З січня 2025 року в Україні набули чинності зміни до Податкового кодексу (ПКУ), які суттєво вплинули на порядок здійснення операцій з нерезидентами. Суб’єкти господарювання отримали послаблення в частині виконання своїх податкових обов’язків і водночас більше підстав для хвилювання, адже тепер вони мають переглянути підхід до здійснення операцій з нерезидентами в контексті застосування правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
Нижче розглянемо найважливіші з вказаних змін.
Доходи від експорту / витрати на імпорт – нові критерії пов’язаності з нерезидентами та застосування правил ТЦУ
Важливим нововведенням 2025 року відносно імпортно-експортних операцій з нерезидентами стали нові критерії для визнання пов’язаності з такими нерезидентами.
Так, до 01.01.2025 можна було спокійно здійснювати експортні / імпортні операції з єдиним надійним і, головне, незалежним постачальником або покупцем товарів / робіт / послуг і не звертати уваги на необхідність застосування ТЦУ правил. При цьому під незалежним у першу чергу мається на увазі нерезидент, корпоративними правами якого не володіє резидент, органи управління якого не можуть призначатися резидентом, сума позик / кредитів / поворотних фінансових допомог від якого не перевищують суму власного капіталу резидента у більш ніж 3,5 раза.
Нові правила, запроваджені з 1 січня Законом № 3813-IX, передбачають, що попередні критерії пов’язаності з нерезидентами доповнюються новими. Відтепер необхідно оцінювати:
- рівень доходів суб’єкта господарювання протягом року від експорту товарів / робіт / послуг на користь нерезидента (Критерій 1)
або
- вартість товарів / робіт / послуг, імпортованих (придбаних) суб’єктом господарювання протягом року від нерезидента (Критерій 2).
Обидва критерії передбачають застосування співвідношення (75% / 50%). Якщо більше ніж 75% доходів / витрат від експорту / імпорту стосуються одного нерезидента і при цьому вказані доходи / витрати становлять більше ніж 50% від суми всіх доходів / витрат (як відносно операцій з нерезидентами, так і резидентами), то суб’єкт господарювання та нерезидент вважатимуться пов’язаними.
Водночас якщо додатково виконуватимуться «фінансові» критерії для визнання операцій контрольованими (КО): обсяг операцій з нерезидентом протягом року становитиме понад 10 мільйонів гривень, а сума річного доходу резидента – понад 150 мільйонів гривень, то доведеться застосовувати ТЦУ правила та готувати документацію з ТЦУ.
Скорочено перелік країн, резидентство яких – самостійна підстава для визнання операцій КО
Ще одне нововведення – це спрощення контролю за операціями з нерезидентами, які зареєстровані в окремих країнах. У грудні 2024 року український уряд скоротив перелік країн, затверджений ще у 2017 році, до 46 держав (територій). В результаті з цього переліку було виключено такі країни, як Боснія і Герцеговина, Ірландія, Республіка Кіпр, Князівство Ліхтенштейн, Республіка Молдова, Об’єднані Арабські Емірати, Чорногорія, колишня Югославська Республіка Македонія та інші країни.
Таким чином, якщо відсутні інші підстави для віднесення операцій з нерезидентами з вищезазначених країн до КО (пов’язаність, залучення нерезидентів-комісіонерів та інші) та не виконуються «фінансові» критерії для визнання операцій КО, то звітувати про КО та готувати ТЦУ документацію стосовно операцій з нерезидентами, зареєстрованих у зазначених вище країнах, саме з 01.01.2025 необхідності немає (як наголошують Мінфін та ДПС України).
Затверджено порядок визнання операцій неконтрольованими
Ще однією новелою цього року стало затвердження порядку визнання операцій неконтрольованими. Це порядок, який фактично є зворотнім по відношенню до порядку визнання операцій КО.
Так, з 01.01.2025, якщо суб’єкт господарювання здійснює операції з нерезидентами, які зареєстровані в організаційно-правових формах згідно з переліком, затвердженим постановою КМУ від 04.07.2017 № 480, і при цьому виконуються «фінансові» критерії для визнання операції КО, то такі операції все одно визнаються неконтрольованими, якщо суб’єкт господарювання забезпечить виконання однієї з наступних умов:
- Надання податковому органу до 1 жовтня року, наступного за звітним, електронної або паперової довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни (крім країни згідно з переліком № 1045), з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування.
- Надання податковому органу до 1 жовтня року, наступного за звітним, електронної або паперової довідки, яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни (крім країн з переліку № 1045), з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування
Важливо, що вищезазначені довідки не звільнятимуть суб’єкта господарювання від необхідності звітувати про КО та готувати ТЦУ документацію, якщо операції визнаватимуться КО на підставі пов’язаності нерезидента, залучення нерезидента-комісіонера чи іншої підстави, яка відмінна від здійснення операції з нерезидентами, які зареєстровані в організаційно-правових формах згідно з переліком № 480.
Вищезазначені довідки також не вважатимуться законною підставою для незастосування суб’єктом господарювання 30% збільшувальної податкової різниці, передбаченої п. 140.5.4. та 140.5.5-1 ПКУ. В останньому випадку суб’єкту господарюванню все ж доведеться надавати докази сплати нерезидентом корпоративного податку (податку на прибуток) в країні його резидентства.
Замість висновку
Всі описані зміни, особливо в частині нових підстав для визнання нерезидента пов’язаним з українським суб’єктом господарювання, потребують уважного підходу під час оцінки експортних та імпортних операцій. Вони допоможуть бізнесу вчасно та ефективно реагувати на необхідність дотримання правил ТЦУ, підготовки ТЦУ документації та звітування про контрольовані операції.
Читайте також
