Воєнний спадок: як реалізувати спадкові права дітей під час воєнного стану

партнерка Asters

Не знаєш, як вчинити — роби по закону

Війна, яку росія розпочала проти України 24 лютого 2022 року, та її жахливі наслідки актуалізували питання, які стосуються спадкування, прийняття спадщини та оформлення спадкових прав. Так, за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини від початку повномасштабного вторгнення росії в Україні загинуло 2665 мирних жителів. Інформація про кількість загиблих військових наразі не розголошується.

Протягом останніх місяців я отримала вже не один запит від жінок, чоловіки яких загинули під час участі в бойових діях або стали жертвами військової агресії. Значна частина таких запитів надійшла від українок, які разом із дітьми виїхали за кордон, і, перебуваючи в іншій країні, отримали сумну звістку про смерть чоловіка (батька дитини). Як показує практика, більшість людей не знають, як діяти в цій ситуації, куди та в які строки звертатися.

Дана стаття присвячена процедурі оформлення спадкових прав дітей. В наступних своїх статтях я окремо розповім як діяти жінкам, в тому числі і тим, які не перебували у офіційному шлюбі, щоб захистити свої спадкові та інші майнові права в разі загибелі чоловіка.

Україна завжди приділяла велику увагу захисту прав дітей. У всіх питаннях, що стосуються дітей, їх права та законні інтереси, в тому числі на спадщину, мають першочергове значення. Дана теза є визначальною як для діяльності державних органів, судів, нотаріусів, так і для дій батьків. Зрозуміло, що в процесі спадкування в інтересах дитини завжди діє її законний представник – той з батьків, хто залишився живим. В контексті даної статті таким законним представником є матір. Саме матір в інтересах дитини звертається до відповідних компетентних органів та посадових осіб, подає заяви та документи, отримує свідоцтво про право на спадщину тощо. З моральної точки зору кожна матір просто зобов’язана вчинити всі передбачені законом дії для найскорішого оформлення спадкових прав дитини. Матір не має права та не повинна вчиняти дії, що прямо чи опосередковано суперечать інтересам дитини, як і не має права самовільно відмовлятися від спадкових прав дитини.

Види спадкування

Перш ніж переходити до конкретного алгоритму дій, зазначу, що в Україні спадкування здійснюється або за законом, або за заповітом. Якщо особа не склала заповіту, то в разі її смерті спадкування відбувається за законом, тобто за принципом черговості. Закон визначає п'ять черг спадкоємців. При цьому кожна наступна черга отримує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, неприйняття ними спадщини або у разі їхньої відмови від прийняття спадщини. Діти є спадкоємцями першої черги за законом. Це стосується як дітей, народжених в офіційному шлюбі, так і позашлюбних дітей.

Якщо ж спадкування відбувається на підставі заповіту, то спадкоємцями є ті особи, які зазначені в тексті заповіту. Це може бути будь-які особи, визначені спадкодавцем, незалежно від наявності родинних зв'язків між ними. При цьому, незалежно від змісту заповіту, неповнолітні діти спадкодавця мають право на обов'язкову частку у спадщині. Обов'язкова частка складає половину від майна, яке б дитина отримала при спадкуванні за законом. В залежності від обставин, дитина може бути як єдиним спадкоємцем, так і спадкувати разом із іншими спадкоємцями – дружиною, батьками спадкодавця, іншими особами. Діти, як і інші спадкоємці, можуть успадковувати нерухоме майно, транспортні засоби, грошові кошти, права на отримання страхових виплат, відшкодування збитків тощо. При цьому варто пам’ятати, що до складу спадщини входять не тільки права, а й обов'язки спадкодавця. Тобто, при наявності у спадкодавця невиконаного майнового зобов’язання, кредитори мають право вимагати його виконання від спадкоємців.

Таким чином, неповнолітня дитина спадкодавця у будь-якому разі має право на отримання спадщини. Проте, спадкові права дитини потрібно правильно оформити. Про процедуру оформлення спадщини я розповім далі.

Прийняття спадщини: строк та порядок

Перше, про що потрібно пам'ятати у процедурі спадкування, – це строки. Закон встановлює шестимісячний строк для подання заяв про прийняття спадщини. Відлік цього строку починається з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення його померлим.

З огляду на введення в Україні воєнного стану, постановою Уряду був зупинений перебіг вказаного строку. Це означає, що до закінчення воєнного стану спадкоємцям можна не хвилюватися про необхідність дотримання строків. Звернутися із заявою про прийняття спадщини можна буде навіть зі спливом шести місяців. Більше того, закон прямо говорить, що неповнолітні діти спадкодавця вважаються такими, які автоматично прийняли спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини діти (їхні законні представники) не відмовилися від спадщини.

Поряд із цим, я завжди рекомендую матерям подавати заяви про прийняття спадщини їх дітьми за наявності такої можливості. Особливо це стосується ситуацій, коли дитина була народжена не в офіційному («цивільному») шлюбі. Належним чином оформивши і подавши заяву про прийняття спадщини, матір заявить про спадкові права дитини, мінімізує тим самим шанси інших спадкоємців на зловживання та порушення майнових прав дитини, а відтак – дитині буде гарантовано захист її інтересів.

Далі слід звернути увагу на оформлення заяви про прийняття спадщини. Особливо, якщо матір та дитина перебувають за кордоном. В такому випадку оформити заяву про прийняття спадщини можна у посольстві або консульстві України у країні тимчасового перебування. Дипломатичні представництва та консульські установи України можуть здійснювати окремі нотаріальні дії, зокрема і засвідчувати справжність підпису на заявах про прийняття спадщини.

У заяві про прийняття спадщини необхідно зазначити, що дитина приймає спадщину після смерті свого батька. До заяви слід додати копію паспорта матері та копію свідоцтва про народження дитини. Уповноважений консул посвідчить справжність підпису матері на заяві про прийняття спадщини, після чого посвідчену заяву з додатками можна буде направити в Україну до нотаріальної контори або нотаріуса, який веде спадкову справу. Якщо спадкова справа ще не заведена, заяву про прийняття спадщини можна направити до будь-якого нотаріуса в Україні. Важливо, що під час дії воєнного стану не обов’язково подавати заяву за місцем відкриття спадщини. Перелік нотаріусів України, які продовжують свою діяльність під час війни, можна знайти за посиланням – https://notar.npu.ua/. На підставі отриманої першої заяви про прийняття спадщини нотаріус заведе спадкову справу. В подальшому саме цей нотаріус буде здійснювати всі необхідні дії щодо ведення спадкової справи та видачі свідоцтв про право на спадщину.

Тут варто нагадати, що під час воєнного стану строки прийняття спадщини в Україні були зупинені. Тобто, якщо особа померла під час війни, то отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на майно можна буде після спливу шести місяців з дня припинення воєнного стану.

Зазначу також, що послуги нотаріусів по веденню спадкових справ та вчиненню нотаріальних дій є платними. Вартість послуг приватних нотаріусів узгоджується для кожної нотаріальної дії індивідуально. За вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється плата у вигляді державного мита, ставки якого визначені законодавством, та стягується плата за додаткові послуги правового характеру.

Права на спадщину позашлюбних дітей і дітей, щодо яких не встановлено батьківство спадкодавця

В Україні діти, які народилися у «цивільному» шлюбі, мають такі ж самі права на спадкування після своїх батьків, як і діти, народжені в офіційному шлюбі. Іншими словами, незалежно від перебування батьків у шлюбі, дитина є спадкоємцем першої черги за законом, і до досягнення повноліття має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті свого батька. Наявність родинних зв'язків між дитиною і її батьком, а, відповідно, і право дитини на спадкування, підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

Складнішою є ситуація, коли інформація про спадкодавця як батька у свідоцтві про народження дитини відсутня. Така ситуація можлива, якщо матір не перебуває в офіційному шлюбі. Якщо з тих чи інших причин при оформленні свідоцтва про народження дитини матір не вказала інформацію про батька або зазначила інформацію про батька на свій розсуд («зі слів матері»), то дитина все одно має право на спадкування після смерті свого біологічного батька. Проте, таке право дитини необхідно підтвердити у судовому порядку. Мова йде про встановлення судом факту батьківства. Як показує практика, в таких справах факт батьківства може підтверджуватися різноманітними доказами. Звісно, найдієвішим доказом є висновок генетичної експертизи (а процедура з відібрання біологічного матеріалу може проводитись в т.ч. посмертно).

То ж я рекомендую: опинившись у подібній ситуації невідкладно подавайте заяву про прийняття спадщини по описаній вище процедурі. Після чого бажано звернутися до адвоката, який спеціалізується на сімейних справах. Кваліфікований адвокат зможе підготувати доказову базу та успішно представити інтереси матері та дитини в судовому процесі. В результаті дитина отримає можливість успадкувати належну їй частку спадкового майна.