Facebook Pixel

Тренди права 2021: які закони та ініціативи безпосередньо вплинуть на ринок IT

Євген Каташинський
член Асоціації правників України, юрист Digilaw
Фото: Free-Photos/Pixabay

Фото: Free-Photos/Pixabay

Більшість погодиться, що епідемія COVID-19 стала чи не найголовнішим чинником, який обумовив зміни в багатьох сферах. А особливо стрімке зростання ІТ-галузі, що стартувало в 2020 році, продовжиться і у 2021-му.


Сьогодні, у лютому 2021 року, можна виокремити наступні ключові тенденції розвитку вітчизняного ІТ-права.

  • 1. Першою та найбільш глобальною тенденцією є спроби уніфікувати діяльність української ІТ-галузі та привести до запропонованих державою стандартів.
Telegram Logo

За допомогою таких проєктів, як Дія City, держава намагається унормувати український IT-сектор. Ініціатори законопроєкту роблять ставку на привабливий податковий режим і державні гарантії, що, на їхню думку, допоможе залучити велику кількість представників українського IT-сектора.

Водночас деякі IT-компанії стверджують, що Міністерство цифрової трансформації намагається закріпити за собою занадто широкі повноваження.

Вважаю, що вже в 2021 році парламент ухвалить відповідний законопроєкт. Питання полягає лише в тому, які пропозиції та поправки IT-сектора врахує законодавець.

  • 2. Другою ключовою тенденцією, на мій погляд, є намагання держави запровадити правове регулювання ринку криптовалют.

2 грудня 2020 року Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про віртуальні активи № 3637.

Коротко нагадаю основні положення. Віртуальні активи – це сукупність даних в електронній формі з вартістю та наявністю в системі обігу віртуальних активів. Крім цього, авторами проєкту пропонується диференціювати віртуальні активи на:

  • а) забезпечені (посвідчують майнові/немайнові права, зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав);
  • б) фінансові;
  • в) незабезпечені (є самостійними об’єктами цивільних прав).

Водночас запропоновано розподілити суб’єктів у сфері віртуальних активів на власників та надавачів послуг, останні з яких будуть зобов’язані пройти державну реєстрацію в якості надавача послуг у сфері віртуальних активів.

І хоча чинна редакція проєкту залишає більше питань, аніж відповідей, все-таки вже зараз можна чітко прослідкувати, що держава обрала напрям запровадження правового регулювання у сфері віртуальних активів, що матиме актуальність і у 2021 році.

  • 3. Наступним ключовим вектором розвитку ІТ-права України є спрямування державної політики на залучення та релокацію іноземних ІТ-фахівців.

І хоча сама по собі ідея щодо залучення іноземних спеціалістів не зовсім відповідає темі цієї роботи, я переконаний у необхідності акцентувати на цьому увагу з огляду на наступне.

Минулого тижня Мінекономіки затвердило оновлений перелік спеціальностей та вимог до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції у 2021 році, до якого було додано 50 фахівців у сфері блокчейн.

На мою думку, подібний крок, разом із підписанням меморандуму між Мінцифрою та Stellar Development Foundation щодо співпраці у сфері розвитку віртуальних активів, чітко демонструє наміри українського уряду комплексно розвивати правове регулювання цієї галузі, зокрема і блокчейн технологій.

  • 4. Ще одним визначним аспектом розвитку українського ІТ-права у 2021 році є закріплення на законодавчому рівні положень щодо дистанційної роботи.

4 лютого 2021 року Рада ухвалила закон про удосконалення правового регулювання дистанційної роботи. Ним було доповнено Кодекс законів про працю України двома новими поняттями: дистанційна робота та надомна робота.

Фактично, ці два режими схожі між собою, водночас відмінність полягає у тому, що надомна робота виконується або вдома, або в іншому заздалегідь визначеному місці із використанням технічних засобів (приладів, станків тощо), які необхідні для виконання такої роботи. Тоді як дистанційна робота визначає право працівника виконувати роботу в будь-якому місці за власним бажанням без прив’язки до конкретних технічних засобів.

На мою думку, хоча закріплення у КЗпП України положень про дистанційну та надомну роботу прямо і не стосується ІТ-права, однак здійснює опосередкований вплив на всю галузь. У 2021 році офіси втрачають свою актуальність, і саме норми щодо дистанційної роботи нарешті дали належний початок правовому врегулюванню віддаленої праці.

  • 5. Ще однією ключовою тенденцією, на мою думку, є те, що держава продовжує здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення правового регулювання інституту контрольованих іноземних компаній (КІК).

Сутність КІК полягає у здійсненні оподаткування доходів, отриманих резидентами України від іноземних компаній. Правове регулювання оподаткування доходів, отриманих від КІК, впливатиме й на ІТ-галузь, зокрема, з огляду на те, що значна кількість українських ІТ-фахівців продають свої послуги на ринки США та ЄС, зокрема, через цю модель. Вважаю, що у 2021 році існують усі шанси, що держава посилюватиме регулювання цієї сфери.

  • 6. В якості бонусу хочу звернути увагу на спроби запровадити Український міжнародний фінансовий центр — аналог західноєвропейських бірж, що здійснюють торгівлю товарами та капіталами.

Також у рамках цієї ініціативи було запропоновано створити Арбітражний центр, який розглядатиме інвестиційні спори за моделлю міжнародних комерційних арбітражів. І хоча наразі не зрозуміло, чи не втратить цей проєкт своєї актуальності з плином часу у разі його реалізації, я вважаю, вже цьогоріч ми побачимо низку заходів, спрямованих на оптимізацію правового регулювання. Що може так чи інакше стосуватися й ІТ-галузі.


Всі перелічені процеси та законодавчі ініціативи матимуть вплив на ІТ-галузь та розвиток ІТ-права цьогоріч. Тому бізнесу необхідно відстежувати законодавчі тенденції та завчасно готуватися до їхньої імплементації.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини