Чи може бізнес отримати компенсацію карантинних збитків

Олег Качмар
партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Запроваджені в Україні обмежувальні заходи для боротьби із поширенням коронавірусної хвороби завдали збитків тисячам компаній.

Постраждали всі: аграрії, рітейлери, заклади громадського харчування, культури, готелі, перевізники, туристичний, консалтинговий бізнеси та багато інших.


Збитки українських ТРЦ за час карантину обчислюються мільярдами гривень. Так, за даними ЗМІ, власники ТРЦ зазнали збитків на 7 млрд грн. Орендарі торгових площ не отримали близько 50 млрд грн. Збитки аеропортів, перевізників (авіа-, залізничних, комунальних) теж обчислюються мільярдами.

Telegram Logo

Аграрії просять відшкодувати їм збитки через втрату весняного врожаю і неможливісті реалізувати вирощену минулого року продукцію. Державної підтримки майже немає. Запроваджені податкові пільги не рятують. Податки платити нікому, зарплату – нічим.

Хто відшкодує бізнесу завдані йому збитки?

Чи є шанси стягнути збитки з держави?

Те, наскільки обґрунтованими є всі запроваджені державою обмеження – питання відкрите. Особливо після публічних зізнань головного державного санітарного лікаря про те, що заборона відвідування парків вводилася не для впливу на епідеміологічний процес, а для психологічного впливу на населення.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!
Ті, хто не звернуться до суду, скоріше за все, нічого й не отримають.

Можливість відшкодувати завдані карантином збитки через впроваджені обмеження та заборону ведення господарської діяльності може з’явитися у разі визнання незаконною та скасування постанови Кабміну № 211 від 11 березня 2020 року, якою і було запроваджено карантин. І в Україні вже подано більше 20 позовів з такими вимогами.

Якщо буде задоволено хоча б один із них, у бізнесу з’являться підстави вимагати від держави відшкодування завданої йому шкоди.

Так, чинним законодавством України передбачено, що держава відшкодовує збитки, завдані особі в результаті ухвалення органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним та скасований.

На перший погляд, визнання незаконною та скасування постанови уряду про встановлення карантину є досить імовірним варіантом розвитку подій.

По-перше, відповідно до визначеної у статті 29 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» процедури, встановленню карантину мало передувати подання головного державного санітарного лікаря України.

Раніше в публічному інформаційному просторі була поширена інформація, що такого подання не було, що вже вказує на порушення процедури.

По-друге, викликає сумніви і конституційність запровадження карантинних обмежень без введення надзвичайного стану. Так, відповідно до статті 64 Конституції, гарантовані Конституцією права людини можуть бути обмежені лише в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Тоді як Конституція гарантує не лише свободу пересування, а й право на підприємницьку діяльність, право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Потрібно сказати, що за кордоном уже є досвід визнання незаконними запроваджених державою обмежень.

Так, у Румунії суд визнав неконституційним запроваджений президентом надзвичайний стан (а, отже – й усі введені ним обмеження), у Чехії – незаконним закриття магазинів та заборону пересуватися країною, у Боснії і Герцеговині – незаконною заборону на пересування.

Підставою для таких рішень стало порушення процедури та невідповідність конституції.

Яка процедура відшкодування збитків?

За умови визнання судом постанови уряду про встановлення карантину незаконною та її скасування для отримання відшкодування збитків особі, яка зазнала збитків, треба буде звертатися до суду і доводити свої збитки в суді.

Скасування постанови уряду про встановлення карантину є досить імовірним варіантом.

Саме по собі скасування постанови не породжує обов’язку держави щось комусь виплатити. Ті, хто не звернуться до суду, скоріше за все, нічого й не отримають.

На яку суму збитків можна розраховувати?

Розмір збитків, понесених через карантин, потрібно визначати в кожному індивідуальному випадку. Ресторан, який не працював через карантин, поніс одні збитки, а авіакомпанія, яка не літала, – зовсім інші.

Доведення розміру збитків є дуже непростим завданням в українських реаліях, але серйозна підготовка до суду і доказова база мають дати результат.

* * *

Ця стаття — не про те, що карантин не потрібно було вводити.

Ми не вважаємо, що карантинні заходи і обмеження не треба було запроваджувати, і не агітуємо нехтувати рекомендаціями щодо захисту свого здоров’я і здоров’я тих, хто вас оточує і з ким ви коммунікуєте.

Однак у правовій державі рішення щодо обмеження конституційних прав мають прийматися своєчасно, зважено та обдумано, бути пропорційними, обґрунтованими і запроваджуватися належним чином. За порушення цих принципів держава повинна нести відповідальність включно із фінансовою.


Автори: Олег Качмар, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», Богдан Шабаровський, юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини