Українська енергетика переживає один із найскладніших періодів у своїй історії. Масовані обстріли, скорочення міжнародного фінансування, потреба у швидкому оновленні інфраструктури – все поставило перед країною нові виклики.
Втім, попри всі труднощі, українська енергосистема вистояла. Цієї зими не сталося масштабних блекаутів, про які говорили песимісти, а країна змогла пройти холодний сезон без катастрофічних втрат.
Але попереду ще багато роботи, і головне питання нині – як забезпечити стабільність енергетичної галузі у довгостроковій перспективі.
Чому Україна змогла уникнути блекаутів?
Згідно з Четвертою швидкою оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), тільки прямі збитки енергетики України від атак рф на кінець 2024 року сягнули $20 млрд. А для повноцінної ліквідації наслідків і відбудови енергооб’єктів та інфраструктури потрібно майже $70 млрд.
Однак, як зазначають експерти, навіть ці удари не здатні повністю зруйнувати енергосистему.
Ще восени експерти прогнозували складну зиму. Прогнози були різними: від контрольованих відключень у пікові години до можливих довготривалих блекаутів. Однак ситуація розвивалася за іншим сценарієм.
По-перше, вдалося відновити більшість енергетичних об'єктів, пошкоджених під час обстрілів. За оцінками уряду, в роботу повернули значну частину генеруючих потужностей, а також вдалося ввести 835 МВт розподіленої генерації.
По-друге, Україна спромоглася налагодити імпорт електроенергії з ЄС у великих обсягах, що стало серйозною підтримкою у критичні моменти. Максимальна доступна потужність імпорту збільшилася до 2100 МВт, і хоча використовувалася вона не завжди на повну, ця опція стала важливим резервом.
По-третє, зима була порівняно теплою, особливо у грудні-січні. Це природно зменшило навантаження на енергосистему, дозволивши більш ефективно балансувати виробництво та споживання електроенергії.
Але ці фактори не означають, що проблем більше не буде. Навпаки, наразі потрібно думати про подальші кроки, адже попереду – ще складніші випробування.
Чому припинення фінансування від USAID – серйозний сигнал?
Наприкінці лютого стало відомо, що USAID припинило фінансування Фонду підтримки енергетики України. Спочатку ця програма передбачала виділення $75 млн на закупівлю критично важливого енергетичного обладнання.
Враховуючи загальні потреби енергетичної галузі, це не є якоюсь величезною сумою. Але, на жаль, такі рішення можуть свідчити про глибокі зміни у міжнародній підтримці України.
Цей крок має два ключових наслідки:
- Зменшення можливостей для оперативного відновлення енергосистеми. Після кожного обстрілу потрібно закуповувати нові трансформатори, високовольтне обладнання, запчастини для ремонтів. Менше фінансування – більш тривалі терміни відновлення.
- Зростання ролі бізнесу та громад. Якщо міжнародні донори скорочують підтримку, основний тягар відбудови лягає на приватний сектор і місцеву владу.
Саме тому зараз активно розглядається розвиток розподіленої генерації, яка дає більше незалежності кожному регіону. Слід зазначити, що допомога Сполучених Штатів є неоціненною, попри призупинення фінансування USAID. Американські інвестори продовжують фінансування розвитку українських систем заощадження електроенергії та розподіленої генерації.
Розподілена генерація: що заважає її розвитку?
За останній рік Україна зробила великий крок у питанні енергетичної автономії. Зокрема, імпорт генераторів зріс у 8 разів, а багато громад та підприємств встановили власні енергетичні установки.
Але проблема в тому, що значна частина цієї генерації працює у закритому циклі – лише для внутрішніх потреб бізнесу чи окремих домогосподарств.
Водночас у громадах бракує ресурсів для створення потужних локальних енергетичних систем. Опитування Асоціації малих міст показало, що більшість проєктів розподіленої генерації фінансувалися шляхом залучення міжнародних програм. Власних бюджетів для таких ініціатив у регіонах просто немає.
Крім того, в Україні склався дефіцит кваліфікованих спеціалістів, які могли б якісно розробляти та впроваджувати проєкти. Особливо бракує фахівців на місцевому рівні. І це ще одна серйозна перешкода, яку доведеться долати.
Відновлювана енергетика: майбутнє чи поки що далека перспектива?
Чи можна зробити ставку на «зелену» енергетику? Експерти вважають, що так, але це потребуватиме певного часу.
Україна взяла на себе зобов'язання поступової відмови від вугільної генерації та суттєвого зменшення використання природного газу для виробництва електроенергії.
Тому майбутнє має будуватися на:
- Відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ) – сонячні, вітрові, біогазові станції.
- Атомній енергетиці – збереження та модернізація наявних потужностей.
- Системах накопичення енергії – це ключовий фактор стабільності енергосистеми, особливо в умовах збільшення частки ВДЕ.
Однак, як зауважують аналітики, для залучення інвестицій у «зелену» енергетику необхідно створити чіткі правила гри. Бізнесу потрібні гарантії окупності проєктів, а також передбачувана тарифна політика.
Що потрібно зробити вже сьогодні?
Попереду ще багато випробувань, і щоб їх подолати, потрібна комплексна стратегія.
Україна має діяти відразу за кількома напрямками:
- Розширення розподіленої генерації. Громади та бізнес повинні мати доступ до фінансових інструментів для створення власних енергетичних потужностей.
- Залучення приватних інвестицій. Держава має спростити процедури для фінансування проєктів у сфері ВДЕ та традиційної енергетики.
- Посилення міжнародної співпраці. Попри припинення фінансування з боку USAID, Європа залишається ключовим партнером.
- Розвиток систем накопичення енергії. Це допоможе стабілізувати роботу енергосистеми та зробити її менш вразливою до атак.
Попри всі труднощі, українська енергосистема не лише зберігає працездатність, а й рухається вперед. Україна дійсно має всі шанси не просто відновити втрачене, а й побудувати нову, стійку та незалежну енергосистему.
Скорочення міжнародного фінансування, удари по критичній інфраструктурі, потреба у швидкій модернізації – це виклики, на які потрібно надати чіткі відповіді просто зараз. Тому розвиток децентралізованої енергетики, залучення інвесторів, використання сучасних технологій – це не далеке майбутнє, а питання сьогодення.
Читайте також
