Уже 24. Як перші гривні доставляли з Канади під «щитом» «Альфи»

Авторка та засновниця Клубу фінансової грамотності

У середу, 2 вересня, національній валюті виповнилося 24 роки. Де з'явилися перші сучасні гроші України, що було не так із «карбованцем» і сім цікавих фактів про гривню, до якої ми всі так звикли.

Де друкують гривні

Перші сучасні українські гроші з'явилися зовсім не в Києві — їх друкували за кордоном, до того ж у трьох різних країнах. Так, 1992 року Canadian Banknote надрукувала купюри номіналом 1, 2, 5 і 10 грн.

Купюри вищого номіналу друкувалися вже у Великій Британії. Перші монети карбувалися монетними дворами Італії та Англії, а також на Луганському патронному заводі — також 1992 року.

Операція з транспортування грошей до сховищ НБУ здійснювалася спецпідрозділом «Альфа» і називалася «Щит України».

Банкнотна фабрика Національного банку України відкрилася 1994 року на базі заводу «Алмаз».

Тепер виготовленням гривень і копійок до них (до речі, незабаром з ужитку виведуть монету номіналом 25 копійок — ) займається виключно Банкнотно-монетний двір НБУ, який працює при фабриці. Папір для купюр виробляють на Фабриці банкнотного паперу Нацбанку, що розташована у Малині Житомирської області.

Як гіперінфляція з'їла карбованець

Попередник гривні, український карбованець, або купоно-карбованець, був в ужитку нарівні з радянськими рублями та відрізними купонами. З 12 листопада 1992 року функціонування рубля на території України було припинено.

Карбованець узяв на себе нищівний удар гіперінфляції у період становлення молодої української держави. Його вартість тоді провалилася з 200 до 176 тис. карбованців за долар США (у 885 разів). Інфляція теж била рекорди й 1993 року досягла 10 тис.%.

Найкраще складні економічні умови населення тоді передавала відповідь бідного селянина з казки «Три гроші» на запитання здивованого короля про те, як йому вдається жити на три гроші на день:

«Я з тих трьох грошів один повертаю, другий позичаю, а з третього вже сам живу».

Як проходила грошова реформа

28 червня 1996 року за гривнею закріпили статус нацвалюти, проголосувавши за зміни до Конституції, а 25 серпня того ж року президент Леонід Кучма підписав указ про грошову реформу. Вона тривала два тижні — з 2-го по 16-е вересня.

Обмінювали карбованець, що «проштрафився», за таким курсом: за 100 тис. можна було отримати 1 грн. Долар можна було купити за 1,76-1,77 грн.

До слова, до комісії з проведення реформи тоді входили Павло Лазаренко, Віктор Ющенко, Віктор Пинзеник, Володимир Стельмах і Віктор Суслов.

Для безболісного проведення реформи «уряд і Банк України ретельно готували ґрунт і доклали чимало зусиль», писав тоді «Комерсант».

Так, до старту реформи НБУ проводив інтервенції на суми в десятки мільйонів доларів на біржах та поза ними, щоб карбованець стабілізувався на рівні 176-177 тис. за долар (його опускали з рекордної цифри — 200 тис. за долар). Крім того, до запуску реформи Київ отримав транш від МВФ на суму $1,5 млрд.

Ввели й обмеження: готівкою можна було міняти суми до 100 млн карбованців. Усе, що понад цієї суми, потрапляло на банківський рахунок, і вже звідти могло бути переведено у готівку. Фактично 100 млн карбованців можна було обміняти на $550 (середня зарплата тоді становила 125 грн, або приблизно $70).

Сім фактів про гривню

Слово «гривня» етимологічно є похідним від «грива» і містить у собі історичну назву золотої прикраси у вигляді обруча, який носили на шиї. Він і сам по собі використовувався для оплати.
Національну валюту безпосередньо було названо на честь грошової одиниці, яка була в ужитку ще в Київській Русі XI століття — її використовували як відзнаку, відому вагу та монету. Наприклад, за вбивство шляхтича штрафували на 60 грн. Гривня мала форму срібного бруска або злитка — «гривня срібла». В Європі таку міру ваги називали маркою.
Банкноти Української народної республіки у 1918-1920 рр. також називалися гривнями.
Для розмінної монети уже в період незалежності пропонувалося кілька назв: «крок» (монети УНР 1917-1919 рр.), «різана», «шеляг» або «сотий», проте вибрали «копійку» як більш звичне для слуху українців слово.
Під час проведення реформи 1996 року з обігу вилучили 14 млрд фальшивих карбованців — це було безпосередньо пов'язано з низькою якістю цих грошей.
Міжнародний код української валюти — UAH, а загальноприйняте скорочення — грн.
Автор ескізів гривні — народний художник України Василь Іванович Лопата.