Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков буквально підірвав кіберспортивне співтовариство новиною: кіберспорт в Україні отримав офіційний статус.
А Інститут фізкультури в Києві запускає магістерську програму з кіберспорту. Тепер абсолютно зрозуміло, що турніри з Dota-2 або Counter Strike більше не сприйматимуться як «збори дивних людей, що займаються невідомо чим».
Особливо коли дізнаються про те, які заробітки можуть очікувати успішних кіберспортсменів. Про це й поговоримо.
Вигоди для України
Завдяки офіційному статусу та підтримці з боку держорганів кіберспорт звернув на себе увагу громадськості. Цьому посприяла й гучна операція з продажу столичного готелю «Дніпро».
Якщо заявлені плани спрацюють, у центрі Києва з'явиться відповідне місце для проведення масових кібертурнірів. А це додаткові податкові надходження до бюджету міста, туристи з різних країн і можливість стати однією зі світових кіберстолиць.
До речі, у нас у країні вже є внутрішня конкуренція за цей статус: кіберспорт активно розвивається в місті Дніпрі. Тож ще невідомо, хто перший завоює увагу й бюджети адептів кіберспорту.
Ба більше, припускаю, що офіційне визнання полегшить візові питання.
Кожного разу, коли в Україну приїжджали гравці з інших країн або, навпаки, українці виїжджали за кордон на турніри, питання отримання віз ставило під загрозу саму участь у змаганні.
У нас, у HellRaisers, теж були випадки, коли організовувати виїзд гравців на матч доводилося самотужки. Тепер, сподіваюся, отримувати візи кіберспортсменам стане простіше.
Високі особисті доходи
Ще одна суттєва вигода офіційного статусу — це поступові зміни в ставленні батьків до захоплення своїх дітей. Як було раніше? Якщо цілими днями граєш у Dota-2, з тобою щось не так.
Треба вчитися, займатися чимось корисним, а не біля компа годинами просиджувати, чи не так? У жодному разі не применшуючи значущості навчання, наведу кілька цифр.
Успішні кіберспортсмени можуть отримувати зарплату і дійсно по 8 годин на день тренуватися... грати в Dota-2.
Вилка доходів за країнами СНД може становити від $1 тис. і доходити до $30 тис. для топових гравців. І це без урахування призових, які команда отримує за перемогу на турнірі.
Тому якщо дитина дійсно захоплюється кіберспортом і в неї добре виходить, є сенс допомогти їй розвиватися в цьому напрямку й надалі. Але якщо дитина як гравець показує посередні результати, то є сенс здобувати іншу профільну освіту.
Кіберспорт потребує фахівців різних профілів. І захоплений гравець зможе мати дохід значно вищий за середній, але займатися, наприклад, маркетингом або організацією турнірів.
Як отримати максимум від нового статусу
Ще рік тому в Україні намагалися функціонувати одночасно приблизно 15 кіберспортивних федерацій. Але найчастіше на якомусь етапі їхня діяльність припинялася без особливо помітного результату.
Зараз ситуація змінилася. І сам факт наявності офіційного статусу — це привід гравцям об'єднатися. Поки не буде створено інфраструктуру, складно говорити про якийсь розвиток кіберспорту в Україні.
А це й будівництво майданчиків для проведення кіберспортивних заходів, і розроблення варіантів маркетингових інтеграцій тощо.
Але що є ще важливішим — це створення екосистеми навколо кіберспорту. Це КСВ-програми, які розкажуть школярам і молоді про можливості в цій сфері. Це тренувальні центри, де гравці зможуть спробувати свої сили або підготуватися до турнірів. І багато іншого.
Кіберспорт за рівнем залучення людей порівнянний або навіть перевищує традиційні види спорту. Наприклад, HellRaisers грали матч з NaVi. На піку онлайн-переглядів кількість унікальних користувачів, котрі дивилися гру, склала 80-100 тис. глядачів.
І це був не фінал, а просто один із групових матчів. Для порівняння: середня кількість переглядів баскетбольного матчу може становити 60 — 65 тис. глядачів.
Якщо всі кіберспортивні організації об'єднаються, ми зможемо вивести галузь на новий рівень, підготувати гравців з основних дисциплін, створити інфраструктуру та зробити так, щоб Україна була гідно представлена на міжнародній кіберарені.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора