Санкції проти телеканалів 112, ZIK, NewsOne: конституційні чи ні

Голова Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини

Уже другу добу поспіль юридична та політична спільноти обговорюють питання законності рішення президента щодо блокування каналів 112, ZIK, NewsOne.

Традиційно стрічка Facebook, новини на каналах й в інших ЗМІ поділяються на два табори: прихильники указу та його противники. Але такі публікації, новини здебільшого мають політичне забарвлення. Тож пропонуємо розібратися з холодним розумом у юридичному складнику цього питання.

Хронологія

4 жовтня 2018 року Верховна Рада (тоді ще VIII скликання) ухвалила постанову щодо застосування санкцій.

Вони мали застосовуватися до низки ТОВ:

«Телерадіокомпанія «112-ТВ»;
«Новини 24 години»;
«Аріадна ТВ»;
«Новий формат ТВ»;
«ТВ Вибір»;
ТОВ «Лідер ТВ»;
ТОВ «Партнер ТВ» (канали «112 Україна» та NewsOne).

Водночас такі санкції не були остаточно втілені в життя, оскільки надалі не було відповідного рішення РНБО, яке б президент увів у дію своїм указом.

17 жовтня 2019 року ВР створила ТСК для розслідування дотримання законодавства під час зміни власників телеканалів і забезпечення протидії інфовпливу РФ. У підсумку ТСК підготувала звіт, який рекомендувала направити до Офісу Генпрокурора, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держбюро розслідувань, Держфіскальної служби, а також НАБУ для перевірки викладеної інформації та вжиття заходів за наявності підстав.
17 червня 2019 року на засіданні Ради депутати не підтримали звіт ТСК. За нього проголосував лише 191 депутат. До речі, майже весь склад «Євросолідарності», окрім трьох відсутніх депутатів, голосував «проти».
2 лютого 2021 року РНБО ухвалила рішення «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». І цього ж дня президент увів у дію це рішення РНБО.

Що воно передбачає?

Рішення РНБО передбачає застосування персональних санкцій до Тараса Козака строком на 5 років у вигляді блокування активів, запобігання виведенню капіталу за межі України та іншого.

Рішенням також накладаються санкції на такі ТОВ, як-от:

«Аріадна ТВ»;
«Новий формат ТВ»;
«ТВ Вибір»;
«Телерадіокомпанія 112-ТВ»;
«Лідер ТВ»;
«Партнер ТВ»;
«Новини 24 години»;
«Нові комунікації» (канали 112, ZIK, NewsOne) —

так само строком на 5 років. Їм заборонено користуватися радіочастотами, що, як наслідок, призводить до припинення мовлення строком на 5 років.

Цікаво й те, що в рішенні РНБО вказано, що до Козака та зазначених юросіб (телеканалів) можуть застосовуватися й інші санкції, які в рішенні не перелічені. П. 25 ч. 1 ст. 4 закону «Про санкції» це дозволяє. Залишається лише здогадуватися, які ще додаткові обмеження можуть бути введені.

До речі, досить сумнівним виглядає розкриття в рішенні РНБО таких персональних даних, як-от ІПН (ідентифікаційний номер), місце реєстрації, серія та номер паспорта громадянина України, паспорта для виїзду за кордон. З таким успіхом можна було б і відомості в декларації Козака, позначені як конфіденційні, розкрити (юридичний гумор).

Які підстави закладені

Підставою названо постанову ВРУ від 2018 року (згадувалася вище) та пропозиції СБУ. Цікаво й те, що в самій постанові Козака немає, є лише згадування юросіб.

Врешті, чи є законними рішення та указ

Підстави для введення санкцій, порядок їхнього введення чітко передбачені законом «Про санкції».

Відповідно до нього, санкції можуть застосовуватися з боку України щодо:

іноземної держави;
іноземної юрособи;
юрособи, яка перебуває під контролем іноземної юрособи чи фізособи-нерезидента;
іноземців;
осіб без громадянства;
суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Водночас підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізособи, інших суб’єктів, які:

створюють реальні та/або потенційні загрози націнтересам, нацбезпеці, суверенітету та територіальній цілісності України;
сприяють терористичній діяльності та/або порушують права та свободи людини й громадянина, інтереси суспільства та держави;
призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Отже, до громадян України санкції можуть застосовуватися виключно в тому разі, якщо ті здійснюють терористичну діяльність. А отже, у СБУ, РНБО та президента мало бути достатньо підстав для таких підозр.

Та з цього постає цілком логічне питання: чому Козаку не повідомили про підозру? До того ж регламент ВР і КПК чітко передбачають механізм повідомлення про підозру депутату. Якщо ж реальних підстав для фактичної підозри Козака в здійсненні терористичної діяльності немає, виникають і значні сумніви щодо законності такого указу.

І зазначу, що само собою рішення РНБО не спричиняє жодних юридичних наслідків — без введення його в дію президентом воно фактично не потребує виконання та застосування. Через те питання щодо законності постає саме до указу президента.

Ба більше, особу можна вважати такою, що здійснює терористичну діяльність, коли є відповідне рішення суду. Якого наразі немає.

Доволі дивно, ні?

Досить дивним у цій ситуації виглядає й те, що суспільству не надано жодного підтвердження терористичної діяльності Козака.

Крім того, застосування санкцій виглядає логічним, коли вони застосовуються до іноземних суб’єктів — Україна таких осіб не може притягти до кримінальної відповідальності, і єдиним ефективним механізмом залишаються санкції. Та коли йдеться про громадянина України, ще і про народного депутата, застосування санкцій без відповідного рішення суду дещо суперечить легітимній меті закону.

Підсумовуючи

Рішення щодо введення персональних санкцій до Козака є, ймовірніше, необґрунтованим, а за відсутності відповідного рішення суду — і сумнівно законним.

Формально закон «Про санкції» не зобов’язує застосовувати санкції лише після відповідного рішення суду. Та з таким успіхом ввести персональні санкції можна до будь-кого.

Здійснення терористичної діяльності є досить гучним звинуваченням, яке, на моє глибоке переконання, має підтверджуватися саме рішенням суду та вводитися за наявності достатньої доказової бази.

В інших випадках, хоча формально введення санкцій і відповідатиме закону, воно водночас суперечитиме принципу справедливості й може створити небезпечний прецедент.