Цифрові технології, трансформуючи світ, примушують всі держави розвивати цифрові інноваційні економіки. За даними Європейської Комісії, активне запровадження інноваційних технологій та штучного інтелекту збільшить світову економіку до 13 трильйонів євро до 2030 року. Які переваги може мати український бізнес в результаті впровадження електронного документообігу із використанням електронного цифрового підпису та печатки, реєстрованої доставки пошти, захисту веб-сайтів в сегментах «бізнес-бізнес» та «бізнес-держава» та входженням до єдиного цифрового ринку ЄС?
Чому в ЄС запровадили єдиний цифровий ринок
ЄС є одним із перших експортерів цифрових послуг у світі, але перешкоди для глобальної цифрової торгівлі все одно суттєво впливають на діяльність європейських компаній. Зокрема, Комісія наголошує, що громадяни ЄС і підприємства часто стикаються з бар'єрами при використанні онлайн-інструментів і послуг. Ці бар'єри означають, що споживачі мають обмежений доступ до деяких товарів і послуг, підприємства не можуть отримати вигоду від оцифрування документів (договорів, товарно-транспортних накладних та ін.), а уряди і громадяни не можуть повністю скористатися перевагами цифрової економіки. Усуваючи ключові відмінності між онлайновим і офлайновим світом, руйнуючи бар'єри для транскордонної онлайн-діяльності, цифровий ринок відкриває нові можливості.
За оцінкою Комісії:
- цифровізація економіки Європи до 2020 року потенційно принесе додатково 700 млрд євро в економіку ЄС, що становить 4% від економіки ЄС в цілому;
- повноцінний завершений єдиний цифровий ринок може принести 415 млрд євро в економіку ЄС;
- до 2025 року за рахунок додаткових інвестицій може бути створено 1,3 млн нових робочих місць, в тому числі завдяки запровадженню нових підходів до правового регулювання телекомунікацій в ЄС.
Виходячи з таких очікуваних результатів, основним завданням Комісії є забезпечення усунення технічних та фактичних бар'єрів при використанні онлайн-інструментів і послуг. Саме тому Стратегія єдиного цифрового ринку Європи, прийнята у 2015 році, є однією із 10 політичних пріоритетів розвитку ЄС.
Чому це потрібно Україні
Враховуючи положення Угоди про асоціацію, Україна може стати частиною єдиного цифрового ринку ЄС, чим збільшить обсяги експорту до держав-членів ЄС, вийде на нові ринки та створить нові робочі місця.
За умови повноцінного приведення національного законодавства у відповідність до положень законодавства ЄС у сфері електронних довірчих послуг, за даними дослідження «Українського центру європейської політики», економіка України може додатково отримати економію у розмірі 261 млн євро лише у відносинах між бізнесом та державою (розрахунки були проведені на основі інформації, розміщеної на веб-сайті Е-Data, і розрахунку вартості життєвого циклу одного паперового документа в Україні).
Крім того, є низка очікуваних переваг від долучення до Стратегії єдиного цифрового ринку:
- фактичне розширення меж внутрішнього ринку;
- підвищення привабливості внутрішнього ринку для глобальних компаній;
- формування сталого підходу до управління Інтернетом через співробітництво всіх зацікавлених сторін з метою підтримки вільного та відкритого міжнародного співробітництва;
- формування цифрової торговельної та інвестиційної політики, у тому числі через укладення угод про вільну торгівлю між Україною, ЄС та третіми країнами.
Що заважає Україні перейти до електронного документообігу
Проблема імплементації законодавства про електронні довірчі послуги у відповідності до вимог ЄС пов’язана із неможливістю застосування норми отримання сертифікату відповідності на довірчі послуги, наприклад, перевірки електронних підписів та печаток. Сертифікат відповідності необхідний кваліфікованому надавачу електронних довірчих послуг для проходження кваліфікації довірчої послуги, наприклад, перевірки електронних підписів та печаток у Міністерстві юстиції України. Оскільки станом на середину 2019 року в Україні не створено акредитованих органів, здатних видавати такі сертифікати відповідності, і законодавець не дав можливості залучати органи з країн ЄС, ідеальне законодавство на практиці не працює.
Однозначне врегулювання відносин щодо обміну та перевірки електронних документів між бізнесом та перевіряючими органами спирається на загальні норми статті 85 Податкового кодексу України. Підзаконні акти, створенні на виконання їх, мають загальний характер, який не дає впевненості бізнесу, що ці норми не будуть інтерпретовані у вільній формі державними службовцями, а також представниками судової гілки влади.
Навіть за умов ідеальної законодавчої бази залишається питання людського фактору. Наявність технологічного та організаційного фундаментів потребує навчання щодо застосування їх користувачами на місцях. Вирішення цього питання потребує, окрім створення відповідних курсів, забезпечення контролю виконання норм чинного законодавства та ідентифікації і підтримки «чемпіонів», які фактично є локальними «опорами» впровадження нових процесів у державних органах.
Які кроки слід здійснити Україні для повноцінного впровадження цифрового ринку
- Органам виконавчої влади привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону України «Про електронні довірчі послуги» та вимог законодавства ЄС у цій сфері — перш за все, в частині інформаційної безпеки, роботи з первинними електронними документами.
- Виділяти бюджетне фінансування Центральному державному електронному архіву України в частині забезпечення довічного зберігання цінних електронних документів.
- Здійснювати навчання представників бізнесу, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, а також правоохоронних і судових органів електронним довірчим послугам.
- Законодавчо визначити процедури досудового та судового розгляду електронних документів. Зокрема, необхідне прийняття проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям закону «Про електронні довірчі послуги».
- Запровадити загальнодоступні послуги перевірки кваліфікованих електронних підписів та печаток.
- Впровадити послуги реєстрованої електронної доставки у всіх органах публічної влади.
Переведення у цифровий формат договорів та інших документів і спрощення паперових процедур дозволить українському бізнесу спростити вихід на єдиний європейський ринок (потенційно це понад 500 млн споживачів товарів та послуг) та створити звичні європейським бізнесменам правила роботи вже на українському ринку. Окрім економії коштів у відносинах «бізнес- держава», розбудова цифрового ринку та його повноцінне впровадження в Україні, за європейськими правилами функціонування цього ринку, зокрема їх стандартизації, обопільного визнання Україною та іншими сторонами Угоди про асоціацію українських електронних довірчих послуг, дозволить Україні бути учасником єдиного цифрового ринку ЄС.
За співавторства Катерини Потапенко, ГО «Український центр європейської політики»
