Російський бюджет ще з часів СРСР нерозривно пов’язаний із так званими нафтогазовими доходами. Ці ресурси довгий час використовували як геополітичну зброю проти країн Заходу. Тому цивілізований світ вирішив максимально знизити залежність від російських вуглеводнів. Наскільки у них це вийшло та чи вплинуло це на росію, розповідає .
Скільки заробила росія на експорті нафти, газу та вугілля під час повномасштабного вторгнення
Найбільша частка доходу росії від експорту викопного палива надходила від продажу нафти — приблизно 232 млрд євро станом на 18 травня 2023 року. Експорт викопного газу приніс другий за розміром дохід — приблизно 94,4 млрд євро. Загалом дохід рф від експорту викопного палива з 24 лютого 2022 року становив майже 356 млрд євро. Основними напрямками експорту були Китай та Німеччина.
Як змінювалися російські продажі викопного палива протягом вторгнення
Дедалі більше країн активно змінюють свої стратегії щодо закупівлі викопного палива. Про це свідчать дані, що відображають щоденні обсяги закупівель нафтогазових ресурсів деяких країн у росії.
Наприклад, найбільший споживач цієї продукції Європейський Союз різко скоротив свої щоденні закупівлі викопного палива, зменшивши їх з 565 євро млн до 69 млн євро. Тобто у 8 разів з 24 лютого 2022 року. Водночас Індія збільшила закупівлю нафтогазових ресурсів у росії вражальними темпами — у 34 рази, до 100 млн євро на день.
Китай разом з «іншими країнами» також збільшив закупівлю викопного палива у росії: його обсяги зросли в 1,2 раза. А Південна Корея, навпаки, зменшила свої щоденні закупівлі у 5 разів.
Проте тенденція не може не тішити українців: від початку повномасштабного вторгнення нафтогазові доходи росії впали майже удвічі.
Що зробив світ для падіння доходів росії
Від початку повномасштабного вторгнення росія стала країною, проти якої запровадили найбільшу кількість санкцій — понад 14 тис. — станом на 19 лютого 2023 року. ЄС запровадив десять пакетів санкцій проти росії, одинадцятий вже на підході. Перші пакети були більш націлені на оборонні підприємства, фінустанов та конкретних осіб, відповідальних за війну. Навесні минулого року санкції стали націлювати саме на торгівлю росіян енергоресурсами.
Усі ці заходи спрямовані послабити економічну базу росії, позбавити її критично важливих технологій і ринків та суттєво обмежити її здатність вести війну. Ось їхній перелік у хронологічному порядку:
- 8 квітня 2022 року. П’ятий пакет санкцій заборонив імпорт російського вугілля та інших видів твердого викопного палива і експорт до росії авіаційного палива.
- 3 червня 2022 року. Шостий пакет санкцій стосувався заборони на імпорт з росії сирої нафти та нафтопродуктів, але з тимчасовим винятком для сирої нафти, що постачається трубопроводами.
- 20 червня 2022 року. Продовження санкцій за анексію Криму. Пролонгували заборону на пошук, розвідку, видобуток нафти, газу та мінеральних ресурсів кримським компаніям.
- 6 жовтня 2022 року. Восьмий пакет санкцій запровадив обмеження цін на морські перевезення російської нафти до третіх країн.
- 3 грудня 2022 року. Домовленість ЄС про максимальну ціну $60 за барель нафти. Це зробили задля обмеження стрибків цін на нафту, що своєю чергою мало різко зменшити доходи росії.
- 4 квітня 2023 року. ЄС узгодив рівень граничної ціни на російські нафтопродукти, що продаються зі знижкою до нафти, встановлені на рівні $45 за барель та ті, що продаються з премією до нафти, встановлені на рівні $100 за барель.