Ні, напевно, щось розладналося в сценаристів «95 кварталу». Це ще з дивного замаху на Сергія Шефіра було помітно. Чи теж до казенних вертольотів та резиденцій дорвалися та розслабилися?
Це ж треба записати Ріната Ахметова в спонсори держперевороту! Ахметов має системний бізнес, зав'язаний на західні кредити. Він витратив багато часу та купу грошей, щоб відбілити свій імідж від бурхливої донецької молодості.
Ахметов свої статки нажив на співпраці з владою. Будь-якою владою. Він навіть із Віктором Ющенком співпрацював після Помаранчевого Майдану, зауважте.
До останнього часу і з офісом Зеленського він співпрацював у ясна.
Український олігарх номер один вважає за краще не скидати чинних політиків, а купувати їх. Бажано оптом. Пам'ятаєте його образливе прізвисько періоду 2014 року? Вибачте, але Гудок не може організовувати перевороти. Не його спеціалізація.
Рінат Ахметов у партнерстві не жлобиться. Він не виносить лише двох речей — неповаги та тупості. Такої, як у менеджерів Зеленського в енергетичній сфері.
Але хороших олігархів не буває — чи то Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Віктор Пінчук, Петро Порошенко, чи то ті, хто на підході з нинішніх борзих і безпринципних. Олігархат — тягар, який не дає країні нормально розвиватися. Але знищувати треба явище, а не намагатися розкуркулювати конкретного олігарха, що перестає подобатися. Ще й із надією нажитися на цьому розкуркуленні.
Моє критичне ставлення до президента Порошенка не секрет. Але я не заперечую, що він державний менеджер топрівня. І свого часу він «оприбуткував» Ігоря Коломойського технічно та професійно.
ПОП домовився про підтримку теми з американцями та, відповідно, з МВФ. У Штатах порушили справу проти Коломойського. Україна одержала фінанси на націоналізацію Приватбанку. Звичайно, ці гроші неабияк попиляли, але все-таки. Потім Порошенко поставив завдання щодо Привату спритній Валерії Гонтаревій і мало не щодня контролював виконання. Якість менеджменту відчуваєте?
Порівняйте з підходом Володимира Зеленського. Спочатку структурі Ахметова не виплачують належне щодо зеленої енергетики, хоча гроші на Заході взяли саме на це, що знизило кредитний рейтинг України. Інвестиційні няньки ридають хором.
Згодом Зеленський оригінально натякнув, що Ахметов — потенційний змовник. І активи олігарха відразу втратили у своїй вартості. В офісі президента, напевно, тріумфують, які вони винахідливі. Але там не знайшлося нікого, хто попередив би, що такі кроки автоматично ведуть до падіння гривні, яка вже перевалила межу двадцять сім за долар. Тому що в країні, в якій починається держпереворот, національна валюта не може бути стабільна.
Виходить стрілянина по-македонськи по власних кінцівках.
Рінат Ахметов захищатиметься. І йдеться не лише про розслідування корупції в оточенні Зеленського, які рясно з'являться в програмах медіахолдингу «Україна».
Ідеться про те, що якщо Зеленський та Ахметов не домовляться, то ймовірність віялових вимкнень електрики та перебоїв із теплом серйозно зростає. Зверніть увагу, я не гарантую апокаліпсис, а попереджаю про його можливість.
За тією версією, яка видається мені достовірною, на початку конфлікту губернатор Коломойський звернувся до президента Порошенка із чудовою ідеєю у своєму стилі. А саме: мовляв, Рінат, на відміну від нас із тобою, Петре Олексійовичу, всерйоз захищати Україну не став. І заради справедливості його активи треба роздерибанити між справжніми захисниками, тобто між нами.
Начебто ідея Порошенку в принципі сподобалася. Але він подумав: а навіщо нам коваль? Тобто а навіщо йому ділитися з Коломойським, якщо він може все зробити сам?
Ігор Коломойський своїх ідей не забуває. І якщо розкулачити Ахметова не вийшло з бізнесменом Порошенком, то чому б не спробувати з шоуменом Зеленським?
Така версія чудово пояснює і компліментарне ставлення до Зеленського на каналі «1+1», і політ президента літаком Коломойського в компанії з його довіреним економістом Тимуром Міндічем. Якщо такий політ справді був.
І останнє. Безумовно, не можна говорити з президентом країни по-хамськи, як це відбувалося на нещодавній прес-конференції. Але й президенту не можна поводитися, як школяр, якого вчитель застукав із цигаркою у туалеті. Не можна опускатися до очевидної брехні, не можна тупо викручуватися та розігрувати ображену невинність. А надто опускатися до примітивної помсти, порушуючи проти неугодних дуті кримінальні справи.
Президент країни – це не лише величезні можливості, але й велика відповідальність. Щодо кожного вчинку, кожного слова. Зокрема, щодо передвиборних зобов'язань.
Володимиру Зеленському нескладно виконати обіцянку про передання дітям хоч однієї з держрезиденцій — це просто підпис на указі. І якщо він це зробив, як заявив на прес-конференції, то йому честь і хвала! Але чому про це ніхто не знає? Як змогли змовчати піарники президента, схиблені на його вихвалянні? Ще дивніше, що мовчать батьки дітей, які оздоровилися, отримавши такий подарунок долі!
Чи пора правильно зрозуміти висловлювання президента, що він нікому не винен, крім своїх дітей? То ж бережімо один одного й Україну. Нам треба дожити до керівника, який вважатиме за своїх дітей усіх українців.
Текст опубліковано за згодою автора.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
