Чи можна не виконувати договір під час війни

адвокатка, співзасновниця theDoc

Війна суттєво ускладнила, а в деяких випадках навіть зробила тимчасово неможливим, ведення бізнесу. Саме тому перед підприємцями виникає дилема: виконувати чи не виконувати договір під час війни, і які наслідки таких дій? Відповідь на це запитання не є настільки простою, як, можливо, хотілось би. Тому для того, щоб розібратися з поставленою проблемою, необхідно роз’яснити ряд неоднозначних питань.

Війна — це форс-мажор?

Більшість людей знайома з поняттям форс-мажорних обставин і знає, що у випадку їх настання певна сторона договору звільняється від відповідальності за порушення відповідних умов правочину. Але у нашому випадку одразу постає запитання: чи можна вважати війну такою обставиною?

Для того, щоб з цим розібратися, потрібно звернутися до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року (далі — «ТПП»), за яким війна, розв’язана росією проти України, є обставиною непереборної сили – форс-мажором.

Також слід пам’ятати про те, що вирішуючи певну проблему завжди необхідно звертатися до положень конкретного договору. Зазвичай кожен договір має окрему главу під назвою «Форс-мажорні обставини», де міститься чіткий перелік обставин непереборної сили. Але що робити, якщо така глава відсутня або у наведеному переліку немає згадки про війну чи введення воєнного стану?

В такому випадку ми, звісно, можемо використовувати загальні положення чинного законодавства України, а саме статті 617 Цивільного кодексу України та 218 Господарського кодексу України. Але при цьому необхідно пам’ятати, що у випадку виникнення спору перевага буде на стороні умов договору.

Що це все означає?

Спираючись на вищезгаданий лист ТПП варто зазначити, що визнання війни форс-мажором не означає, що сторони договору автоматично звільняються від виконання зобов’язань за договором.

По-перше, форс-мажор є підставою для того, щоб звільнити сторону договору від притягнення до відповідальності, а не для того щоб не виконувати ці умови зовсім. Тобто сторона договору, яка в силу війни не може виконати свої зобов’язання, звільняється від сплати штрафних санкцій, але при цьому повинна виконати договір з порушенням узгоджених строків.

По-друге, війна може як унеможливлювати виконання умов договору, так і взагалі не впливати на це. Це означає, що певній стороні договору ще треба довести, що саме війна стала перепоною на шляху виконання своїх зобов’язань. Тобто повинен існувати причинний зв’язок між війною та неможливістю виконати сам договір.

Наприклад, якщо сторона договору не може здійснити постачання товару у зв’язку зі знищенням складу з сировиною внаслідок обстрілів, руйнуванням доріг чи окупацією міста, то можна вести мову про збільшення строку, впродовж якого зобов’язання має бути виконаним, без сплати штрафних санкцій. Але якщо продукція мала постачатися територією західної України, то про зняття відповідальності з постачальника ми говорити не можемо, оскільки тут не ведуться бої, немає постійних обстрілів і є всі умови для здійснення своєї роботи в нормальному режимі. Зрозуміло, що в кожній ситуації є свої нюанси, які зрештою і впливатимуть на кваліфікацію кожної окремої ситуації.

Що робити?

Якщо через воєнні дії підприємець не може виконати умови договору, спершу необхідно звернутися до тексту укладеного договору, оскільки в більшості випадків правочином зазначається порядок дій, яким мають користуватися сторони при виникненні обставин непереборної сили. За наявності таких обставин сторони мають дотримуватися наступного алгоритму дій:

1. спочатку необхідно повідомити іншу сторону про виникнення форс-мажору в строки, що вказані договором;

2. далі треба надати документи, що підтверджують наявність форс-мажору;

3. потім варто перевірити, чи є можливість односторонньої відмови від договору;

4. якщо в силу виникнення суперечностей сторони договору не можуть домовитися самостійно — звертаємось до суду. При зверненні до суду відповідній стороні договору варто завчасно підготувати докази стосовно неможливості передбачити дані обставин, їхньої невідворотності та надзвичайності. Також необхідним є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між війною і неможливістю виконання положень, зазначених конкретним договором.

Отже, наявність війни на території України не є підставою для невиконання договору, однак є підставою для звільнення від відповідальності. Звісно, кожний випадок є індивідуальним та потребує ретельного вивчення умов договору та обставин, адже саме вони можуть кардинально по-іншому урегульовувати дану ситуацію.