисто теоретично це неможливо зробити.

- А те, що більшість людей переносять захворювання у легкій формі, — це правда?

- Це правда. Це офіційна статистика за багатьма країнами. Десь близько 80% усіх захворілих переносять цю хворобу в легкій формі без ускладнень. Тому це один з варіантів пояснення, чому ця хвороба так швидко поширюється. Адже людина продовжує перебувати в суспільстві, контактувати з іншими людьми, переносити збудника до певної групи ризику, що може призвести до негативних наслідків.

- Навіщо носити маски? Кажуть, що вони не захищають від вірусів.

- Маски не захищають. Маски носять потенційно хворі люди. Коли ми надягаємо маску, то зменшуємо відстань, на яку поширюємо вірус у разі, якщо ми є носіями вірусу. Маска робить так, що замість відстані півтора метра, на яку ми можемо кашлянути чи чхнути, ми поширюємо збудника максимум на 10-15 сантиметрів. Тому можливість інфікування свого співрозмовника в масці є набагато нижчою, ніж без маски.

QuoteБлизько 80% усіх захворілих переносять коронавірус у легкій формі без ускладнень. Тому ця хвороба так швидко поширюється, адже людина продовжує перебувати в суспільстві.

- Розкажіть про тест зі свічкою: як перевірити, є маска ефективною чи ні.

- Це не стільки для того, щоб перевірити ефективність, скільки для того, щоб зрозуміти, навіщо ви одягати маску. Якщо запалити свічку, витягнути руку з нею та спробувати задути, ви спокійно це зробите. Але якщо ви одягнете маску і спробуєте задути свічку в масці, у вас нічого не вийде. Бо маска стримує потік повітря, який ми видихаємо. Це типовий приклад, чому не долітають крапельки нашого біологічного матеріалу, який виділяється під час дихання і який потенційно може містити вірус.

- У чому вас найбільше звинувачують останніми днями, так це в тому, що ви сказали про парки: їхнє закриття — це психологічний тиск на людину, щоб люди це почули і сиділи вдома. Зараз кажуть, що це залякування людей, навіть кримінальна відповідальність може бути. Якось можете це прокоментувати?

- Звичайно, можу. Коли слова виривають з контексту, їх можна інтерпретувати по-різному. Тому питання в тому, хто що почув. Я завжди казав, що всі заходи, які вживалися урядом щодо запровадження карантину, які впливали на рівень захворюваності в нашій країні, вживалися комплексно. І є певні заходи, які поряд з епідеміологічним компонентом (коли ми казали, що впливаємо на механізм передачі інфекції) мали ще й психологічний ефект. І тому не треба говорити про якесь залякування.

Ніякого залякування не було. Це все свідомо робилося для того, щоб унеможливити інфікування масової кількості людей у конкретний проміжок часу. І коли люди йшли до парку, бачили закриті парки, це підсвідомо нагадувало їм про серйозність проблеми, про те, що треба утримуватися від прогулянок. Не відвідуючи парків, ми уникали масового скупчення людей, не контактували з іншими людьми, з якими не були постійно в контакті, не наражали себе на небезпеку.

Це не був елемент залякування. Це був елемент спільної комплексної роботи, який впливав на мобільність, тобто ми зменшили пересування людей. Мобільність зменшує кількість соціальних контактів, коли людина контактує з кимось, з ким не контактує щодня. І це все впливало на механізм. Тобто менше контактів, менше можливість передачі, менше шляхів інфікування людей, зокрема в парках.

- Давайте підбивати підсумки. Ситуація під контролем. Якщо все буде добре, то кордони відкриємо 15 червня або разом з країнами ЄС. І поступово зменшуватимемо карантинні заходи. Буде ще коронавірус чи не буде – цього ніхто не знає. Але для нас це спроба підготуватися до якоїсь майбутньої епідемії, яка може бути по всьому світу. Я правильно зрозуміла?

