З першого дня військової агресії Росія методично знищує інфраструктуру України. Станом на 26 квітня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури тільки на основі публічних джерел досягла $88 млрд або 2,6 трлн грн.
За час війни вже пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 531 дитячий садочок, 866 закладів освіти, 231 медзаклад, 173 заводи та підприємства, 277 мостів та 95 релігійних споруд.
Економічні збитки від війни з перших днів вторгнення в межах проєкту «Росія заплатить» фіксує та оцінює група аналітиків та волонтерів з KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки), за підтримки Офісу президента, Мінекономіки, Мінреінтеграції та Мінінфраструктури.
Ці дані допоможуть через міжнародні суди змусити агресора заплатити за кожну знищену лікарню, школу, церкву чи дім.
Вторгнення Росії. Оцінка втрат і збитків
Сьогодні проєкт «Росія заплатить» зосереджений на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури. Йдеться про те, що ми рахуємо скільки коштує руйнування конкретного будинку, конкретного підприємства. На цьому етапі поки що не рахуємо загальні економічні втрати, які значно перевищують збитки від руйнувань інфраструктури.
За спільними оцінками Мінекономіки та KSE загальні економічні втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд.
Рахувати під час війни важко. Є кілька усталених міжнародних підходів, як можна це зробити навіть не перебуваючи у зоні бойових дій. Ми використовуємо:
а) опосередковані методи оцінки, коли намагаємося оцінити, який є обсяг пошкоджень,
б) втрати через розуміння загальної кількості активів, житлової нерухомості, яка знаходиться в даному регіоні, наприклад, в Маріуполі, в Ірпені, в Харкові.
Ми працюємо зі збором мікроданих, коли знаємо, що пошкоджено чи зруйновано конкретне підприємство, конкретний заклад охорони здоров’я. Аналітики можуть подивитися фінансову звітність, зробити певні коригування з урахуванням того, що не завжди фінансова звітність дає найактуальнішу інформацію, і в цілому вийти на так звану відновлювальну вартість.
Що це таке — відновлювальна вартість?
Наприклад, зруйновано поліклініку в одному з районів чи громад і вона вже була доволі стара. Але відновлювати ви її не будете в застарілому вигляді. Ви будете відновлювати її з урахуванням поточної вартості матеріалів, обладнання. І це буде набагато дорожче за те обладнання, яке було в цій поліклініці на момент руйнування.
У випадку масштабних бойових дій є мало шансів задокументувати кожну пошкоджену будівлю. Один із золотих стандартів у цій сфері — супутникові спостереження. Команда проекту вже працює над можливістю використання супутникових знімків для аналізу пошкоджень.
Це підходить для аналізу пошкоджень масових об'єктів — житлової забудови, доріг, сільськогосподарських активів. Сучасні зображення із високою роздільною здатністю дозволяють якісно визначати навіть приватні будинки чи сліди окремих вибухів.
Сьогодні наші експерти працюють над отриманням знімків від визнаних лідерів в галузі — Maxar та Airbus, а також співпрацюють із низкою вітчизняних та іноземних компаній з пошуку оптимального технічного рішення щодо їхньої прив'язки до геокоординат та обробки. Це дозволить мати якісні дані для оцінки обсягу і вартості пошкоджень, необхідних для аналізу.
Хто рахує збитки від війни
Проект почався із запиту на це від міністра економіки Юлії Свириденко в другий день війни. З перших днів проекту ми заручились підтримкою Офісу Президента, який теж вирішив працювати над цим. Команда KSE Institute почала готувати інформацію за кількома напрямами — репарації, збитки, допомога партнерів, санкцій, стан економіки України. З маленького чату в Whatsap на кілька людей волонтерська ініціатива переросла у великий проект.
На той момент ще ніхто не розумів обсягів, масштабів, швидкості розгортання військових операцій. Ключовою ідеєю було збирати інформацію в публічних джерелах про те, які є пошкодження і фіксувати збитки через повідомлення окремих громадян.
Ми запустили командою портал damaged.in.ua через два тижні після початку проекту. З урахуванням інтенсифікації воєнних дій, зрозуміли, що просто збирати публічну інфу недостатньо і потрібно використовувати багато інших методів для того, щоб оцінювати багато інших видів інфраструктурних втрат.
Сьогодні робота команди зосереджена на декількох напрямах. Перша частина команди займається аналізом публічних повідомлень, сторінок органів влади, медіа. Друга частина команди здійснює оцінку безпосередньо.
Спершу це були лише експерти з KSE Institute та Центру економічної стратегії, потім долучилися ще Dragon Capital. Згодом ми почали збирати коаліцію громадських організацій, які можуть працювати з оцінкою.
Сьогодні зі збором та оцінкою втрат допомагають також волонтери з Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Прозорро.Продажі, Prozorro та Української ради торговельних центрів.
Третя частина команди займається сайтом damaged.in.ua, аналізом свідчень, які надходять через портал, та побудовою співпраці з державними органами влади. Ще одна група займається комунікацією. Сьогодні важливо наблизити підходи в оцінці, щоб всі ми однаково їх розуміли.
Для нас це вперше, сподіваюсь що і востаннє, але світова практика знає багато таких прикладів. Ми вивчаємо світові підходи, консультуємося з фахівцями зі Світового банку, аби використовувати ці підходи в Україні.
Підрахунок збитків від війни: навіщо це державі та громадянам
Україна вперше в сучасній історії й, віримо, востаннє стикнулася з такою повномасштабною агресією Росії проти неї.
Коли ми говоримо про оцінку збитків, то питання репарацій та компенсацій — це лише одне з переліку тих, про які треба пам’ятати. Навіщо зараз державі потрібна оцінка збитків?
По-перше, для розуміння, який обсяг економіки фактично випадає з майбутнього. Без урахування фізичних збитків ми не можемо зробити коректні прогнози про функціонування економіки у майбутньому.
Це важливо, щоб планувати спроможність держави збирати податки, платити пенсії тощо. Крім того, це дуже впливає на розуміння державою, скільки фінансового ресурсу, фіндопомоги треба тут і зараз. Оцінка втрат економіки передусім потрібна для кращого планування і можливості забезпечувати себе, своїх громадян ключовими потребами на майбутнє.
Друга ціль оцінки втрат є ключовою для громадян. Це питання стягнення відшкодувань саме з боку РФ. Справді для кожного громадянина, який втратив житло, майно отримати компенсації з боку РФ дуже важливо психологічно, емоційно і фінансово.
Питання здійснення оцінки саме для подання компенсацій — це вже інша сфера та фокус. Втім, вони також потребують фіксації та оцінки втрат, які проект робить зараз.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
