Самоізоляція, обсервація та свобода пересування

радниця Юридичної групи LCF

Розповсюдження коронавірусу COVID-19 у всьому світі диктує свої правила. Як би нам того не хотілось, та ми змушені за ними жити.

Звісно, можна багато говорити про те, що карантин, самоізоляція, обсервація порушують право на нормальне співіснування у суспільстві, на свободу пересування, право на працю, підприємництво тощо.

Також можна цитувати положення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, яка передбачає право кожного, хто законно перебуває на території будь-якої держави, на вільне пересування цією територією.

Водночас Конвенція передбачає право держави вводити в дію закони щодо обмеження права на пересування, зокрема, з метою охорони здоров’я.

Тож запроваджені в Україні заходи спрямовані насамперед на протидію подальшому розповсюдженню коронавірусної інфекції та на надання належної медичної допомоги хворим.

До пандемії коронавірусу поняття «самоізоляція» та «обсервація» взагалі не було передбачено законодавством. На початку квітня Кабінет міністрів затвердив постанову, якою встановив порядок застосування самоізоляції та обсервації, а також визначив перелік осіб, що потребують їх.

У подальшому Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та надала визначення термінів «самоізоляція» та «обсервація». Говорячи про нові поняття, спершу потрібно розібратися, що законодавець розуміє під ними.

Так, самоізоляція визначається як перебування особи у визначеному нею місці (приміщенні), якщо є обґрунтовані підстави виникнення ризику інфікування такої особи або поширення нею інфекційної хвороби. Мета самоізоляції — дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи.

Інакше кажучи, під час самоізоляції особа самостійно приймає рішення не контактувати з іншими особами, щоб не інфікувати їх або не інфікуватися самій. Звісно, рішення про самоізоляцію є достатньо складним та залежить від рівня свідомості конкретної особи.

Самоізоляції підлягають особи:

які мали контакт з хворим на COVID-19 (крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у зв’язку з виконанням службових обов’язків);
щодо яких є підозра на інфікування; або особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації;
які досягли 60-річного віку (крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення коронавірусу, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури).

З продовженням карантину до 11 травня уряд вніс зміни, в тому числі щодо осіб, які наразі підлягають самоізоляції, а не обсервації.

Зокрема, це стосується осіб, які надали згоду на самоізоляцію з використанням електронного сервісу «Дій вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг до перетину державного кордону або перетину контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї.

Обсервація – це перебування особи, щодо якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі (спеціалізованому закладі) з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею.

Обсервації підлягають особи:

які заявили про добровільну госпіталізацію до обсерватора (ізолятора) у зв’язку з неможливістю дотримання вимог самоізоляції;
які двічі порушили умови самоізоляції;
які мали контакт із хворими або мають ознаки інфікування COVID-19, проте відмовляються від медичного обстеження за направленням лікаря;
які здійснюють перетин державного кордону, крім визначеного переліку осіб (зокрема, працівники дипломатичних та консульських представництв, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою);
які в’їжджають з тимчасово окупованих територій (…).

Тож обсервація – це вже більш жорсткий захід, аніж самоізоляція, і потребує обмежень з точки зору вибору місця перебування під час карантину.

Якщо взагалі говорити про режим самоізоляції та обсервації та чи це є порушенням прав таких осіб, то слід все ж таки виходити з мети їх застосування. За таких умов — це охорона здоров’я людей, що є найвищою цінністю для держави, тому порушення прав немає.

Проте держава має забезпечити для громадян задекларовані гарантії, включно з компенсацією втраченого заробітку на період самоізоляції та додатковими одноразовими грошовими виплатами особам, що досягли 60-річного віку.

Наразі всім нам просто життєво необхідно знаходити в собі внутрішні сили, аби пережити випробування та не думати про негатив.

Головне — вірити та сподіватися, що скоро кожен з нас повернеться до нормального життя з розумінням цінності спілкування з друзями, колегами та близькими.