У світі існують різні підходи до подолання наслідків катастроф: вони визначаються характером впливу на регіон, площею ураження, можливостями та оцінкою ефективності заходів з відновлення. Після події, яка спричинила значні руйнівні наслідки, виникає необхідність залучення ресурсів всієї країни, де виникла катастрофа, та міжнародної спільноти, яка має надавати допомогу на всіх можливих напрямках (гуманітарна, фінансова, консультаційна, організаційна тощо).
Як відбувається відбудова після катастроф
Відбудова після надзвичайної події завжди дає можливості покращення, але необхідно вміти їх знайти та реалізувати. До них здебільшого відносять:
- оновлення інфраструктури;
- покращення та розробку нових стандартів будівництва;
- раціональне землекористування;
- поліпшення управління.
На сьогодні для подолання наслідків масштабних лих існує практика створення окремої інституції, яка бере на себе відповідальність за ефективне відновлення, а також за застосування превентивних заходів для пом’якшення впливу на країну або регіон. Стратегія роботи таких організацій має відповідати потребам у відновленні, при цьому інституція має діяти згідно з вимогами зацікавлених сторін.
Вона має координуватися з урядовими та місцевими органами влади, донорами, неурядовими організаціями та іншими зацікавленими сторонами для найбільш ефективного процесу відбудови. Як показує досвід, відповідальний орган з відновлення показує кращі результати, коли він має підтримку на найвищому рівні держави та водночас враховує побажання щодо відновлення від постраждалої громади.
Розглянемо досвід трьох країн, які зазнали руйнувань внаслідок надзвичайних подій.
Агентство з ліквідації наслідків землетрусу ERRA було створено в Пакистані як центральний орган влади під керівництвом прем’єр-міністра. Окрім першочергових задач з відновлення, в процесі роботи організації з’явилися нові функції, які мали на меті збільшити ефективність агентства, наприклад створення:
- груп координації впровадження проєкту;
- комплексної стратегії навчання та освітньої програми;
- системи звітності, моніторингу та оцінки;
- системи розгляду скарг тощо.
Завдяки комплексному підходу до відбудови та гнучкій системі управління подолання наслідків землетрусу можна вважати вдалим і таким, що може бути застосованим у досвіді управління катастрофами в майбутньому.
Федеральне агентство з управління надзвичайними ситуаціями (FEMA) було створене в 1979 році для підготовки до надзвичайних ситуацій, пом’якшення наслідків катастроф і реагування на них, а також для координації між федеральними суб’єктами, державними органами влади та органами місцевого самоврядування в США. Агентство мало не лише інтегрувати готовність до надзвичайних подій у свої програми, а й встановити ефективний розподіл обов’язків між штаб-квартирою та регіональними офісами. Закон про реформу управління надзвичайними ситуаціями після урагану «Катріна» 2006 року передбачав створення Національного управління з питань готовності, яке здійснює нагляд за координацією та розвитком можливостей, необхідних для підготовки до терористичних актів та стихійних лих.
Регіональні підрозділи FEMA розробляють плани заходів річних програм. Тим самим вони відіграють значну роль у сприянні взаємодії між ключовими стейкхолдерами через планування, навчання, семінари та перегляд планів на всіх державних рівнях.
FEMA постійно розвиває свої можливості відновлення шляхом оптимізації своєї структури та створення нових механізмів, визначає сфери відповідальності серед залучених органів на всіх рівнях.
Кентерберійський орган з відновлення після землетрусів (CERA) був створений у Новій Зеландії у відповідь на землетрус, який відбувся на початку 2011 року. Його було створено на заміну Комісії з відновлення після землетрусу Кентербері, яка фактично не відповідала безпосередньо за діяльність з відновлення, а займалася координацією між постраждалими регіонами та центральною владою.
CERA розробив Стратегію відновлення, в якій було представлено загальне бачення, цілі та керівні принципи відновлення Кентерберійського регіону та визначено робочі програми.
Центральний підрозділ розвитку Крайстчерча було створено як підрозділ у CERA у квітні 2012 року, він підготував проєкт Плану відновлення Центрального Крайстчерча, який був розроблений із залученням міських планувальників, архітекторів і консультантів.
Попри досягнутий прогрес, відновлення міста не досягло цілей за визначеними показниками. Неефективність відбудови можна безпосередньо пов’язати з відсутністю узгодженості між центральною і місцевою владою, приватним сектором і громадою.
Висновки для України
Отже, розглянемо, які уроки можна винести для України з досвіду цих трьох країн.
Плюси
- Як і в досвіді відновлення країн, представлених у цьому матеріалі, ефективною вважається практика призначення відповідальною за відновлення окрему інституцію. На сьогодні таким є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
- Центральний орган з відновлення має розвивати комунікацію з регіонами, де ведеться діяльність з відбудови, та делегувати створення стратегій, проєктів та вказівок для ефективного відновлення конкретної території на місцеві відповідальні органи. При цьому потрібно враховувати особливості регіону та думку громади.
- Вже відомо, що низка країн та міжнародних організацій фінансово підтримують Україну у заходах з відбудови (або планують це робити після війни). Як у випадку Пакистану, практика визначення напрямку допомоги для певного донора є доцільною і надає стимул для більшої залученості та впевненості у раціональному використанні ресурсів.
- Доцільно використовувати різні інструменти для покращення ефективності відбудови: створення посібників для обміну досвідом, медійне висвітлення оновлень, поширення успішних практик тощо.
Мінуси
- Кадровий склад інституції з відновлення має включати спеціалістів у сфері їхньої відповідальності, а не людей, призначених на посаду з політичних міркувань, у чому звинувачували керівництво FEMA після урагану Катріна.
- У Новій Зеландії не всі цілі стратегії відновлення були досягнуті. Однією з причин була неузгодженість у прийнятті рішень між центральною та місцевою владою. Повноваження органів, дотичних до відбудови, не мають дублюватися та повинні бути чітко сформульовані та розподілені.
- Для підвищення ефективності необхідна дієва система моніторингу та оцінки, яка не була створена в Новій Зеландії. Цей інструмент дозволяє приймати рішення на основі відповідних даних. Також система допоможе у формуванні звітності для населення та донорів.
Матеріал підготовлено в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Читайте також
На столичному готелі «Україна» з’явилась арт-інсталяція, присвячена українським піхотинцям
