Санкції проти телеканалів 112, ZIK, NewsOne: конституційні чи ні

Микита Жуков
Голова Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини
Фото: tookapic/Pixabay

Фото: tookapic/Pixabay

Уже другу добу поспіль юридична та політична спільноти обговорюють питання законності рішення президента щодо блокування каналів 112, ZIK, NewsOne.

Традиційно стрічка Facebook, новини на каналах й в інших ЗМІ поділяються на два табори: прихильники указу та його противники. Але такі публікації, новини здебільшого мають політичне забарвлення. Тож пропонуємо розібратися з холодним розумом у юридичному складнику цього питання.


Хронологія

  • 4 жовтня 2018 року Верховна Рада (тоді ще VIII скликання) ухвалила постанову щодо застосування санкцій.

Вони мали застосовуватися до низки ТОВ:

Telegram Logo
  • «Телерадіокомпанія «112-ТВ»;
  • «Новини 24 години»;
  • «Аріадна ТВ»;
  • «Новий формат ТВ»;
  • «ТВ Вибір»;
  • ТОВ «Лідер ТВ»;
  • ТОВ «Партнер ТВ» (канали «112 Україна» та NewsOne).

Водночас такі санкції не були остаточно втілені в життя, оскільки надалі не було відповідного рішення РНБО, яке б президент увів у дію своїм указом.

  • 17 жовтня 2019 року ВР створила ТСК для розслідування дотримання законодавства під час зміни власників телеканалів і забезпечення протидії інфовпливу РФ. У підсумку ТСК підготувала звіт, який рекомендувала направити до Офісу Генпрокурора, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держбюро розслідувань, Держфіскальної служби, а також НАБУ для перевірки викладеної інформації та вжиття заходів за наявності підстав.
  • 17 червня 2019 року на засіданні Ради депутати не підтримали звіт ТСК. За нього проголосував лише 191 депутат. До речі, майже весь склад «Євросолідарності», окрім трьох відсутніх депутатів, голосував «проти».
  • 2 лютого 2021 року РНБО ухвалила рішення «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». І цього ж дня президент увів у дію це рішення РНБО.
Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Що воно передбачає?

Рішення РНБО передбачає застосування персональних санкцій до Тараса Козака строком на 5 років у вигляді блокування активів, запобігання виведенню капіталу за межі України та іншого.

Рішенням також накладаються санкції на такі ТОВ, як-от:

  • «Аріадна ТВ»;
  • «Новий формат ТВ»;
  • «ТВ Вибір»;
  • «Телерадіокомпанія 112-ТВ»;
  • «Лідер ТВ»;
  • «Партнер ТВ»;
  • «Новини 24 години»;
  • «Нові комунікації» (канали 112, ZIK, NewsOne) —

так само строком на 5 років. Їм заборонено користуватися радіочастотами, що, як наслідок, призводить до припинення мовлення строком на 5 років.

Цікаво й те, що в рішенні РНБО вказано, що до Козака та зазначених юросіб (телеканалів) можуть застосовуватися й інші санкції, які в рішенні не перелічені. П. 25 ч. 1 ст. 4 закону «Про санкції» це дозволяє. Залишається лише здогадуватися, які ще додаткові обмеження можуть бути введені.

До речі, досить сумнівним виглядає розкриття в рішенні РНБО таких персональних даних, як-от ІПН (ідентифікаційний номер), місце реєстрації, серія та номер паспорта громадянина України, паспорта для виїзду за кордон. З таким успіхом можна було б і відомості в декларації Козака, позначені як конфіденційні, розкрити (юридичний гумор).

Які підстави закладені

Підставою названо постанову ВРУ від 2018 року (згадувалася вище) та пропозиції СБУ. Цікаво й те, що в самій постанові Козака немає, є лише згадування юросіб.

Врешті, чи є законними рішення та указ

Підстави для введення санкцій, порядок їхнього введення чітко передбачені законом «Про санкції».

Відповідно до нього, санкції можуть застосовуватися з боку України щодо:

  • іноземної держави;
  • іноземної юрособи;
  • юрособи, яка перебуває під контролем іноземної юрособи чи фізособи-нерезидента;
  • іноземців;
  • осіб без громадянства;
  • суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Водночас підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізособи, інших суб’єктів, які:

  • створюють реальні та/або потенційні загрози націнтересам, нацбезпеці, суверенітету та територіальній цілісності України;
  • сприяють терористичній діяльності та/або порушують права та свободи людини й громадянина, інтереси суспільства та держави;
  • призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Отже, до громадян України санкції можуть застосовуватися виключно в тому разі, якщо ті здійснюють терористичну діяльність. А отже, у СБУ, РНБО та президента мало бути достатньо підстав для таких підозр.

Та з цього постає цілком логічне питання: чому Козаку не повідомили про підозру? До того ж регламент ВР і КПК чітко передбачають механізм повідомлення про підозру депутату. Якщо ж реальних підстав для фактичної підозри Козака в здійсненні терористичної діяльності немає, виникають і значні сумніви щодо законності такого указу.

І зазначу, що само собою рішення РНБО не спричиняє жодних юридичних наслідків — без введення його в дію президентом воно фактично не потребує виконання та застосування. Через те питання щодо законності постає саме до указу президента.

Ба більше, особу можна вважати такою, що здійснює терористичну діяльність, коли є відповідне рішення суду. Якого наразі немає.

Доволі дивно, ні?

Досить дивним у цій ситуації виглядає й те, що суспільству не надано жодного підтвердження терористичної діяльності Козака.

Крім того, застосування санкцій виглядає логічним, коли вони застосовуються до іноземних суб’єктів — Україна таких осіб не може притягти до кримінальної відповідальності, і єдиним ефективним механізмом залишаються санкції. Та коли йдеться про громадянина України, ще і про народного депутата, застосування санкцій без відповідного рішення суду дещо суперечить легітимній меті закону.

Підсумовуючи

Рішення щодо введення персональних санкцій до Козака є, ймовірніше, необґрунтованим, а за відсутності відповідного рішення суду — і сумнівно законним.

Формально закон «Про санкції» не зобов’язує застосовувати санкції лише після відповідного рішення суду. Та з таким успіхом ввести персональні санкції можна до будь-кого.

Здійснення терористичної діяльності є досить гучним звинуваченням, яке, на моє глибоке переконання, має підтверджуватися саме рішенням суду та вводитися за наявності достатньої доказової бази.

В інших випадках, хоча формально введення санкцій і відповідатиме закону, воно водночас суперечитиме принципу справедливості й може створити небезпечний прецедент.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини