Справжнім експортом з РФ є сировинно-фінансові пастки. І ось чому.
Як ринковий інститут фондовий ринок РФ впав у несподіваній сутичці зі здоровим глуздом. Його більше немає. Ціноутворення втратило ринковий вимір. Штучний контроль цін всіх фінансових інструментів є єдино можливою практикою. Довіру знищено, відновлення є фантасмагоричним і лише викликає посмішку. Будь-яка вартість фінансових інструментів, походженням з РФ або таких, що заплямовані РФ, – підлягає сумніву апріорі. І це як мінімум.
Схожа історія, з не менш самоліквідаційною складовою, з ринками енергоносіїв. Втім, вони відпочатку мали на меті стати камікадзе. Дивно, що західні регулятори не надавали ефективного значення маніпулюванню цінами напередодні війни. Всі організовані ринки повинні захищатися від штучного контролю цін.
Все ж. Оскільки всі ці ринки в РФ, на жаль, були непогано інституціалізовані, інтегровані зовні, то конвульсії спочилих (ну або живих мутацій – тут як кому зручніше уявляти), окрім поступового розпаду, можуть завдати клопоту глобальним фінансовим ринкам. І ось чому.
Так, наприклад, директива 2014/57/ЄС від 16 квітня 2014 року про кримінальні санкції щодо ринкових зловживань відносить до маніпулювання, зокрема, «укладання угоди, розміщення замовлення на торгівлю чи будь-яку іншу діяльність або поведінку, яка впливає на ціну одного або декількох фінансових інструментів або товарного контракту спот, який використовує фіктивний метод або будь-яку іншу форму обману».
Кажуть, що якщо залишити один квашений огірок у банці зі свіжими, всі прокиснуть. Фінансові інструменти походженням з РФ сьогодні цілковито є такими «квашеними огірками».
Відтепер у стосунку до фінансових ринків маніпулювання є головною зброєю РФ. Водночас способи маніпулювання є надзвичайно різноманітними і їх не завжди вербалізовано у заборонних нормах. А деінде зазначено розлого. Згадана директива — це базовий документ. Є конкретизуючий регламент 596/2014, далі — кримінальні, адміністративні та фінансові санкції в законодавстві кожної держави-члена. А кожний конкретний випадок, що підпадає під ознаки зловживання, потребує доведення за відповідною процедурою. Протидією зловживанням ринком є багаторівневий процес із застосуванням засобів програмного забезпечення для виявлення ознак та, надалі, в ручному режимі їх вивчення, відібрання пояснень, розрахунків, розкриття інформації тощо. Зазвичай цивілізований світ захищає ринок від штучного контролю та шахрайства, що мають на меті отримання зиску, але не тероризм, бо зазвичай шахраї бажають заробити на цьому, а не самоліквідуватися. У РФ же головна ціль — спричинити хаос на ринках, користуючись неповороткістю процедур. І лише похідна – «зібрати вершки».
Тож інструмент взяли на озброєння для «роботи» з цінами активів та інструментів, іноземних емітентів з капіталом російського походження та місцевих, тих емітентів, папери яких перебувають у лістингу Мосбіржі – всіх, до яких поки що дотягуються. Далі йдуть портфелі, похідні папери, угоди, розрахунки, etc.etc. Не розберетеся, де «загубилися» справедливі ціни. Ну добре, зараз Мосбіржа втрачає свій ринковий статус де факто і де юре. А порядні інвестори просто списують вщент папери російського походження зі свого балансу, як про це заявила одна з найбільших компаній, що інвестує в технології — нідерландська Prosus. Це стосується частки у VK Group вартістю 700 млн. дол. США. Ця, неринкова тепер, вартість не спотворюватиме баланс та похідні показники Prosus. Після того, як паперам компаній російського походження зупинили обіг на цивілізованих біржах, залишилося «котирувати» їхні інструменти у Москві, де ще й заборонено їх делістинг. Водночас, недостатньо знати, чи визнаватиметься, наприклад, Мосбіржа у Великій Британії ринковою структурою (вже, як відомо, ні). Важливо, наскільки перекрито фінансові комунікації, будь-які транзакції з використанням російських фінінструментів.
