Якщо ви ділова людина і у вас мінімум часу, очевидно, що прочитати сто тисяч репортажів про те, як пройшов саміт чотирьох президентів, у вас не буде можливості.
Тим не менш, в ході саміту повинні були обговорити мінімум два важливих для бізнесу питання: мирне врегулювання конфлікту на Донбасі та транзит газу через територію України і його ціну наступного року. Щоб не витрачати ваш час 
постаралося коротко пояснити з чим їхала Україна і чим все закінчилося.
Що сталося
У Парижі вперше з 2016 року пройшов саміт у «нормандському форматі». У ньому брали участь лідери України, Росії, Німеччини і Франції — Володимир Зеленський, Володимир Путін, Ангела Меркель і Емманюель Макрон. Переговори тривали близько п'яти з половиною годин, включаючи перерву на першу двосторонню зустріч президентів Путіна і Зеленського. Потім «нормандська четвірка» дала спільну пресконференцію, на якій розповіла про досягнуті домовленості.
Спільна заява
Під час пресконференції було викладено відданість мінськими угодами щодо Донбасу. Повне припинення вогню до кінця 2019 року. Розведення сил у трьох нових пунктах на Донбасі до кінця березня 2020 року. Обмін полоненими за формулою «всіх на всіх» до кінця 2019 року. Сторони виступили за внесення «формули Штайнмайера» в Конституцію України. Сторони зацікавлені в узгодженні всіх правових аспектів особливого статусу Донбасу з метою забезпечення його функціонування на постійній основі. Розширення місії ОБСЄ, щоб вона могла стежити за режимом припинення вогню 24/7. Надання Червоному Хресту та іншим міжнародним організаціям повного доступу до всіх затриманих осіб на Донбасі. Проведення нової зустрічі у «нормандському форматі» протягом чотирьох місяців.
Політичні підсумки
Головний підсумок, на який очікував від саміту президент Володимир Зеленський – мирне врегулювання. У команді президента прекрасно усвідомлюють, що вплив війни на інвестиційний імідж України колосальний. Бойові дії – одна з причин, яка відлякує від України міжнародних, насамперед європейських інвесторів.
Але, схоже, з мирними переговорами виникли проблеми.
Головний підсумок, на який очікував від саміту президент Володимир Зеленський – мирне врегулювання.
1.У комюніке жодної згадки про те, що розведення сил і техніки сторін, які протистоять одна одній, варто здійснити на всій лінії їх зіткнення. Домовленість зробити це зафіксована в мінських угодах, але залишається невиконаною. Таким чином, невирішеним виявився одне з ключових питань безпеки. Раніше цього року відвести війська і озброєння з потугами вдалося в Станиці Луганській, Золотому і Петровському. Процес йшов не один місяць — почався у червні, а завершився лише в листопаді. До саміту в Парижі помічники лідерів «нормандської четвірки» погодили повсюдне розведення, але затвердити його і зафіксувати у підсумковому документі зустрічі не вдалося. Поки що сторони зупинилися ще на трьох населених пунктах. Якщо війська не розведені по всій території лінії розмежування, це означає ризик подальших взаємних обстрілів.
2. Ключове політичне питання щодо закріплення в українській Конституції особливого статусу для Окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), також залишилося без вирішення. На спільній пресконференції, яка відбулася після переговорів, Путін сказав, що особливий статус належить закріпити в Конституції України. Володимир Зеленський заявив, що Київ ніколи не піде на зміну Конституції України з метою її федералізації: «Ми не допустимо жодного впливу на політичне управління Україною. Україна — незалежна країна, яка сама визначає свій політичний шлях».
3. У підсумковому документі також сказано, що в українське законодавство має бути інтегрована «формула Штайнмайєра», яка передбачає вступ у силу на постійній основі закону про особливий статус Донбасу після проведення там виборів, якщо ОБСЄ визнає їх вільними і чесними. Але Володимир Зеленський підкреслив: вибори на Донбасі можливі тільки за українськими законами і стандартам ОБСЄ. З цим не згодні в Росії, а також у так званих «ДНР» і «ЛНР». Справа в тому, що згідно з українським законодавством глави регіонів призначаються президентом — терористи навряд чи погодяться, щоб керівників їхніх утворень визначав Київ. Проти буде і Москва. Отже, цей пункт так і залишився невирішеним.
Одним словом, миру саміт не приніс. Його практичний результат лише один: сторони домовилися відпустити всіх полонених з обох боків.
«Фактично, спробувавши «почути Донбас», Зеленський зіткнувся з тим, що він повинен не чути, а слухатися. І не Донбас, а Росію. Схоже, що вже найближчим часом будь-які ілюзії щодо можливості домовитися з Путіним у нього зникнуть. Нас чекає повторення історії Кучми і Януковича, коли, прийшовши до влади на проросійській риториці, вони були змушені повернутися до проукраїнських позицій. Янукович, втім, в останній момент від них відступив, за що й поплатився», — сказало джерело в Офісі президента.
Газові підсумки
Володимир Путін і Володимир Зеленський заявили на пресконференції за підсумками «нормандського саміту» у Парижі, що говорили під час двосторонньої зустрічі про продовження транзиту російського газу через Україну. При цьому вони не стали оголошувати про домовленості.
Путін лише знову повторив, що Росія готова надати Україні знижку в розмірі 25% від кінцевої ціни для промисловості.
Зеленський заявив, що питання газового транзиту «вдалося розблокувати», але президенти залишили переговори про різні аспекти майбутньої угоди, зокрема про вартість транзиту, на рівні радників.
Виконавчий директор компанії «Нафтогаз Україна» Юрій Вітренко заявив, що переговори не обнулили взаємні претензії в рамках Стокгольмського арбітражу. «Ми аргументовано пояснили, чому наша позиція щодо необхідності виконання арбітражів є дійсно законною, і чому рішення арбітражів є остаточним і обов'язковим для виконання», — заявив він.
Як розповів директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар, відновлення прямих переговорів про транзит газу з Росією вкрай вигідне Москві. «По-суті, президент Володимир Путін продавив двосторонні переговори. Україна раніше наполягала виключно на тристоронньому форматі, за участю Євросоюзу. Далі ми опиняємося у ситуації, коли Росія починає жорстку розмову, сидячи за столом з Україною. Вони будуть робити максимум, щоб знизити обсяги прокачування через територію нашої країни на третину і отримати мінімальну ставку за транзит. Апелювати до європейських правил у нас не вийде. ЄС за столом переговорів сидіти не буде», — вважає Гончар.
Одним словом, результати переговорів з газових питань також поки що вельми сумнівні.
З упевненістю можна стверджувати одне: саміт був невдалим для України. Виняток становить лише рішення про обмін полоненими.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
