«Аліменти» за житлово-комунальними послугами: в чому каверза

К.ю.н, голова підкомітету виконавчого провадження Комітету конкурсного права Асоціації правників України

У Верховній Раді 9 червня 2020 року зареєстрували законопроєкт № 3613 про вдосконалення порядку погашення заборгованості за послугами ЖКГ.

Він вносить зміни до законів «Про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг», «Про судовий збір» та «Про виконавче провадження».

Зокрема, пропонується удосконалити процедуру реструктуризації заборгованості за послугами ЖКГ та звільнити позивачів у справах про стягнення заборгованості від сплати судового збору.

Ба більше, законопроєкт фактично прирівнює борги за житлово-комунальні послуги до… аліментів. На останній пропозиції законотворців зупинюся детальніше.

Аліменти – це кошти на утримання певної особи (зазвичай дитини), що присуджуються за рішенням суду в розмірі частини щомісячного доходу іншої особи або сплачуються у певній грошовій сумі.

Відповідно до статті 51 Конституції, батьки зобов'язані утримувати дітей до їхнього повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються як частина доходу її матері, батька або у певній грошовій сумі за вибором того з батьків або опікунів, з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, що є необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку.

Закон «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Вона має важливе значення для гарантування національної безпеки та ефективності внутрішньої політики держави.

Саме тому стягувачі аліментів знаходяться у дещо привілейованому становищі, як порівняти з іншими стягувачами в процесі примусового виконання судових рішень.

Так, у виконавчому провадженні існує визначена законодавством черговість задоволення вимог у разі недостатності стягнутої суми. Стягувачів аліментів віднесено до другої черги.

Сьогодні закон «Про виконавче провадження» визначає, що до погашення заборгованості із заробітної плати, пенсії боржника за виконавчими документами може бути утримано до 50%.

У разі відбування боржником покарання у вигляді виправних робіт відрахування із заробітної плати і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей може досягати навіть 70%.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один, два або три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 20%, 30% та 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів відповідно.

Суми штрафів, які стягнуто з боржника, перераховуються стягувачу. Звичайно, у правовій державі заходи з виконання судових рішень у майнових справах передусім мають бути спрямовано на майно боржника, а не на обмеження його прав.

Водночас у країні, де частина економіки знаходиться в тіні, заробітні плати отримують у «конвертах», де особа може володіти майном, проте не реєструвати його, де відповідальність за невиконання судового рішення є ілюзорною, такі обмеження іноді є єдиним дієвим заходом, щоб змусити боржника виконати судове рішення.

З огляду на це закон про посилення захисту прав дитини на належне утримання від 7 грудня 2017 року запровадив додаткові обмеження.

Тепер за наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови до повного погашення заборгованості:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів тощо;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Звертаю увагу, що зазначені обмеження можуть бути застосовані виключно до боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів.

Поширення ж таких заходів, як це пропонує законопроєкт № 3613, на боржників з оплати житлово-комунальних послуг є навряд чи обґрунтованим з огляду на таке:

аморально прирівнювати дитину, на яку стягуються аліменти, до юридичної особи-надавача житлово-комунальних послуг;
аморально надавати будь-які преференції стягувачам заборгованості за житлово-комунальні послуги щодо таких категорій стягувачів, як стягувачі з відшкодування збитків і шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника тощо;
рішення суду про стягнення аліментів є рішенням про стягнення періодичних платежів на відміну від рішення про стягнення суми заборгованості за будь-якими договірними відносинами.

З огляду на це запропоновані зміни щодо бездумного розповсюдження норм закону «Про виконавче провадження» на боржників-фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг є недоречними та шкідливими.