- Правильно. Але ситуація буде під контролем тільки тоді, коли ми всі будемо свідомі. Як бізнес, так і громадяни України. Якщо ми говоримо про пом'якшення, ми не кажемо, що відкрили цей бізнес. Ми сказали, що пом'якшили за умови: чисті руки, соціальна дистанція, маска на обличчі, півтора метра за столиками, перукар повинен мати засоби захисту — рукавички та хірургічну маску.

Це ті речі, які дозволять втримати ситуацію під контролем. Якщо ми зараз свідомо їх порушимо, тоді не треба кивати на уряд, що він необґрунтовано пом'якшив заходи. Тут питання балансу: і щоб економіка працювала, і щоб епідемічна ситуація була стабільною. Але це неможливо зробити комусь одному. Це комплексна робота всіх, хто залучений до цього процесу: і уряду, і контролюючих органів, і бізнесу, який відкривається, і людей, які користуються його послугами. В іншому разі ми будемо неєвропейською країною. Ми набиватимемося по 100 людей у маршрутку, інфікуватимемося, приходитимо до лікарні й звинувачуватимемо лікарів, уряд, поліцію в тому, що нічого не робиться для того, щоб врятувати життя українців. Такого не повинно бути.

Є проблема, є глобальний виклик, і треба його вирішувати гуртуючись. Бо разом ми сила. Поодинці ми втратимо будь-який потенціал і будь-яку можливість спокійно подолати цю коронавірусну хворобу. Звинувачення – це найпростіше, що можна зробити. Треба спочатку докласти максимум зусиль на тій ділянці роботи, на якій ти наразі перебуваєш. Бо кожен може докласти зусиль і вплинути на поширення коронавірусної хвороби. Мама може прищепити дитині звичку мити руки, одягати маску, дистанціюватися. Людина, яка працює в магазині, повинна зробити зауваження тому, хто увійшов без маски. У цьому немає нічого критичного, на це треба реагувати спокійно.

Увесь світ зараз живе в таких умовах. І ми, можливо, навчимося не притулятися один до одного в черзі до каси. Соціальна дистанція в усьому світі є, вона повинна бути. Сьогодні це спрацює з коронавірусною хворобою, завтра працюватиме в разі грипу та грипоподібних захворювань. Це нові реалії, в яких треба навчитися жити.

- Питання щодо нових реалій. Чи це правда, що країни вводитимуть якийсь «коронавірусний» паспорт на кшталт паспорта щеплень?

- Ні, не вводитимуть. Багато хто говорить про імунологічний паспорт, коли будуть тестування, видаватимуть браслети. І якщо людина має антитіла, то вона матиме доступ до громадського транспорту, до роботи. Це ми надивилися серіалів і фільмів про майбутнє. Такого ніхто не робитиме. Оскільки питання збереження гідності людини, збереження універсального доступу до послуг, які гарантовані Конституцією та міжнародними угодами, для людини є першочерговим. І право людини на життя в суспільстві є першочерговим. Ми повинні навчитися поважати свого ближнього. І це нам дасть можливість працювати за будь-яких умов, зокрема й під час загроз біологічного характеру.

- Тобто наприкінці інтерв'ю ми з вами зруйнували ще один міф про те, що коронавірус знищить права і свободи громадян по всьому світу. Ми навіть знаємо, що уряд в Україні цього не планує.

- Не планує. Я продовжую закликати: жодних політичних спекуляцій навколо протидії коронавірусній хворобі у цей конкретний тяжкий для країни час не повинно бути. Усе, що не робиться, сьогодні робиться на благо. Так, ми вперше зайшли в загальнонаціональний карантин, ми вперше живемо в умовах такої пандемії. Є проблеми, але ці проблеми можна вирішувати гуртом.

Дуже добре, коли парламент голосує за законопроєкт, який дозволяє протидіяти коронавірусній хворобі. Але дуже погано, коли витягують певні економічні та протиепідемічні речі й починають розганяти певні маніпуляції в період боротьби. Такого не повинно бути. Подолаємо, а потім ретроспективно ми готові розглядати будь-яку інтервенцію, будь-які заходи, які впроваджувалися в цей конкретний період часу.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини