Воєнний спадок: як реалізувати спадкові права жінок під час воєнного стану

партнерка Asters

Понад 100 днів в Україні триває зухвало розв'язана росією повномасштабна війна, яка й далі забирає життя військових і мирних жителів України. Зі зростанням кількості жертв збільшується й кількість запитань, що стосуються спадщини.

Я продовжую отримувати запити від осіб, які втратили своїх близьких. З-поміж питань, що хвилюють, – порядок оформлення спадщини, підстави для спадкування, строк прийняття спадщини та різноманітні процедурні питання.

Не знаєш як вчинити — роби за законом.

Оскільки відсутність своєчасних дій із боку спадкоємців може призвести до значних ускладнень процесу оформлення спадщини, я вирішила присвятити питанням спадкування не одну, а цілий цикл статей.

У попередній статті зі схожим заголовком я розповіла про оформлення спадкових прав дітей. Цю статтю буде присвячено спадковим правам жінок. Особливу увагу я вважаю за потрібне приділити правам тих жінок, які не перебували в офіційному шлюбі з померлим. Як показує моя багаторічна практика, більшість людей, які втратили близьких, не знають, як їм діяти та до кого звертатися. Пропоную розібратися в цьому разом.

Порядок спадкування офіційною дружиною

Розпочну з простішого та зрозумілішого питання, а саме – з порядку спадкування жінкою, яка була офіційною дружиною померлого на день смерті останнього. Відповідно до законодавства, дружина є спадкоємицею за законом першої черги. До першої черги також належать діти померлого та його батьки. Якщо за життя померлий не склав заповіт, то спадкування відбуватиметься на підставі закону. Водночас усі спадкоємці першої черги спадкуватимуть у рівних частках. Наприклад, якщо в померлого була дружина, двоє дітей і матір (тобто наявні 4 спадкоємці першої черги), то кожен зі спадкоємців має право на отримання ¼ частки всього спадкового майна. Звертаю увагу, що йдеться саме про спадкове майно, а це зазвичай ½ частина всього майна, набутого подружжям під час шлюбу (якщо інше не передбачено укладеним між подружжям договором). Докладніше про визначення обсягу спадкового майна я розповім далі.

Якщо померлий склав заповіт, то спадкування відбуватиметься відповідно до волі померлого, вираженої в його заповіті. Трапляються випадки, коли чоловіки з тих чи інших причин не включають своїх дружин до заповіту. У такому випадку жінкам потрібно пам'ятати про обов'язкову частку в спадщині. Відповідно до закону, незалежно від змісту заповіту, непрацездатна вдова має право на обов'язкову частку спадщини. Обов'язкова частка визначається в розмірі 50% того майна, яке дружина мала б отримати в тому разі, якби спадкування відбувалося на підставі закону.

У процесі оформлення спадщини вагоме значення має правильне визначення обсягу спадкового майна. Варто пам'ятати, що майно, яке чоловік і дружина набувають у шлюбі, вважається спільною сумісною власністю подружжя, якщо інше не передбачено укладеним між ними договором. Вважається, що частки кожного з подружжя в спільному майні є рівними. Тобто якщо за час шлюбу подружжя набуло у власність заміський будинок, земельну ділянку та квартиру, то ½ частка (половина) у кожному із придбаних під час шлюбу об'єктів належить дружині. Водночас абсолютно не важливо, на ім'я кого з подружжя придбавалося майно. Отже, після смерті чоловіка дружина має право на виділення її частки в спільному майні та на видачу відповідного правовстановлювального документа. Для виділення своєї частки жінці потрібно звернутися до нотаріуса й отримати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Інша частина спільного майна, яка відповідно належала чоловікові, переходить до складу спадщини та розподіляється між спадкоємцями померлого відповідно до заповіту або закону.

Звертаю увагу, що зазначене в попередньому абзаці не стосується майна, яке було успадковане кожним із подружжя, отриманого в подарунок чи приватизованого. Таке майно вважатиметься особистим майном кожного з подружжя і розподілу не підлягатиме. Наприклад, приватизована чоловіком за життя земельна ділянка або квартира переходять до складу спадщини повністю, частка дружини з таких об'єктів не виділяється. Зауважу, що внаслідок внесення змін до Сімейного кодексу України правовий режим приватизованої земельної ділянки декілька разів змінювався. Земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, зокрема приватизації, лише в період із 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно вважається спільною сумісною власністю подружжя. В інших випадках таке майно належить до особистої приватної власності чоловіка або дружини, які використали своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

Порядок спадкування «цивільною дружиною»

Багато пар сьогодні проживають однією сім'єю без офіційної реєстрації шлюбу. Таке спільне проживання в народі називають «цивільним шлюбом», а жінок, які живуть у такому союзі, «цивільними дружинами».

Мене часто просять пояснити різницю між офіційним і цивільним шлюбом. На жаль, різниця не обмежується наявністю пресловутого штампа в паспорті (до речі, ніякі штампи давно вже не ставлять). Одна з найсуттєвіших відмінностей полягає саме в порядку спадкування. Якщо офіційна дружина за законом є спадкоємицею першої черги, то цивільна дружина належить тільки до четвертої черги спадкоємців. До того ж спадкувати вона може винятково в разі проживання зі спадкодавцем не менш як 5 років до дня його смерті (моменту відкриття спадщини).

Важливо, що факт проживання однією сім'єю потрібно встановлювати в судовому порядку. На практиці це буває доволі складно, доводиться збирати цілий масив доказів, залучати свідків тощо. Жінка має довести, що вони з покійним проживали як одна сім'я, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки саме як подружжя. Маю зауважити, що навіть наявність у пари спільних дітей не є безумовною підставною для задоволення вимог жінки. Якщо інші спадкоємці померлого заперечують проти визнання факту спільного проживання, то судовий процес може бути досить складним не тільки в юридичному, але й у моральному та емоційному плані.

Водночас у випадку встановлення судом факту спільного проживання зі спадкодавцем не менш як 5 років до моменту відкриття спадщини жінка отримає право й на визнання спільною сумісною власністю майна, набутого цивільним подружжям за час спільного проживання. У судовому процесі суд має дослідити та встановити час і джерело придбання майна. Далі діятимуть такі самі правила, що були описані мною в розділі про спадкування офіційною дружиною, тобто цивільна дружина зможе отримати ½ частину спільного майна подружжя.

Щодо спадкування майна чоловіка, то як спадкоємиця четвертої черги цивільна дружина зможе успадкувати майно винятково за відсутності в чоловіка спадкоємців попередніх черг. Водночас закон дозволяє укладення між спадкоємцями договору про зміну черговості спадкування, що дає змогу цивільній дружині «піднятися» до вищої черги. Потрібно зважати, що підписання такого договору можливе лише за наявності згоди всіх спадкоємців тієї черги, до якої «підіймається» жінка. У разі розв'язання питання щодо черговості спадкування спадкоємці можуть домовитися й про перерозподіл спадщини між собою. Мушу зазначити, що укладення договорів між спадкоємцями є досить комплексним питанням, що, на мою думку, потребує обов'язкового залучення кваліфікованих адвокатів, які спеціалізуються на питаннях спадкування.

Якщо чоловік за життя встиг скласти заповіт, то спадкування відбуватиметься саме на підставі заповіту. Зрозуміло, що чоловік може заповісти все своє майно цивільній дружині, однак у цьому випадку варто пам'ятати, що непрацездатні батьки та неповнолітні (або повнолітні непрацездатні) діти померлого матимуть право на обов'язкові частки. Якщо чоловік не згадав у заповіті свою цивільну дружину, то, на відміну від непрацездатної офіційної дружини, цивільна дружина права на обов'язкову частку в спадщині не матиме.

Процедурні питання

У попередній статті, що стосувалася оформлення спадкових прав дітей, я досить докладно розповіла про процедуру прийняття та подальшого оформлення спадщини. Якщо говорити про оформлення спадкових прав дружини, то загалом процедура є такою самою.

Однак на відміну від дитини, дружина, безумовно, не вважається такою, що автоматично прийняла спадщину. Закон не встановлює додаткових захисних механізмів для жінок, а тому приймати спадщину обов'язково потрібно в 6-місячний строк із дня відкриття спадщини. Тільки якщо чоловік і дружина на день відкриття спадщини були зареєстровані за однією адресою, де спільно проживали, жінка вважається такою, що прийняла спадщину автоматично.

Як я вже писала, з огляду на введення в Україні воєнного стану 6-місячний строк на прийняття спадщини натепер зупинено. Водночас я не рекомендую зволікати з поданням заяви про прийняття спадщини та з відкриттям спадкової справи. Пам'ятайте, що саме той зі спадкоємців, хто перший подає заяву про прийняття спадщини, має право вибору нотаріуса – отже, ви можете обрати зручну саме для вас нотаріальну контору, звернутися до нотаріуса, якому ви довіряєте. Якщо першим заяву подасть інший спадкоємець, доведеться підлаштовуватися й надалі мати справу з тим нотаріусом, якого обрав інший спадкоємець. Зазначу, що нотаріус, який першим відкрив спадкову справу, веде цю справу й надалі, встановлює обсяг спадкового майна, закликає до спадкування, видає спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину.

Для прийняття спадщини необов'язково їхати до того регіону, де помер або загинув спадкодавець. У період дії воєнного стану спадкоємці мають право звернутися до будь-якого чинного нотаріуса України. Крім того, заяву про прийняття спадщини можна відправити й поштою. Водночас справжність підпису спадкоємця на заяві має бути посвідчена нотаріально.

Якщо звістка про смерть чоловіка застала жінку за кордоном, вона має право оформити заяву про прийняття спадщини в посольстві або консульстві України в країні свого тимчасового проживання/перебування. Інформацію про особливості вчинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах України можна знайти в попередній статті цього циклу.

Висновок

Спадкове законодавство України встановлює зовсім різні правила спадкування для жінок, які були офіційними дружинами померлого чоловіка, і для жінок, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Якщо в першому випадку дружина, безумовно, є спадкоємицею першої черги й за законом має право на частку в спільному майні подружжя, то в другому випадку цивільній дружині доведеться поборотися за свої права.

Водночас закон передбачає достатньо інструментів для захисту спадкових прав як одних, так і інших жінок. З мого професійного досвіду я добре знаю, наскільки жінкам буває складно пережити смерть чоловіка. На жаль, досить часто жінки, які переживають такі складні життєві обставини, просто не здатні приймати виважені рішення та захищати свої права. Саме тому моя рекомендація – знайти кваліфікованого спеціаліста (адвоката/юриста), який візьме на себе питання, пов'язані з оформленням спадщини, представлятиме інтереси жінки перед нотаріусом, іншими спадкоємцями, у суді. Навіть у найнепростіших і, здавалося б, безнадійних випадках за підтримки надійного та досвідченого представника можна знайти вихід, який буде найбільш вигідним для інтересів жінки.