Ця стратегія РФ по відношенню до глобальних фінансових ринків передбачає спочатку «експорт» бульбашок, з одного боку, і якщо афера спрацьовує, то імпорт вже модифікованої і необхідної в РФ ліквідності, а якщо не спрацьовує, то максимальне завдання збитків існуючому фінансовому укладу. Це як удар невисокоточною зброєю — не влучить в ціль, так щось зіпсує поруч. Щодо рубля ширші «сподівання» — торгують спокусою непогано заробити на спекуляціях – а вона є великою, і використовують як допоміжний інструмент штучного контролю цін фінінструментів. Так — про кон’юнктуру ми всі в курсі – справді, витрачати росіяни стали менше, імпорт знизився. Ну і що – це також викликано не ринковими факторами. Їх зупиняє лише втрата доходів бюджету — інакше ми побачили б завтра долар за ціною: «рубль за штуку». Тож інструменти впливу застосовуються у поєднанні. Та вочевидь за попередньою змовою центробанку, уряду, емітентів. Так, наприклад, відчайдушне розповсюдження джерелами Кремля оманливої інформації про поставки газу у поєднанні з намаганням запровадження через «Газпром» системи розрахунків за газ із застосуванням рубля (курс якого сформований всередині РФ у неринковий спосіб) — є наочним прикладом комплексного штучного впливу одразу на спотовий та валютний ринки. Загалом — на фінансові ринки та біржове ціноутворення. Водночас, инструментальне доведення злочинів — справа методології та фіксації шляхом експертизи. В ESMA, звичайно надали рекомендації що робити (занепокоїтися та моніторити), але чи не запізно? А поки працюють (принаймні повинні працювати) регулятори, експерти та детективи, спотові ціни демонструють навіть не волатильність — чи не є вони бульбашками?
До речі про курси. Так, вони в РФ існують. Це правда. Більше того, в практику увійшла їхня множинність. Як вирішить у ручному режимі «спеціальна урядова комісія». Це відчайдушне та, зрозуміло, злочинне маніпулювання. Свого часу у фашистській Німеччині головний банкір Шахт, здійснюючи мобілізаційну економіку, «провертав махінації з валютою так спритно, що, як підрахували іноземні економісти, німецька марка свого часу мала 237 різних курсів одразу» (Уільям Ширер «Зліт та падіння третього рейху»). З початком гарячої фази війни головний банкір фашистів, нібито, встиг схаменутися, критикував режим Гітлера, взяв участь у змові і встиг побувати в концтаборах. На Нюрнберзі був виправданий, пізніше знову заарештований і підданий денацифікації. Його доля має бути цікава Е.Набіулліній, всяким міллерам і грефам. Документувати їхні дії слід і європейським, і українським слідчим, детективам. В окремій папці. Ну, а, можливо, помічниця режиму схаменеться і після денацифікації буде відправлена керувати ощадкасою (варіант для Міллера – бурити свердловини) до Якутії.
Поки ж у Росії, оскільки з нею продовжується торгівля і її обсяг чималий, папери, в які вже інвестовані кошти, не виключені з обігу повністю, — ще залишається можливість пакостити повсюдно: маніпулювати і зловживати ринком відчайдушно, надувати фінансові бульбашки і впускати їх у фінансові ринки — загалом заражати фінансове середовище своїми печерними вірусами.
Тому відповідь цивілізації має бути максимально релевантною: викинути маніпулятора з IOSCO, МВФ, ФАТФ, визнати країною-спонсором тероризму (прохання до США), відключення від усіх фінансових комунікацій, максимальну заборону всіх інструментів, максимальне припинення будь-яких транзакцій, санкції та ембарго як спосіб захистити весь цивілізований фінансовий світ, не лише Україну як його частину.
Окрім того необхідно застосовувати санкції не тільки у новочасному розумінні цього поняття, а й у більш традиційному — як кримінальні. Притягнення до кримінальної відповідальністі винних у зловживанні ринком осіб РФ є складною справою, проте можливою. Для чого тоді створювався інститут протидії зловживанням ринком? Сподіваємося, не для того, аби ним нехтувати, принаймні у такий цинічний спосіб, як чинить РФ. Європа — це не тільки цінності, це інституції та верховенство права. І той факт, що фінансова війна є руйнівною для ринкових інституцій в РФ, не позбавляє необхідності притягнути до відповідальності конкретних людей, що умисно завдають шкоди всій цивілізованій фінансовій інфраструктурі.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
