Житлово-комунальні послуги: що змінилося за 2020 рік та як це відобразиться у платіжках українців

Структура матеріалу

Із наближенням опалювального сезону житлово-комунальні послуги в Україні викликають більше запитань, аніж відповідей. Про розв’язання проблем під час оформлення субсидій, фіктивні борги, відкриття газового ринку та багато іншого The Page розповіла Катерина Аніщенко, членкиня Асоціації правників України та адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners.

1

Яким чином держава зменшує кількість субсидій?

У проєкті держбюджету на 2021 рік Кабінет Міністрів України зменшує видатки на субсидії на 2,7 млрд грн проти 2020 р. За словами чиновників, на життя громадян такі зміни в державі жодним чином не вплинуть, а потреба в субсидіях зменшиться через зростання заробітної плати, прожиткового мінімуму та індексацію пенсій.

Водночас урядовці посилюють критерії відбору людей, які мають право на отримання пенсій та пільг, і збільшують покарання за несплату комунальних послуг. Наприклад, проєкт Закону № 3613 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг». Він передбачає, що в разі непогашення заборгованості за комунальні послуги, українців можуть позбавляти майна, стягувати кошти із заробітних плат чи стипендій, обмежувати виїзд за кордон. При цьому, комунальні підприємства звільняються від сплати судового збору.

2

Чому мені відмовляють у наданні субсидії?

За словами адвокатки, найпоширеніша причина відмови — неправильно задекларовані доходи. Вказувати потрібно навіть найменші прибутки: здаю в оренду моторний човен чи дитина отримує стипендію. Ще один «камінь спотикання» — у квартирі зареєстрована особа, яка в ній не проживає, проте під час оформлення субсидії її дохід впливає на остаточний результат.

У липні 2020 року Кабмін затвердив зміни до постанови «Про спрощення порядку надання населенню субсидій…» Відтепер, щоб отримати субсидію, власник квартири, в якій зареєстрована особа, яка там не проживає, повинен надати документи на підтвердження цього факту. Видавати їх мають депутати або місцевий голова. Альтернативний варіант — звернутися до органів соціального захисту населення. Вони створять комісію та перевірять, чи дійсно особа за місцем реєстрації не проживає.

3

Що робити, якщо нарахували фіктивні борги?

Якщо цифри у платіжці викликають підозру і не відповідають дійсності, Аніщенко пропонує керуватися Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом «Про житлово-комунальні послуги».

У випадку з фіктивним боргом, необхідно звернутися до комунального підприємства (КП) з проханням надати детальний розрахунок. Він повинен містити повну інформацію про те, які суми, за який період часу та на яких підставах було нараховано. Отримані цифри потрібно порівняти з фактичними платежами. Якщо виявили невідповідність, варто звернутися до комунального підприємства з проханням здійснити перерахування боргу або подавати позовну заяву до суду.

Правниця називає кілька варіантів, чому так могло статися. Передусім, борг міг виникнути через збільшення тарифів на комунальні послуги. Згідно з чинним законодавством, постачальник зобов’язаний не менше, ніж за 5 днів повідомити громадян про такі зміни. Якщо ж він цього не зробив, споживач має право вимагати зменшення нарахувань у судовому порядку.

Інша справа — комунальні служби приписали надто високі показники лічильника. Таке трапляється, якщо навіть протягом одного місяця людина пропускає подання цих даних. Тоді, замість фактичних показників, комунальні служби вказують середньостатистичні, які зазвичай є значно вищими.

4

Чи можна не платити, якщо батареї не гріють, а гаряча вода не тече?

Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає, що українці можуть звернутися до комунального підприємства з проханням надати роз’яснення щодо якості отриманих послуг. КП має організувати перевірку і встановити причину проблеми. Залежно від результату, буде ухвалене рішення про перегляд нарахувань за житлово-комунальні послуги.

Якщо людина просто ігнорує платіжки і жодним чином не скаржиться на якість наданих їй послуг, то ризикує опинитися у борговій ямі. В такому разі КП матиме більше юридичних переваг, оскільки документально організація сумлінно виконує свої обов’язки.

5

Газ за ринковими цінами: як це працює?

У серпні 2020 року в Україні запрацював повноцінний ринок природного газу для населення. Відтепер споживач самостійно обиратиме постачальника залежно від запропонованої ціни та сервісу, що спонукатиме організації до конкурентної боротьби за клієнта. Територіальні обмеження відсутні: мешканці одного регіона можуть звертатися до компаній з іншої місцевості.

Наразі немає цілісної інформаційної системи, що дозволила б порівняти ціни різних постачальників. Переглянути умови надання послуг кожної з компаній можна на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Аніщенко радить звертати особливу увагу на чинність та статус ліцензій.

Після обрання нового постачальника, треба подати заяву про початок співпраці та домовитися щодо укладання договору. Зробити це можна на сайті обраної компанії. Щодо документів — знадобиться паспорт, ІПН та інші папери на розсуд організації.

Компанію, яка раніше надавала послуги споживачеві, буде автоматично повідомлено про зміну постачальника. Законодавство передбачає, що організації мають домовлятися між собою про те, коли одна припиняє газопостачання, а інша розпочинає. За наявності боргу, клієнт повинен його погасити протягом шести місяців після розрахунку зі старою організацією. Юристка зауважує, що борг, однак, не є підставою для відмови у наданні послуг новим постачальником.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини