З моменту появи в українському правовому полі такого явища, як санкції проти певних осіб, держава застосувала санкції до більш ніж 10 тисяч фізичних та 6 тисяч юридичних осіб.
Після прийняття Закону України «Про санкції» 2014 року минув майже рік, коли 16.09.2015 були прийняті перші з цих обмежувальних заходів. Закон відтоді зазнав багатьох змін, але що стосується кола підсанкційних осіб, не зазнав жодних. Санкції можуть застосовуватися до іноземних держав, компаній та іноземців, контрольованих ними юридичних осіб, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Саме через тлумачення змісту останньої категорії держава поступово розширила практику застосування до власне громадян України. Умовно можна виділити декілька етапів.
Період агресії до повномасштабного вторгнення (2015 – 2021)
У 2015 році Україна застосувала санкції до терористів, причетних до окупації Криму та діяльності ЛДНР. Санкції було введено лише на 1 рік. Ймовірно, існувала примарна надія на врегулювання та реінтеграцію східних регіонів через прийнятий у 2014 році Закон про особливий статус Донбасу.
Закон передбачав амністію учасників подій на території Донецької та Луганської областей. Проте в подальшому, з огляду на негативний розвиток подій, санкції почали застосовувати на тривалі терміни або безстроково. Зокрема, до «голови Державної Ради Республіки Крим» В. Константинова 2021 року санкції застосували безстроково, а до голови терористичного утворення «ДНР» Д. Пушиліна санкції 2024 року застосували лише на 10 років.
Не існувало і єдиного підходу до правових для санкцій наслідків ліквідації, у т.ч. росіянами, таких суб’єктів. Санкції до отамана П. Дрьомова скасували 2017 року. Строк застосування санкцій до голови «ДНР» О. Захарченка закінчився 2024 року. А «губернатор Луганської області» В. Болотов, який невдало випив каву, і досі, безстроково, перебуває під санкціями.
Після президентських виборів 2019 року санкції отримали нове дихання.
У лютому 2021 було застосовано 5-річні санкції до Т. Козака та 8 юридичних осіб, які володіли ліцензіями телеканалів «групи Медведчука» – 112, NewsOne і ZIK. У цій події цікаво, що пропозиції були внесені постановою ВР від 04.10.2018, але з невідомих причин не реалізовувалися більше 2 років.
У квітні 2021 було застосовано санкції до Королів контрабанди. Під 3-річні санкції потрапили 13 громадян України, зокрема ексмитники І. Бокало, В. Пересоляк, О. Кравченко та ексзаступник начальника Одеської обласної поліції О. Чудаков. Напередодні Держмитслужба відсторонила понад 100 митників, зокрема і 17 керівників митниць та митних постів. Однак 2024 року 11 осіб вийшли з-під санкцій, тобто, на думку компетентних органів, перестали бути загрозою національній безпеці.
Період воєнного стану (2022 –….)
Після повномасштабного вторгнення законодавчі зміни дали старт блокуванню активів, якими підсанкційні особи володіють навіть через третіх осіб. І головне, було запроваджено виняткову санкцію – стягнення в дохід держави активів осіб, які створили суттєву загрозу національній безпеці України (у т.ч. шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли вчиненню таких дій, зокрема, шляхом сплати податків.
Вищий антикорупційний суд став ще одним суб’єктом застосування, поряд з РНБО, який накладає індивідуальні санкції, та Верховною Радою, яка запроваджує секторальні санкції.
Санкцію стягнення було застосовано до 22 громадян України, зокрема, В. Януковича, В. Сальдо, Д. Табачника, Т. Повалій, П. Кононенка, Є. Балицького.
В обґрунтування підстав ВАКС дійшов висновку, що ці особи причетні до терористичної діяльності, оскільки підтримували державну політику та пропагували ідеї держави-агресора.
Санкції замість кримінального переслідування (2025 –…)
У січні цього року було застосовано 10-річні санкції до 14 громадян України, серед яких Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Світлана Крюкова, Костянтин Григоришин, Юрій Бойко та інші. Пропозиції були внесені СБУ.
Вибір санкцій є доволі цікавим, оскільки до Бойка застосували лише 1 санкцію – позбавлення державних нагород безстроково. На інших осіб, окрім «класичних» – блокування активів та припинення фінансових операцій, було накладено заборону поширювати медіа на території України. А до Шуфрича було застосовано максимальний перелік обмежень.
У офіційних коментарях було наголошено, що санкції мають на меті «заблокувати пропагандистів, які працюють на росію, осіб, які перейшли на сторону ворога, і тих, хто допомагає росії продовжувати війну».
Водночас частина осіб з переліку перебуває в Україні, зокрема, і у слідчому ізоляторі. Ситуація виглядає так, що держава не спроможна використати заходи кримінального переслідування, загальну та спеціальну конфіскацію для притягнення цих громадян України до відповідальності.
Вже в лютому 2025-го РНБО застосувала санкції до 5 інших громадян України, але зі списку Forbes Ukraine – Петра Порошенка, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго, Ігоря Коломойського та Медведчука.
Санкції були застосовані безстроково, хоча за приписами Закону застосування санкцій є обмеженим у часі. Єдиним безстроковим заходом є позбавлення державних нагород.
Дивним було те, що пропозиції були внесені Кабінетом Міністрів України, що підриває припущення про можливу причетність 4 з 5 осіб до терористичної діяльності як підставу застосування санкцій.
На підтвердження цих обґрунтованих сумнівів вже наступного дня Офіс Генерального прокурора зробив заяву в соцмережах про стан розслідування кримінальних справ щодо саме цих 5 осіб.
Попри те, що окремих громадян лише позбавили державних нагород, сам факт застосування має нищівні правові наслідки для ділової репутації та активності, серед яких:
- заборона розпоряджатися і користуватися активами в Україні;
- внесення до міжнародних баз (LexisNexis, World-Check тощо) та ускладнення життя у ЄС та інших цивілізованих країнах;
- відмова банківських установ та ділових партнерів від співпраці;
- поглиблений фінансовий моніторинг операцій пов’язаних осіб та компаній;
- кримінальні провадження проти бізнесу та арешт активів.
Актуалізується ризик стягнення активів в дохід держави. А з огляду на майбутню криміналізацію на горизонті вже з’являється ризик нових досудових розслідувань за ймовірні ухилення та обхід санкцій.
