Огляд ринків. «Танці» з валютою, тиск на гривню та стрибок цін

Аналітик компанії «Центр біржових технологій» (ЦБТ)

Основні новини минулого тижня пов'язані з пандемією коронавірусу та подіями, викликаними цим явищем: обмеженнями щодо пересування населення вулицями по всьому світу, закритими установами (ресторанами, торговими центрами, спортивними комплексами), скасуванням концертів та масових заходів.


Також відзначимо, що 16 березня ФРС скоротила процентні ставки до 0-0,25%. ЄЦБ, банки Англії, Канади, Швейцарії та Японії скоротили вартість свопів, щоб полегшити надання доларової ліквідності фінансовим інститутам, які зіткнулися зі стресом на кредитних ринках.

Народний банк Китаю в понеділок здійснив вливання ліквідності у фінансову систему на 100 мільярдів юанів ($14,28 мільярда), але залишив без змін ставку за середньостроковими кредитами.

Інтервенції НБУ допомагають лише тимчасово, і якщо вони припиняться, то гривня падатиме до рівня 30.

Центральний банк Нової Зеландії знизив процентну ставку на 75 базисних пунктів – до рекордно низького рівня в понеділок після екстреного засідання, готуючись до «значних» наслідків епідемії коронавірусу для економіки.

Під впливом цих подій ми спостерігаємо масові розпродажі на фондовому ринку, на валютному ринку. Британський фунт оновив історичні мінімуми, японська ієна та швейцарський франк відновлюються, а новозеландський та австралійський долар також оновлюють річні мінімуми.

Гривня впродовж майбутнього тижня перебуватиме під тиском через потенційний вплив внутрішніх спекулянтів на попит щодо іноземної валюти.

Інтервенції НБУ допомагають лише тимчасово, і якщо вони припиняться, то гривня падатиме до рівня 30. Чистий продаж валюти Нацбанком на міжбанку впродовж тижня з 16 по 20 березня склав $1,038 млрд. Про скорочення обсягів продажу валюти на міжбанку поки що не йдеться.

Вартість золота у світі коливатиметься в діапазоні 1400-1550 доларів США за тройську унцію. Потенціал падіння ціни на рівень липня 2019 року можливий за умови зміцнення долара США у світі. Купувати золото зараз не варто.

Для нафти розпродажі в межах $15 США за барель – це негативний сценарій, який не можна виключати цього тижня. Підстав для зростання ціни ще немає. До обвалення цін на «чорне золото» до мінімумів з 2003 року ($26,6 за барель Brent) додалося стрімке стиснення попиту. Світовий попит на сировину згортається через скорочення авіаперевезень, зупинку підприємств та карантин.

Українська гривня може продовжити падіння. Настрій населення щодо валютного курсу в країні негативний. Девальваційні побоювання зростають. НБУ вказує на те, що попит населення на валюту щодня становить 30-40 млн доларів.

Через те що в банківській системі утворився дефіцит готівкової валюти та у зв'язку з припиненням авіаперевезень і закриттям кордонів, готівкові долари та євро доставляються в країну з затримкою. Можна чекати, що спекулянти підвищать курс навіть вище за 30 гривень за долар США.

Говорити про падіння до рівня 35-37 можна лише вгадуючи, оскільки в період девальваційних стрибків з вини спекулянтів немає обґрунтованого цільового рівня падіння гривні.

Монетарна політика. Важлива тема для економіки України та для економік інших країн – рішення щодо монетарної політики. Заходи старі, але можуть не допомогти. Національні банки продовжують знижувати ставки, водночас валюти падають, ціни на бензин стабільні, а ціни на продукти харчування продовжують зростати.

Говорити про падіння до рівня 35-37 можна лише вгадуючи: з вини спекулянтів немає обґрунтованого цільового рівня падіння гривні.

В Україні компанії роздрібної торгівлі починають закладати витрати з огляду на відсутність прибутку у майбутньому або на обмежений прибуток. Дорожчають товари першої необхідності (звичний продуктовий кошик пересічного українця).

Роздрібні продавці піднімають ціни, оскільки спостерігається стрімке з боку постачальників зростання закупівельних цін для всіх операторів українського ринку роздрібної торгівлі.

Зокрема, продукти так званого борщового набору (картопля, капуста, цибуля, морква) подорожчали на 35-128%, цукор – на 8%, макаронні вироби – на 9,5%, пшенична крупа – на 11%, гречка – на 51%, борошно — на 5%, яйця — на 6%.

У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Читати на The Page

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора